Українська барокова архітектура.

У архітектурі помітно тяжіння до монументальності та декоративності, котра вражає розмахом - в інтер’єрі храмів це відбилося на прагненні максимально збільшити і наситити декором особливо важливі з точки зору сакрального значення компоненти храму. Живописний характер розкрито у принципі розподілу світла - головною метою куполу храму є відкриття верхнього світла. Пропорції збільшилися через відсутність часо-просторових обмежень. Цілісну єдність простежено на прикладах декоративно-орнаментального оздоблення. Розповсюдження “рушникового” та “килимового" письма в декорі споруд перетинається із західними тенденціями - ілюзія простору, поширення зорово-просторової перспективи. У монастирських ансамблях відчутно цілісність образного задуму, а характерною рисою стає вертикальність твору.

Найбільше стиль відбився в архітектурі кам’яних церков. Гармонійність і пишність, подеколи бундючність форм, розмаїття мальовничих композицій найкраще відповідали естетичним смакам українців. Приваблювала в бароковому стилі динамічність, експресивність, внутрішня напруга, що були покликані вразити, збудити уяву. Українських архітекторів вабили декоративні можливості бароко, єдність споруди з довкіллям. Козацький собор був однаковим із усіх чотирьох боків

Багато соборів було перероблено в стилі бароко - київський Софійський собор, Михайлівський Золотоверхий собор, Кирилівська церква у Києві, Успенський собор Печерського монастиря.

Певні стильові зміни пов'язані з ім'ям російського архітектора І.Г. Шеделя. Він приїхав на запрошення Києво-Печерської лаври для будівництва великої дзвіниці. Лаврська дзвіниця - своєрідний програмний архітектурний твір свого часу. Це була найвища споруда в межах імперії - 96,5 м. Дзвіниця - вперше в українській архітектурі - побудована за принципами ордерної архітектури. У 1747 р. починається будівництво у Києві Андріївської церкви. Центрична об'ємна композиція храму визначалась итим, що цю споруду було видно з усіх боків. Проект виконаний Растреллі.

Апогеєм барокової архітектури України є дзвіниця Дальніх печер Києво-Печерської лаври, побудована талановитим українським народним зодчим С. Ковніром. Вся архітектура дзвіниці - композиційний ефект її двох ярусів розбудовано на контрасті горизонтальних і вертикальних елементів - відзначається високим професіоналізмом. Проект дзвіниці І.Г. Григоровичу-Барському.

Покровська церква на Подолі: три главки, що підкреслюють її основну композицію, "ґанки", що прилягають до головних бокових фасадів, витончено промальований декор, що не порушує ілюзію площинності стін - традиційний для української архітектури прийом.

Бароко в архітектурі поєднав особливості церковного й світського будівництва, вплив культурного середовища сусідніх країн та представників різних художніх течій, що змінило відношення до часу й простору. Часове перетинання барокових й ренесансних ідей підкреслює відмінність українського бароко від західного щодо ознак цілісної єдності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Культурологічна і просвітницька діяльність Івана Мазепи.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.