ЖИВОПИС

Одним з основних видів образотворчого мистецтва був монументальний живопис. У XIV-XV ст. храми, як і раніше, прикрашалися фресками. Уявлення про їх особливості, дають деякі ансамблі, що збереглися в Західній Україні та Польщі.

У монументальному живопису, як і в архітектурі та скульптурі, традиції Київської Русі співіснували з новими художніми впливами, що надходили із Заходу. Прикладом нового підходу до зображення традиційних сюжетів, змін в образотворчому мисленні є фрески цетркви-ротонди в колишньому селі Горяни (тепер передмістя Ужгорода) на Закарпатті. Ця церква – одна з найдавніших кам'яних споруд цього краю. Унікальною мистецькою пам'яткою свого часу є її розписи. Розташування сюжетів на стінах не відповідає давньоруським традиціям. Тут вони розміщені послідовно, один за одним, що створює відчуття неперервної розповіді. Головна тема горянських фресок – життя Ісуса Христа. Найбільшу увагу невідомий художник приділив його стражданням – «страстям», передавши водночас почуття трагічності й ліризму. З особливою теплотою втілено образ матері Ісуса – Марії. Композиції розписів динамічні, постаті зображено у просторі вільно й невимушено. Таке трактування образів означало відхід від візантійських правил та канонів. Фрески в Горянах – один із перших подихів Ренесансу в Україні.

Високо шанували український монументальний живопис у Польщі, де не було місцевих традицій та власної школи цього мистецтва. У 1418 р. на замовлення короля Ягайла група українських художників на чолі з майстром Андрієм розписала фресками замкову капелу в Любліні. У цих фресках було збережено давні традиції та сюжети і водночас талановитим майстрам вдалося передати щирість людських почуттів. Окрім Любліна українські живописці виконали великі комплекси монументальних розписів в інших польських містах: Кракові, Сандомирі, Вислиці. У них вони успішно реалізували ще одне творче завдання: пристосували українську монументально-декоративну систему розписів до характеру готичної архітектури. Вплив українського монументального живопису на польську культуру того часу незаперечний.

У ХІУ-ХУ ст. в духовному житті України зростає значення іконопису. На цей час уже відійшла у минуле техніка мозаїк, а фрескові розписи були доступні далеко не всім церквам. На зміну їм приходить іконостас – особлива перегородка, що закриває вівтарну частину храму і складається з кількох рядів ікон.

Усупереч складним історичним умовам саме в цей період українське мистецтво іконопису стверджується як суто національне явище, не подібне на аналогічне мистецтво інших країн східного обряду. Ікони стали неодмінним атрибутом життя всіх верств суспільства. Усі ікони цього періоду, що збереглися до наших днів, походять із Галицько-Волинських земель. Там процвітали численні мистецькі осередки, в яких іконопис розвивався вільно, без жорсткого контролю з боку церковної та світської влади (як це було в Московській державі).

Одна з найдавніших пам'яток цього виду мистецтва – чудотворна ікона Волинської Богоматері, написана ще в другій половині XIII ст., – належить до його найкращих зразків. Вона вражає глядача особливою суворістю образів Богоматері та дитяти Ісуса, якої не було в іконах попереднього періоду. Ця ікона є прикладом того, як засобами по-справжньому високого мистецтва, без сюжету та розповіді, а лише у виразах облич можна передати дух часу.

Шанованими в Україні стали ікони «Чудо про Змія» або, як їх частіше називали, «Юрій Змієборець». Одна з кращих таких ікон походить із села Станилі на Прикарпатті. її автор був талановитим майстром композиції та колориту. Він зумів поєднати відчуття загальної гармонійної врівноваженості з ритмічним рухом, форму – з кольором. Надзвичайно майстерно він володів лінією – одним із основних засобів художньої виразності в образотворчому мистецтві. Святий Юрій, або Георгій, був одним з найпопулярніших образів не лише в українському, а й у всьому європейському мистецтві. В ньому втілено ідеал середньовіччя – образ лицаря-героя, визволителя й захисника, святого зі зброєю в руках.

Поступово в іконопис проникають елементи реального життя: зображення рослин, архітектурного оточення, предметів побуту. Образи на іконах дедалі частіше набувають зовнішніх рис місцевого населення. Українським іконам властиве також застосування світлотіні і прямої перспективи – засобів реалістичного відтворення дійсності. У XVI ст. в Україні набули поширення ікони на тему Страшного суду. В них, згідно з тогочасними уявленнями, з максимально щирою наочністю було передано все, що може статися з душею людини після її смерті. Такі ікони виконували виховну функцію: вони мали нагадувати людям про те, як слід жити, щоб не зазнати пекельних мук. Розглядати ікони на тему Страшного суду дуже цікаво. На них майстерно скомпоновано численні багатофігурні зображення, з великою вигадливістю побудовано сюжет. Колоритні картинки пекла свідчать про неабияке почуття гумору, притаманне українському народові в ті далекі. часи.

Поступово в мистецтві живопису розвиваються світські жанри: портрет, історична, батальна картини, пейзаж. Провідне місце серед них посідав портретний живопис. З-поміж ранніх взірців цього жанру слід назвати портрети історика Яна Гербурта, польського короля Стефана Баторія (художник
В. Стефанович), князя Костянтина Корнякта, старости Мнішека, на яких відчутний вплив європейського парадного портрета. Тогочасні художники досконало опанували реалістичні засоби відтворення дійсності: анатомічну будову, тіла, просторове і світлотіньове моделювання та пластику. Завдяки традиції замовляти посмертні портрети членів Ставропігійського братства з'явилася галерея реалістичних образів мешканців Львова.

Прогресивне значення в художньому житті Львова мало створення в 1596 р. цехової організації художників. Це була передова форма об'єднання майстрів, загальноприйнята в європейських країнах. Вона не лише зміцнила становище художників у суспільстві, а й спонукала їх до професійного вдосконалення. Зокрема, цеховим статутом передбачалося трирічне стажування майстрів за кордоном.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
СКУЛЬПТУРА	\|	ГРАФІКА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.