Портрет Савви Мамонтова, 1897, Третьяковська галерея
Врубель почав писати портрети ще в часи навчання в академії. Він автор декількох дуже вдалих автопортретів і портретів (наприклад, портрет К. Арцибушева.) Але портрет Савви Івановича Мамонтова єдиний в своєму роді.
Мамонтова Врубель писав в інтер'єрі, де модель сиділа в кріслі. На картині начебто змальована боротьба між художнім темпераментом Врубеля та потужною життєвою силою Савви. На картині Савву наче спіткала страшна звістка чи несамовите натхнення. Він у корчах намагається зрозуміти щось важливе для себе, а може й для світу. Обличчя Мамонтова сприймається незвичайним обличчям — так міг би виглядати Мефістофель. Спокійного портрету в інтер'єрі не вийшло — зафіксовано неординарну людину неординарним художником.
Савва позував і іншим майстрам. Зберігся портрет Іллі Репіна, учня Репіна — Серова Валентина в Одесі. Загіпнотизований ім'ям віртуозногоАндерса Цорна, Мамонтов позуватиме і йому. І вийшли саме спокійні, нудьгуваті портрети. Врубелевський Мамонтов став найправдивішим зображенням талановитої людини з нехудожнього світу.