Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Архітектура. Живопис.

ТЕМА 5

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ПІСЛЯ МОНГОЛО-ТАТАРСЬКОЇ НАВАЛИ

(КУЛЬТУРА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ РУСІ)

 

Уже напередодні монголо-татарської навали Київська Русь розділилася на значну кількість дрібних князівств, які були незалежними одне від одного або пов’язаними неміцно. Дослідники нараховували приблизно 18 князівств (з найдрібнішими до 30). Зрозуміло, що роздрібнені русичі не могли протистояти татарам.

Більшість князівств потрапляє під владу іноземців. Цей процес тривав з 40-х років ХІІІ ст. Власне напади не припинялись до кінця століття. Зрозуміло, що майже усі культурні здобутки попередніх поколінь були знищені.

За перші 50 років ординського правління не було побудовано жодного міста. Багато цінних ремесел були забуті. Майже розірвано зв’язок між містом і селом. Втрачено торгівельні зв’язки з іншими державами.

У ХІІІ - ХІV ст. остаточно формуються основні регіони тогочасної Русі: південно-західний з центром у Галицько-Волинському князівстві (в основному територія сучасної України); північно-східний з центром у Володимиро-Суздальському князівстві; північно-західний з центром у Новгороді.

Торгівельні зв’язки з Європою поширюються на території Галицько-Волинського князівства. Землі князівства були розташовані далеко від військових зіткнень з монголо-татарами. Це обумовило інтенсивний культурний розвиток цього регіону.

Землі Галичини набувають значення ще за часів Ярослава Осмомисла (його згадано у “Слові о полку Ігоревім”). Об’єднання земель навколо Галичини й Волині починає Роман Галицький. Цей процес завершив через 40 років Данило Галицький. Він же дістав ярлик (грамоту, що давала право на княжіння) від татарського хана.

Столицями князівства виступали Перемишль, Галич, Холм (засноване 1237 р., відновлене після татар), Львів (перша згадка – в літописі у 1256 році). Заснував місто Данило Галицький, назвав на честь свого сина.

На розвиток культури Галицько-Волинської Русі впливає не стільки східна культура (як у Київській Русі), скільки західна.

Наука й освіта розвивається в основному завдяки монастирям. Населення було досить грамотним.

Знайдені берестяні грамоти у Звенигороді Галицькому і в Бересті; у Звенигороді, Перемишлі, Галичі, Львові – бронзові стилуси для письма на воскових табличках. На Волині існували школи. Відомостей про тогочасну освіту мало. Відомо, що освіта мала переважно богословський характер (бо при церкві). Навчали читанню складами і письму. Були і більш освічені люди, вони працювали у князівських і єпископських канцеляріях. Наприклад, при дворі Данила Галицького нормальним вважалося знання 5-7 мов.

Серед наук популярними були філософські та політичні. Математика не була поширеною, оскільки для кожного розряду чисел існували буквені позначення з титлом; простий дріб називався словом (“півтретини” – 1/6, “півпівтретини” – 1/12), десятеричний дріб не застосовувався.

Література. Книжкова справа.Книгописання в Україні у ХІІІ ст. перебувало у важкому становищі. Відомо, що книги переписувались (і писались) у Києво-Печерському монастирі, у Володимирі-Волинському, Холмі і Львові. Збереглося близько 200 рукописів і уривків, датованих ХІІІ - ХІV ст. Вони були написані на пергаменті.

Серед рукописів ХІІІ ст. більшу частину становили богослужебні книги (в основному візантійські): “Богослов’я Іоанна Дамаскіна, твори Максима Сповідника, Федора Едейського, Ніла Синайського, збірники церковних і світських законів (“кормчі книги”). Були відомі канонічні збірники (пояснення норм церковних покарань, повчання ченцям і мирянам: послання володимирського єпископа Симона та інока Полікарпа (1214-1226 рр.), “П’ять слів печерського ігумена, пізніше володимирського єпископа Серапіона” ( 1239-1275 рр.).

Найважливіший жанр – літопис. Головний твір – Галицько-Волинський літопис (охоплює події 1201-1291 рр.), створений у другій половині ХІІІ ст. У Києві літописання велося до 1238 року, у Чернігові і Переяславлі – до 1228 року. У літописі переважає світський зміст, відсутні роздуми релігійного характеру, йдеться в основному про життя князя Данила Романовича та його оточення. Завершується твір тими роками, коли почалося литовське панування.

Відомий твір – “Слово про погибель Руської землі”, його вважають початком твору про навалу монголо-татар, сам же твір не зберігся.

Данило Галицький та його послідовники відбудовували міста, зруйновані ординцями, будували нові.

З другої половини ХІІІ ст. будуються кам’яні замки у Луцьку, Кременці, Хотині. У культовому будівництві переважає романський стиль, пізніше – переплетіння візантійсько-руського із готичним (галицька архітектурна школа).

Зразки будівель такого типу: церкви Успіння та Івана Предтечі в Холмі; храми Іоанна Богослова і Дмитра в Луцьку, церква Миколи у Львові, церква Пантелеймона у Галичі тощо.

В архітектурі відомі так звані ротонди – кругла будівля під куполом – у Вишгороді (1115 р.), Галичі, Володимир-Волинському.

Часто храми прикрашали різьбленням, іноді вітражами (церква Іоанна Златоуста в Холмі) і фресками. Продовжується розвиток іконопису. Популярні ікони на тему заступництва і покровительства (ікона Христа Спасителя у Мельнику). З київських – “Богоматір Печерська (1288 р.), “Ігорева Богоматір”, “Микола з житієм”. Ці ікони позбавлені суворого аскетизму, одяг виписано детально, обличчя – м’яко.

У 1349 році польський король Казимир прийшов на землі Галицько-Волинського князівства з військом угрів. Наступники Казимира поступово обмежували права місцевого населення, наслідком чого стало приєднання Галичини до польської держави у 1387 році.


 


Читайте також:

  1. Архітектура. Образотворче мистецтво
  2. Архітектура. Образотворче мистецтво.
  3. Архітектура. Скульптура.
  4. Будівництво й архітектура.
  5. Живопис.
  6. Живопис.
  7. Образотворче мистецтво та архітектура.
  8. Українська барокова архітектура.




Переглядів: 514

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ВПЛИВ ХРИСТИЯНСТВА НА КУЛЬТУРУ | Освіта й наука.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.