• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

МИСТЕЦТВО ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 50-х-80-х років

СКУЛЬПТУРА

ГРАФІКА

Мистецтво графіки 30-50-х років пов'язане з творчістю ряду визначних митців. Особливо плідно в цей час розвивалася книжкова ілюстрація.

Талановитим інтерпретатором літе­ратурної класики був Михайло Дерегус(1904-1997). Він створив ілю­страції до поеми І. Котляревського «Енеїда», позначені народним гумо­ром, гротеском, тонким відчуттям ха­рактеру твору, до повісті «Тарас Бульба» та інших творів М. Гоголя. У серії гравюр «Дорогами України» М. Дерегус виявив себе як майстер лірико-романтичного пейзажу. Герої­зацією та романтикою сповнені твори серії «Українські народні думи та істо­ричні пісні».

У цей час на творчу арену вийшов Василь Касіян(1896-1976) - один із провідних українських графіків. Його ілюстрації до «Кобзаря», повіс­ті І. Франка «Борислав сміється» та багатьох інших творів засвідчили не­пересічний талант, високу професій­ну майстерність цього художника, глибоку народність створених ним об­разів.

Серед митців молодшої генерації великим обдарованням вирізняються Олександр Пащенко та Валентин Литвиненко. Це майстри гравюри на ліно­леумі - техніки, що досягла в Украї­ні високого рівня розвитку. Творам В. Литвиненка («Лист»), О. Пащенка («Весняні води») притаманні вишуканість композицій, виразність силуетів, майстерне використання контрастів, особливий ліричний настрій.

Мистецтво скульптури тоталітарно­го періоду перебувало у найскрутнішому становищі, адже саме на нього здійснювався найбільший ідеологіч­ний тиск. Проте всупереч цьому з'яв­лялися твори, позначені професійніс­тю виконання та щирістю задуму.

У монументальній скульптурі найзначнішим явищем було встановлення пам'ятників Т. Шевченку в Києві, Харкові та на Чернечій горі в Каневі роботи ленінградського скульптора Матвія. Манізера. Досягнення станко­вої скульптури пов'язані передусім з портретним жанром. Найяскравішими скульпторами свого часу були Леонора Блох - учениця великого О. Родена (портрети О. Родена, І. Франка, ком­позиції «Радість материнства», «Мікеланджело»), Бернард Кратко (портре­ти І. Бродського, Ф. Кричевського, П. Волокидіна), Григорій Пивоваров (портрети Т. Шевченка, О. Пушкіна, І. Франка, О. Довженка). Творчості цих митців притаманні бездоганна про­фесійна майстерність, пластична ви­разність, психологічна проникливість.

Наприкінці 50-х років розпочався новий етап у розвитку українського об­разотворчого мистецтва. Жорсткий ідеологічний тиск на творчість митців дещо послабився. І хоча дотримання «принципу соціалістичного реалізму» залишалося обов'язковим для радян­ських художників, його тісні межі роз­ширилися. В образотворчому мистец­тві стала можливою більша порівняно з попереднім періодом свобода у вибо­рі тем, засобів втілення художнього задуму, виявленні національної само­бутності.

Чимало художників прагнули відій­ти від прямолінійного копіювання жит­тя. Вони зверталися до символічних об­разів, поетичної інтерпретації навко­лишнього світу. Саме поетизація стала однією з провідних тенденцій наступ­них десятиліть не лише в образотворчо­му, а й в інших видах мистецтва (при­гадаймо високі здобутки українського поетичного кіно). Кращі українські художники: Тетяна Яблонська, Анато­лій Петрицький, Олексій Фіщенко, Валентин Литвиненко, Вадим Одайник, Галина Бородай та інші творили поезію засобами живопису та графіки.

Для цього періоду характерний по­тяг до національного коріння. Митці зверталися до образів видатних діячів історії, культури, вивчали народне мистецтво, звичаї, побут. Глибоке ро­зуміння народних традицій, відчуття національного колориту притаманні творам Валентина Задорожного, Вік­тора Зарецького, Тетяни Яблонської, Георгія Якутовича, Андрія Коцки та багатьох інших митців.

Великого значення набуло мону­ментально-декоративне мис­тецтво, в якому відбувалися сміли­ві експериментаторські пошуки. Се­ред оригінальних, яскравих творів українських монументалістів - віт-раж-триптих в Національному універ­ситеті імені Тараса Шевченка (худож­ники Ф. Глущук, В. Задорожний, В. Перевальський), мозаїка «Акаде­мія XVII ст.» в Інституті теоретичної фізики (художник М. Стороженко), оздоблення інтер'єру Палацу дітей та юнацтва у Києві за мотивами твор­чості народної художниці М. Приймаченко (художники А. Рибачук і В. Мельниченко). Ада Рибачук та Володимир Мельниченко створили та­кож унікальний твір - барельєфну стіну меморіально-поховального ком­плексу на Байковому кладовищі в Ки­єві, в якому репрезентували власне філософське осмислення життя та смерті. Ця грандіозна праця була по-варварському знищена владою.

Читайте також:

1. Австрії: мистецтво повсякденного життя.
2. Антиколоніальні виступи в Індії 1945-1946 років і поділ колонії на два домініони.
3. Архівна справа в Україні в роки другої світової війни
4. Архітектура і мистецтво. Українське бароко.
5. Архітектура і образотворче мистецтво Русі.
6. Архітектура та мистецтво
7. Архітектура та образотворче мистецтво
8. Архітектура та образотворче мистецтво
9. Архітектура та образотворче мистецтво Київської Русі
10. Архітектура та образотворче мистецтво.
11. Архітектура та образотворче мистецтво.
12. Архітектура. Образотворче мистецтво

Переглядів: 639