• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 6. Нормативні матеріали для визначення норм праці

Призначення і класифікація нормативних матеріалів для нормування праці, джерела їх находження

Нормативні матеріали – це комплекс довідкової інформації, необхідної для визначення норм затрат праці аналітично розрахунковим методом.

Практичне значення нормативних матеріалів:

ü високоякісні нормативні матеріали полегшують роботу нормувальників;

ü сприяють зменшенню трудомісткості нормувальних робіт;

ü дають можливість розрахувати на їх підставі більш-менш равнонапружені норми.

Класифікація нормативів праці:

1. Серед основних видів нормативних матеріалів розрізняють нормативи:

ü режимів роботи устаткування – це кількісні характеристики технологічних можливостей металорізальних верстатів: глибини різання; величини подачі; швидкості різання; кількості обертів шпинделя. Використовуються для правильного розрахунку норми часу основної роботи у процесі виконання операцій на різних верстатах;

ü часу – використовують нормативи: підготовчо-завершального часу; основного часу; допоміжного часу; часу обслуговування робочого місця; часу перерв на відпочинок та особисті потреби.

ü обслуговування – характеризують співвідношення між кількістю персоналу, що виконує функції обслуговування певних об’єктів, та кількістю цих об’єктів. Застосовуються для нормування чисельності багатоверстатників, наладників устаткування, ремонтного персоналу, прибиральників тощо;

ü підлеглості – визначають співвідношення між кількістю керівників та підлеглих їм працівників. Використовуються для визначення кількості працівників, необхідних для якісного виконання певного обсягу робіт або функцій.

2. за призначенням і сферою використання нормативи поділяються на:

ü загально промислові міжгалузеві – для нормування однакових трудових процесів на підприємствах різних галузей виробництва;

ü галузеві – для нормування виробничих процесів на підприємствах однієї галузі виробництва;

ü місцеві – у разі виконання на підприємстві специфічних робіт, на які відсутні галузеві та загально промислові нормативи; у такому разі підприємства створюють місцеві (заводські) нормативи.

3. За ступенем укрупнення виділяють три групи нормативів:

ü диференційовані (елементні) – забезпечують установлення норм затрат праці на виконання окремих трудових прийомів, дій та рухів за умов масового і велико серійного виробництва, коли окремі працівники виконують одну – дві короткочасні операції, для цього слід детально розчленовувати трудовий процес і встановлювати тривалість кожного його елемента;

ü укрупнені – це регламентовані затрати часу на виконання сталого комплексу трудових прийомів.

Для мілкосерійного виробництва – укрупнені нормативи встановлюються на совокупність технологічних процесів.

В масовому – детальна. Чим частіше і більш масово виконується одна й та сама операція, тим детальніше розробляються нормативи часу.

4. За формою подання нормативні матеріали поділяють на:

ü аналітичні – у вигляді математичної залежності;

ü табличні – найбільш поширені і доступні для розуміння розрахунків не лише спеціалістами з нормування, а й робітниками;

ü графічні – мають вигляд графіків і номограм.

Нормативи, за якими можна визначити норми часу на виконання окремих трудових рухів, називають мікроелементними нормативами.

Мікроелементні нормативи можуть використовуватися для:

ü проектування методів і прийомів праці;

ü організації робочого місця;

ü установлення норм на операції;

ü розроблення нормативів вищого ступеня укрупнення.

Система трудових нормативів часу

Для кожного виду витрат робочого часу в відповідності до нормативних балансів встановлюються трудові нормативи.

хв./зм

де Т_н – загальний норматив часу (480 хв./зм);

Т_п/з – підготовчо-завершальний час – виконується на початку зміни або в кінці. Загальний норматив Т_п/з складається з наступних нормативів: отримання змінного завдання; підготовка робочого місця устаткування, інструментів, обладнання; вивчення технічної документації, здавання до ОТК готових виробів; здавання майстру змінного завдання; вивід обладнання із робочого стану; складання інструментів, обладнання; прибирання робочого місця; здавання технічної документації, інструментів, обладнання.

Кожний елемент Т_п/з може встановлюватися або за даними хронометражу операцій або аналітичним методом – розраховується за відповідними методиками шляхом використання стандартних нормативів.

Т_о – норматив основного часу: часу активного впливу на предмет праці. Може встановлюватися на основі хронометражу операцій або аналітичним методом (на основі технологічних розрахунків). Основні операції можуть виконуватися автоматично, під наглядом робочого.

Т_в – норматив допоміжного часу. Встановлюється на основі хронометражу операцій за стандартними нормативами на окремі прийоми допоміжних робіт. Включає:

ü час на установку і зняття предмета праці з устаткування;

ü виконання технологічного переходу режиму;

ü час на виконання контрольних замірів, операцій.

Т_обс – норматив часу на обслуговування робочого часу, складається з витрат на організаційне і технологічне обслуговування. Організаційне включає:

ü доставку предметів праці;

ü переміщення готових виробів;

ü отримання інструктажу.

Технічне включає:

ü наладка і підналадка устаткування, у т.ч. за допомогою наладчиків;

ü підготовку і виправлення інструменту;

ü доставка інструменту.

Установлюється на основі хронометражу або аналітичним методом.

Т_{відпотр} – норматив на відпочинок і особисті потреби. Установлюється на основі хронометражу або аналітичним методом. Враховує фізіологію трудового процесу категоріям робітників і сфері використання.

Нормативи окремих режимів роботи устаткування встановлюються для окремих технологічних процесів на основі оптимальних режимів виконання операцій.

Більшими за обсягом порівняно з мікроелементними є нормативи на окремі трудові дії (норми часу). Використання нормалей дозволяє встановити норми з меншими затратами часу нормувальників, ніж на основі мікроелементних нормативів.

За умов індивідуального і мало серійного виробництва впроваджують метод типізації технологічних процесів, що сприяє створенню типових нормативів.

За структурою затрат часу розрізняють нормативи оперативного; поштучного; неповного поштучного часу.

До нормативних матеріалів для нормування праці належать також єдині і типові норми часу, виробітку, обслуговування.

Єдині норми розробляються для виконання робіт за он раковою технологією (норми на будівельні , монтажні, вантажно-розвантажувальні роботи).

Найбільшими з укрупнених нормативних матеріалів є типові норми, що розробляються за нормативами на типові деталі, широко застосовувані в машинобудуванні (вали, шестерні, втулки, кріпильні деталі).

Якість норм праці значною мірою залежить від якості нормативних матеріалів, на основі яких вони визначаються.

Нормативні матеріали мають відповідати вимогам:

ü прогресивності(відповідність сучасному рівню техніки, організації виробництва й праці);

ü комплексності (під час їх розроблення аналізуються всі чинники, що впливають на затрати часу);

ü обґрунтованості (ступінь точності нормативів залежить від типу виробництва і характеру робіт, він має бути економічно обґрунтованим);

ü забезпечувати необхідний рівень точності норм праці й можливість їх використання за різних організаційно-технічних умов. Припустиме відхилення дорівнює: в умовах масового виробництва, крупно серійного , середньо серійного - , дрібносерійного - , одиничного - .

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
5. Ocнoвнi визначення здоров'я
6. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
7. Адаптація працівників.
8. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
9. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
10. Акти з охорони праці в організації.
11. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
12. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості

Переглядів: 2094