Російський живопис XIX – XX століття: історичний, пейзажний, портретний.

Іслам

Відмінності протестантизму від інших течій: відсутнє священство, відмова від зовнішніх культових проявів, з семи таїнств залишилося лише три: хрещення лише в дорослому віці, причастя, і шлюбний обряд, але спрощений. З священих книг визнається перш за все, а старий завіт визнається історичною книгою.

Кожній світовій і національній релігії притаманні особливі, не характерні для інших релігій, ознаки та риси. Ці властивості, специфічні риси богослови видають за докази переваг, «бого-встановленості» тієї чи іншої, однак єдино істинної релігії. Свої особливі риси має і християнство як світова релігія. I. Християнство стало вперше в історії космополітичною (світовою) та монотеїстичною релігією. Ще до виникнення християнства робилися спроби створення релігії монотеїстичної (Єгипет) чи світової (Індія), проте вони виявилися невдалими. Лише християнству судилося стати і світовою, і монотеїстичною релігією. II. Християнство піднялося на щабель розвиненої релігії, нині воно продовжує бути ідеологічно найобгрунтованішою релігією. Деякі найважливіші ідеологічні засади християнства — зокрема, догмат про існування Бога, потойбічне життя, наявність чудес, створення світу тощо — розроблені такою мірою грунтовно, що інші релігії лише запозичують у християнства усталені положення, обгрунтування й аргументи на користь релігії. III. Християнство є найпоширенішою релігією світу. Під його впливом перебуває близько п'ятої частини населення Землі. Воно є офіційною релігією в абсолютній більшості країн Європи, в Австралії та Новій Зеландії, в багатьох країнах Азії та Африки. IV. Християнство і в минулі епохи, і в наш час затвердилось у найбільш економічно і культурно розвинених країнах. Завдяки цьому воно адаптувалося до науково-технічного прогресу і сучасної культури, своєю історією показує іншим релігіям їхнє майбутнє. Впродовж двадцяти століть кращі уми християнства працювали на його ниві, обґрунтовували його віровчення, створили йому стійкий фундамент богословських концепцій.

Християнство

Християнство являє собою найбільш розповсюджену релігію, що має величезний вплив на розвиток нашої цивілізації. Вона виникла близько 2000 років тому на території східного Середземномор´я, котре в ті часи знаходилось під владою Римської Імперії. Розглядаючи умови появи й становлення християнства, слід враховувати соціально-політичні, історичні й духовні умови життя Римської Імперії і населявших її народів.
Християнство - монотеїстична релігія: Бог один, але один в трьох особах: Бог-отець, Бог-син, Бог-Дух святий. Священна книга християн (Священне письмо) - Біблія, яка складається із Старого й Нового Заповітів. Старий Заповіт співпадає зі священними текстами іудаїзму. До складу старого завіту входять:

- п'ятикнижжя Мойсеєве - буття, левит, числа, вихід, второзаконня;

- Історичні книги;

- вчительські книги;

- пророцькі книги;

- найдавніші тексти - пісні пісень, еклесіаст.

Старий Заповіт, перекладений на грецьку мову (Септуагінта), має деякі доповнення. До Старого Заповіту входять тексти, що описують “створення” світу й людини, життя й відносини перших людей на землі, всесвітній потоп, деякі реальні події та їх інтерпретації з історії народів східного Середземномор´я.
Новий Заповіт присвячений насамперед описанню життя й діяльності Ісуса Христа та його учнів, а також головним положенням нового віровчення. Структура Нового Заповіту включає чотири Євангелія, названі за іменами їх авторів, в яких, власне, й описується народження, життя, смерть, воскресіння та вознесіння на Небо Ісуса Христа. До Нового Заповіту також входять книга “Діяння святих апостолів”, Послання апостолів та Откровення Іоанна Богослова.
Основні догмати християнства включають такі положення, які сформульовані в так званому Символі віри. Це догмат про святу Трійцю (Бог-отець, Бог-син, Бог-Дух святий), догмат про єдиного Бога-творця, який створив все суще й керує всім у цьому світі, котрий є справедливий суддя, який нагороджує за добро й карає за зло; догмат про боговтілення, спокутну жертву Христа, тобто сина Божого, його чудесне воскресіння й вознесіння; догмат про безсмертя душі, посмертне воздаяння, спасіння як наслідок благодаті Божої; догмат про Страшний суд, воскресіння мертвих й вічне життя тощо.
Моральне вчення християнства в основному відображено в так званому Декалозі - 10 заповідях (викладених у Старому Заповіті):
- Я, Господь Бог твій, не будеш мати інших богів, крім мене;

- Не роби собі ідола... не вклоняйся їм, не служи їм;

- Не позивай даремно імені Господа Бога твого;

- Пам´ятай день святий святкувати...день сьомий;

- Шануй отця свого і матір свою;

- Не убий;

- Не прелюбствуй;

- Не кради;

- Не свідчи ложно на свого ближнього;

- Не жадай жони, майна ближнього свого.

В Євангелії від Матвія наводяться ще дві заповіді Божі:
- Возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією мислею твоєю.
- Возлюби ближнього твого, як самого себе.
Більшість напрямків і течій у християнстві мають розвинений культ та різноманітну обрядовість. До основних обрядів можна віднести сім святих таїнств - хрещення, миропомазання, сповідь, євхаристія, священство, подружжя (шлюб), єлеосвячення.

У християнстві сьогодні існують три основні течії : православ´я, католицизм, протестантизм (протестанство).

Відмінності католицизму і православ'я. Існує три групи рис, що відрізняють ці течії:

основи віровченння;

культ;

організація.

Віровчення. Питання про те, від кого йде дух святий. Була суперечка, чи йде він лише від Бога Отця, чи і від Бога Отця і Бога Сина. Православні вважають, що лише від Отця, а католики думають, що і від Сина. КАтолики вважають, що крім аду і раю існує ще чистилище, а православні не вірять в це. Православні визнають лише перші сім вселенських соборів, а католики визнають і інші, що відбувались після перших семи в Римі.

Відмінності культу. В католицькому культі практично не використовуються ікони, а у православ'ї вони є невід'ємною частиною культу. Хрещення в католицизмі відбувається без зануренння людини в воду. В православ'ї занурення людини в воду є обов'язковим. По-різному хрестяться: православні хрестяться трьому пальцями, а католики п'ятьма, що виглядають як 2. Православні вважають, що обітниця безшлюбності обов'язкова лише для ченців. В католицизмі целібат - ця обітниця - розповсюджується на всіх ченців.

Третя течія християнства - протестантизм. Утворилась вона в процесі Реформаторського руху наприкінці 16 століття. Від католицизму відокремився ряд національних церков, назва яких пов'язана з іменами видатних діячів реформації: Мартіна Лютера, Джона КАльвіна, уїльвіха Цвінглі.

Протестантські церкви: Лютеранська, КАльвіністська, Цвінгліанська, Англіканська (Кальвіністська церква Англії). В 19 столітті утворюється баптистська церква.

Іслам – наймолодша зі світових і друга за чисельністю релігія в сучасному світі. Він вважається державною або офіційною релігією в 28 країнах.
Іслам у перекладі з арабської означає “покірність”, присвячення (надання) себе Богу; послідовники ісламу – мусульмани – “покірні”.
Іслам виник у 7 ст. на території Аравійського півострова, населеного арабськими кочовими племенами, що знаходились на етапі розпаду родоплемінних відносин. Головна священна книга мусульман - Коран (читання), поряд з цим священною книгою вважається Сунна (Священний переказ), в якій у формі коротких повчальних оповідань відображаються деякі ідеї ісламу. Іслам – монотеїстична релігія. Теза про єдиного Бога – Аллаха проводиться чітко й послідовно. Він є єдиний Бог, який створив все суще й визначає його існування.
Згідно з мусульманським переказом, основні положення ісламського віровчення (зміст Корану) були передані пророку Мухамеду, який був обраний з числа найдостойніших для цієї місії самим Аллахом. Основу Корану утворюють перші проповіді Мухамеда, котрі були записані його секретарями-писцями. Таким чином, іслам на відміну від християнства не використовує принцип боговтілення, або буддистський принцип просвітлення. Контакт між Богом і людьми відбувається через передачу істини одному з обраних достойних людей, який стає пророком.
Дослідники ісламу вважають, що Мухамед був реальною історичною особою (роки життя: 570-632) й дійсно багато зробив для становлення та розвитку цієї релігії. Багато подій з його життя, факти біографії стали основою для формування догматики, культу й навіть ісламського літочислення.
Основні положення віровчення ісламу сформульовані в декількох тезах, так званих “7 акидах ісламу”:
1. Віра в єдиного Бога Аллаха – Аллах єдиний Бог, творець і верховний суддя всього сущого, йому покірні всі явища природи, люди, ангели, демони.
2. Віра в ангелів. Ангели й демони – безтілесні істоти, які виконують волю Аллаха. До них відносяться носії доброго начала: Джебраїл, Мікаіл, Асрафіл, Азріл; ангели смерті – Накір та Мункаф; вартовий раю - Ридвана; вартовий пекла – Малік; а також втілення зла Ібліс, якого прокляв Аллах.
3. Віра в пророків. У Корані згадуються деякі біблейські пророки: Ібрахім (Авраам), Муса (Мойсей), Нух (Ной), Іса (Ісус), але головне значення надається пророку Мухамеду.
4. Віра в абсолютний авторитет, істинність Корану.
5. Віра в майбутній кінець світу. На Страшному суді сам Аллах буде допитувати кожного з живих і мертвих й визначати його долю (рай або пекло), при цьому заступництво Мухамеда може пом'якшити долю грішників.
6. Віра у воскресіння мертвих.
7. Віра в божественне попереднє визначення. Все суще підпорядковане волі Аллаха, яка нічим не обмежена й не може бути збагнута людським розумом.
Мусульманин повинен також вірити в інші положення (догмати): безсмертя душі, посмертне воздаяння у формі раю або пекла, описання яких являє собою досить яскраві картини, тощо.
Етика ісламу досить елементарна. Вимагається бути справедливим, за добро платити добром, а за зло – злом, бути щедрим, допомагати бідним.
Головні культові вимоги ісламу сформульовані у вигляді так званих п'яти “стовпів віри”:
1. Перша культова вимога – вимова вголос основного положення символу віри – “Немає Бога окрім Аллаха і Мухамед пророк його”.
2. Друга культова вимога – щоденна п'ятикратна молитва (намаз).
3. Третя культова вимога – дотримання посту (ураза) в місяць рамазан.
4. Четверта культова вимога - обов'язковий податок (закят) на користь бідних та духовенства. Окрім цього існує добровільне пожертвування у вигляді 1/40 частини річного доходу.
5. П'ята культова вимога - паломництво в Мекку (хадж).
(Деякі богослови ще одним стовпом віри вважають священну війну проти невірних – джихад).
Разом з основними п'ятьма стовпами віри існують й інші вимоги, заборони, вказівки, обряди. Це, насамперед культ Кааби (храм в Мецці) й культ мазарів (святих місць). Особливо важливу роль в ісламському культі відіграють свята (ураза-байрам - закінчення посту, курбан-байрам - жертвопринесення через 70 днів після закінчення посту тощо). Цікаві вимоги щодо ініціації (обрізання), сімейно-шлюбних відносин. Важливою складовою ісламу є заборона на ті чи інші види діяльності, вживання деяких продуктів харчування, види мистецтв і т. ін.
Важливою частиною системи ісламу є шаріат.
Шаріат (належний шлях) – перелік норм права, моралі, культурологічних вимог, регулюючих все громадське й особисте життя мусульманина. Шаріат базується на Корані й Сунні, він формувався протягом двох століть. Якщо на початку його формування дії мусульманина розподілялись на два види: заборонене й схвалене, то сьогодні вони розділяютьсяна п´ять категорій:
1) обов'язкові дії;
2) бажані дії;
3) добровільні дії;
4) небажані дії;
5) суворо заборонені дії.
Шаріат є важливим знаряддям впливу ісламу на життя суспільства й індивіда, в деяких країнах він є основою судової системи.
Іслам, як і більшість інших релігій, не являє собою єдиного утворення. Основні течії в ісламі: - сунізм і шиїзм. Сунніти як основу віровчення й культу визнають всі положення Корану й Сунни. Шиіти, визнаючи абсолютний авторитет Корану, в Сунні визнають лише ті хадіси, авторами яких є четвертий халіф Алі та його послідовники. Принципових культових розбіжностей між шиїзмом і сунізмом немає.
Релігійним організаційним центром і місцем культових заходів в ісламі є мечеть, що виступає й як соціо-культурний центр. Первісною організаційною одиницею в ісламі є релігійна община. Керують нею імам і мулла, який обирається мусульманами зі свого складу.
Керують релігійним життям як в сунізмі, так і в шиїзмі мулли.
Основні регіони поширення ісламу – країни Близького й Середнього Сходу, Центральної Азії, Північної Африки, райони Північного Кавказу, тощо. В Україні вплив ісламу відмічається серед кримських татар.
Особливу увагу при вивченні ісламу слід приділити проблемам впливу цієї релігії на різні сторони суспільного життя й міжнародної політики в сучасному світі.

Наприкінці 1850-х років у російському мистецтві відбулися значні зміни, провідним методом став реалізм, що сприяло значному розвитку в живописі таких жанрів, як історичний, портрет і пейзаж. Віднині головними темами у творчості художників стали визначні події історії Російської імперії, реальні особи, сцени З життя простих людей, а також поетизована краса рідного краю.

Як утворилася спілка художників-передвижників? У чому полягають особливості їхньої творчості?

У середині XIX ст. ідейний зміст мистецтва цінувався вище, ніж естетичний. І найбільшу данину ідейності віддав Василь Перов. Його тематика — події буденного життя росіян («Приїзд станового на слідство». «Чаювання в Митищах», «Трійка»). Пензлю Перова також належать низка портретів знаменитих сучасників, зокрема письменників О. Островського, І. Тургенєва, Ф. Достоєвського.

У творчості Івана Крамського головне місце посідав портретний живопис. Художник писав портрети літераторів І. Гончарова, М. Салтикова-Щедріна, М. Некрасова. Один із найкращих портретів метра російської літератури Льва Толстого також є твором Крамського.

У пейзажному живописі передвижники зробили справжні відкриття, вони перетворили природу з другорядного елемента картини на головний об’єкт зображення, наділили пейзаж самостійним глибоким змістом. Так, у творчості О. Саврасова показана краса й тонкий ліризм простого російського пейзажу. Його картина «Граки прилетіли» змусила багатьох сучасників по-новому поглянути на рідну природу. Найвідомішим співцем багатої російської природи є І. Шишкін («Ранок у сосновому борі», «Трави» та ін.).

Мальовнича гра світла й повітря є визначально рисою стилю А Куїнджі. Таємниче світло місяця у хмарах, червоні відблиски зорі на білих стінах українських хат, косі ранкові промені, що пробилися крізь туман,— ці та багато інших живописних відкриттів можна побачити на його полотнах.

Своєї вершини російський пейзажний живопис XIX ст. досяг у творчості І. Левітана, майстра спокійних, тихих пейзажів («Після Дощу», «Над вічним спокоєм», «Вечір. Золоте плесо», «Вечірній дзвін», Вечір на Волзі»).

Па другу половину XIX ст. припадає творчий розквіт І. Рєпіна. його пензлю належать твори історичного жанру («Іван Грозний і його син Іван», «Запорожці пишуть листа турецькому султанові ін.) Також Рєпін створив цілу галерею портретів учених (М. Пирогова і І. Сєченова), письменників (Л. Толстого, І. Тургенєва і Вс. Гаршина), композиторів (М. Глінки і М. Мусоргського), художників (Івана Крамського та Василя Сурикова).

Василь Суриков є провідним російським живописцем, який працював в історичному жанрі. Митець добре знався на побуті та звичаях минулих епох, умів давати яскраві психологічні характеристики й був прекрасним колористом. Найвідоміші його картини «Ранок стрілецької страти», «Меншиков у Березові» і «Бояриня Морозова».

В історії російської художньої культури кінець XIX — початок XX ст. отримав назву «срібного віку». Найвизначнішою подією в живописі того часу стало утворення спілки «Світ мистецтва», що об’єднала кращих митців, так звану художню еліту Росії. У спілці брали участь майже всі відомі живописці — А. Бенуа, К. Сомов, Л. Бакст, О. Головін, М. Врубель, П. Рябушкін, К. Коровін, М. Нестеров, М. Реріх та ін.

Улюбленим жанром П. Рябушкіна був історичний. У свої твори митець привносив деякі характерні риси давньоруського живопису, немов підкреслюючи цим їхню історичну достовірність. Серед відомих творів художника — «Московська вулиця XVII ст.», «Весільний поїзд у Москві (XVII ст.)».

Одним із найкращих живописців «срібного віку» був М. Врубель. Він створив унікальні за силою сприйняття портрети. Передусім це портрети письменника К. Арцибушева, мецената С. Мамонтова, поета В. Брюсова, акторки Н. Забіли-Врубель (дружини митця). Портретам роботи Врубеля властиві надзвичайна виразність форми, смілива експресивна техніка та глибина змісту: кожній своїй моделі митець надавав особливої одухотвореності.

У творчості М. Нестерова одне з провідних місць посів жанр пейзажу. Митець розкривав красу рідного краю з глибоким ліризмом: стрункі берези, ніжні лугові трави викликають відчуття спокою у вічно прекрасній природі («Великий постриг», «Пустельник», «Свята Русь».)

В історії російського живопису значну роль відіграло українське мистецтво. Чимало талановитих художників, які народились в Україні, зробили великий внесок у розвиток російської художньої школи. А поетичність українських земель та національної культури завжди Привертала увагу відомих живописців Росії.

Російський художник першої половини XIX ст. В. Тропінін до 1821 р. жив в Україні. У той період він створив низку портретів селян ("Дівчина з Поділля», «Українець», «Українка», «Хлопчик із топірцем» та ін.).

Видатний російський живописець Ілля Рєпін народився в Україні. У своїх картинах митець часто звертався до української історії. Найвідоміше його полотно — «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».

Яких російських художників українського походження ви знаєте?

У творах А. Куїнджі відображено неповторну красу української природи: «Степ», «Чумацький шлях», «Українська ніч», «Березовий гай», «Місячна ніч на Дніпрі», «Дніпро вранці», «Після дощу».

Російський художник XX ст. Н. Маковський, перебуваючи в Україні, розписував Преображенський собор у Сумах та написав такі відомі полотна, як «Ярмарок в Україні», «Українка», «Українець».

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характерна для Індії ритуальна система.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.