Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






ЖИВОПИС

Однією з провідних тем україн­ського станкового живопису впро­довж тривалого часу залишалася Ве­лика Вітчизняна війна. Художники відтворювали героїзм воїнів, пафос боротьби. Проте більший емоційний відгук у глядача викликають твори, в яких виявлено нестандартний підхід до розкриття теми. Серед кращих живописних творів - картини «Медсе­стра» Асхата Сафаргаліна, сповнена зворушливого почуття, ліричного на­строю; «В ім'я життя» Олександра Хмельницького - символічний образ великої емоційної сили; «А льон цві­те» Василя Гуріна - глибоке філо­софське полотно, сумне і світле вод­ночас.

Багато митців продовжували роз­виток української образотворчої шев­ченкіани, намагаючись дати власне тлумачення особистості й творчості Великого Кобзаря. До мистецької класики увійшла картина відомого ук­раїнського живописця Михайла Божія «Думи мої, думи мої». Художник зобразив Т. Шевченка у стрімкому русі на тлі пейзажу, в стані напруже­ної роботи думки. Цьому та іншим творам митця («Медсестра», «Апасіо­ната», «У Михайлівському») прита­манні психологічна проникливість, емоційна схвильованість. Його пейза­жі та натюрморти демонструють тонке розуміння природи, справжню красу живопису.

Гордістю української культури ста­ла творчість видатної художниці Тетяни Яблонської (1917-2005). Ви­сока професійна майстерність, різно­бічність інтересів, невтомний творчий пошук, глибина задумів - ось грані цієї непересічної особистості.

Ще у повоєнні роки Т. Яблонська створила одне з кращих полотен того часу - «Хліб». Картини художниці раннього періоду («Весна», «Над Дніпром», «Мати») виконані в кра­щих академічних традиціях. Вони щи­рі, сповнені руху, живого почуття, і завжди - живописної свободи.

На початку 60-х років Т. Яблонська звертається до народного мистецтва, що зумовило зміну її художнього сти­лю. Тоді ж з'явилися картини «Бабине літо», «Лебеді», «Наречена», «Паперо­ві квіти», «Літо», яким притаманне площинне трактування, пластичність і виразність силуетів, побудова колориту на співвідношенні чистих дзвінких барв. Художниця захоплювалася живо­писом Катерини Білокур, Параски Власенко й особливо Марії Приймаченко. Вона справедливо вважала, що народне мистецтво вчить ясності ху­дожньої мови, гармонійності компози­ції, емоційної виразності. У наступний період творчості Т. Яблонська створила глибоко філософські картини-роздуми «Безіменні висоти», «Юність», «Життя продовжується». Живопис цих творів надзвичайно делі­катний, народжений легкими дотиками тонкого пензля. Художниця знову «впустила» у свої картини простір. У манері виконання багатьох творів відчувається вплив імпресіонізму. В ос­танній період творчості Т. Яблонська віддавала перевагу пейзажному жан­ру. Природа була для неї невичерпним джерелом натхнення.

Українське образотворче мистецтво важко уявити без творчості закарпат­ських митців. Особливо вражає мо­гутня постать Федора Манайла (1910-1978), який ще в довоєнні роки став одним із кращих європейських ху­дожників. В епіцентрі творчих пошу­ків митця - природа Карпат та стихія народного життя. Під його пензлем карколомна гра форми та кольору ут­ворювала напрочуд цілісні й гармо­нійні картини - «Весілля», «Сніда­нок», «В лісі», «Сонячна мить», «Го­рами - долинами» та ін. Здається, у реальній природі не існує такої кіль­кості барв, як на палітрі цього май­стра. Усі його твори написані з неймо­вірним темпераментом та експресією. Ф. Манайло був консультантом на зйомках кінофільму С. Параджанова «Тіні забутих предків», який завдяки його внеску набув особливої вираз­ності й етнографічної точності.

Духом експериментаторства, тяжін­ням до європейської культурної тради­ції вирізняється львівська художня школа. Якщо для закарпатської шко­ли характерна живописна емоційність, то для львівської - графічна манера виконання, вишуканість та інтелекту­альність. Такими є твори відомих ху­дожників Зіновія Флінти («Осінь», «Бабине літо», «Мелодії Баха», «Роз­думи»), Любомира Медвідя (цикл «Перші колгоспи на Львівщині», трип­тих «Емігранти», «Плинність часу» та ін.). Справжнім здобутком українсько­го мистецтва стали роботи цих митців у портретному жанрі. Портрети діячів культури Л. Медвідя (Лесі Українки, С. Людкевича, М. Гоголя, Л. Толстого) привертають увагу оригінальністю манери виконання, несподіваністю композиційної побудови, глибиною й особливою загостреністю образів.

Один із найсамобутніших україн­ських художників - Валентин Задорожний (1921-1988). Він пра­цював у різних жанрах - монумен­тальному і станковому живопису, гра­фіці, гобелені, різьбленні по дереву, скульптурі. Митець використовував і творчо переосмислював кращі тради­ції народного мистецтва, глибоко ро­зумів основи національної культури. Його твори «Маруся Чурай», «Все­ленська вечеря», «Чучинська Оранта», «Кручені паничі» та інші зачаро­вують насиченістю й контрастним зі­ставленням барв, виразністю ліній, легкістю ритму, декоративним звучан­ням. В. Задорожний - один із тих художників, які стояли на сторожі націо­нальної традиції у мистецтві, ніколи не поступалися офіційному тискові.

Протистояли офіційному мистецтву й чимало інших митців: Феодосій Гуменюк, Віктор Зарецький, Григорій Гавриленко, Анатолій Гайдамака, Іван Марчук.

Нині Україна пишається творчістю Івана Марчука - художника, який здобув світове визнання. У його твор­чості простежуються різні художні напрями і методи (від реалізму до сюрреалізму та абстракціонізму); жан­ри (портрети, натюрморти, пейзажі й оригінальні фантастичні композиції, подібні на сновидіння). В його карти­нах нерозривно переплелися традиція та новаторство. Усі твори митця - від традиційних до найбільш авангард­них - мають глибоку духовну основу. І. Марчук виробив неповторну манеру живопису. Зображення ніби виткані з міріадів переплетених волокон. Знач­ну кількість творів художника об'єд­нано у цикли - «Цвітіння», «Біла пла­нета», «Загублена музика», «Проро­стання», «Голос моєї душі». Останній цикл - основний у творчості І. Марчу­ка, він працює над ним постійно.

Особливо зачаровують пейзажі І. Марчука «Останній промінь», «Зійшов місяць над Дніпром», «Ніч яка місячна» та ін. Це справжня пое­зія місячної ночі, сповнена фантастич­ного сяйва. Художник, ніби чаклун, перетворює звичайні дерева та хати на казкові й таємничі. Серед багатьох творів митця привертає увагу картина «Пробудження». На ній із плетива трав і квітів неначе виринають облич­чя прекрасної жінки, її тендітні прозо­рі руки. Це - Україна, яка пробуджу­ється після довгого тяжкого сну.

Україна по-праву пишається не ли­ше професійними, а й народними майстрами: Марією Приймаченко, Параскою Власенко, Єлизаветою Мироновою, Іваном Сколоздрою, Тетя­ною Патою, Федором Панком та ін. Творчість кожного з них неповторна, вона дарує людям радість, приносить у життя відчуття свята.

Свого часу знаменитий французь­кий художник П. Пікассо був глибоко вражений роботами М. Приймаченко. Він назвав її «геніальною українкою». І справді, важко не захоплюватися подвижницьким служінням мистецтву цієї дивовижної жінки. Вона створила власний світ, у якому живуть фантас­тичні істоти з надзвичайно виразними очима, персонажі народного фолькло­ру, квіти, немов наділені людською душею. Більшість творів М. Приймаченко має життєрадісний характер: «Весілля», «Свято», «Букет», «Сороки-білобоки». Однак є й такі, в яких втілено драматичне відчуття світу: «Дика видра птичку ухопила», «Заг­роза війни» та ін. Безпосередність пе­реплелася в них зі зрілою мудрістю, простота - з інтуїтивним відчуттям ритму, кольору, композиції.


Читайте також:

  1. Архітектура та живопис 18-19 ст.
  2. Архітектура. Живопис.
  3. Види та жанри живопису
  4. Вплив на живопис
  5. Живопис
  6. ЖИВОПИС
  7. ЖИВОПИС
  8. Живопис
  9. Живопис
  10. ЖИВОПИС
  11. Живопис




Переглядів: 1447

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
МИСТЕЦТВО ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 50-х-80-х років | ГРАФІКА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.