Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Власне українська лексика, її фонетичні та словотвірні ознаки

 

Найчисленнішим шаром споконвічної (успадкованої, корінної) лексики є власне українські слова, що виникли в період становлення та розвитку української мови. За обсягом і семантико-стилістичною структурою власне українська лексика є найпоширенішим та найрізноманітнішим пластом корінної лексики нашої мови. Ці слова можуть бути різного походження і різної давності, але закріпилися в українській мові в період її формування та розвитку. Ця лексика виражає специфіку української мови на лексичному рівні в зіставленні з іншими слов’янськими мовами.

До складу власне української лексики належать слова, що означають місцевість: вибалок, гай; час: щодня, година, щогодини; відносини між людьми, суспільні явища: рада, громадянин, урядовець, панування, володар, глитай; явища природи: кисень, повітря; побут, страви: очіпок, клуня, сніданок, вареники, галушки, паляниця; назви тварин: курка, лоша, качка, каченя, курча, цуценя; назви ознак, якостей, процесів: коханий, яскравий, чарівний, гартувати, лаятися. Крім того, за словами Л. Булаховського, виразними індивідуальними рисами української мови виступають численні й різноманітні слова, що називають ознаку дії, стану: осторонь, наздогад, слідком, біжком, вистрибом, притьмом, нишком, назирцем, бігцем, миттю, ницьма, крадькома, навпростець, наввипередки, навпомацки, завбільшки, завширшки, сторчака, знестяму, обмаль, горілиць, віч-на-віч, удосвіта, надвечір, заздалегідь, торік, позаторік, вряди-годи та інші.

Власне українські слова відрізняються деякими фонетичними та словотвірними ознаками. Основні фонетичні особливості власне українських слів такі:

1) ненаголошені [у], [і] на початку слова перед приголосними, після голосних можуть змінюватися на [Ў] та [ĭ] нескладотворчі: [ходи′5Ў], [воЎк], [краĭ];

2) перед початковим голосним [о], [у] у словах можуть з’являтися приставні приголосні [й], [г], [в]: ягня [йагн′а] (< агне), горіх (< оріх), гострий (< острий), вітчизна (< отчизна), вухо (< ухо);

3) при зміні слова етимологічні звуки [о], [е] чергуються з [і] в новоутворених закритих складах: віз (< возъ)воза, піч (< печь)печі. Не чергується той [і] з [о], [е], який утворився з старого Ђ: дід (дЂдъ) – діда, ліс (лЂсь) – лісу;

4) наявність глоткового [г]: (голова, гора) та африкат [дж], [дз]: джерело, дзиґа;

5) у кінці слова і складу дзвінкі приголосні не оглушуються [д′ід], [н′іж], [н′і /жка], [гладки /й];

6) перед голосними [е], [и] м’які приголосні стверділи: село, сила, дитина, риба; а перед [і] та [а], [е], [у] (на письмі букви я, ю, є) залишилися м’якими або пом’якшеними: лід, діти, синє, ряд, люди;

7) губні, шиплячі та [г], [к], [х] в кінці слова завжди тверді;

8) у ряді слів є подовжена вимова приголосних звуків, які реалізують двіз двох однакові фонеми (друга з них виникла внаслідок асиміляції [j] до м’якого приголосного: знание > знанье > [знанjе] > знанне > знання) або дві різні фонеми, між якими відбулись асимілятивні процеси: смієшся [с′м′ійес′:а].

Словотвірні особливості виявляються у наявності суфіксів, властивих тільки українській мові:

1) суфікс –ин- , за допомогою якого утворюються слова із значенням одиничності (зернина, соломина), абстрактного поняття (біганина), неофіційної адміністративно-територіальної назви (Київщина);

2) суфікси -ець, -янин, що утворюють слова – назви осіб за місцем мешкання: полтавець, киянин;

3) суфікси -ач, -ій, за допомогою яких утворюються назви людей за професією: викладач, сіяч, оглядач, завідувач, водій;

4) суфікс -арк(а), -ак, що утворюють слова – назви знарядь праці: косарка, держак, сіряк;

5) суфікси -иськ(о), -ус(а), -юр(а), -юг(а), -омах(а), що використовуються для утворення слів із значенням збільшеності, згрубілості: хлопчисько, козарлюга, грудомаха;

6) суфікси -ець-, -ик-, -ичок-, -ен(я), -енят(а), -атк(о), -очк(о), -ус(я), -усь-, -унь(о), -есеньк-, -ісіньк-, за допомогою яких утворюються слова зі значенням зменшеності, здрібнілості, пестливості: хлопчик, коник, каченя, ягнятко, дитяточко, Олюся, дідусь;

7) суфікси -ш-, -іш-, що використовуються для утворення вищого ступеня порівняння прикметників і прислівників: тонкийтонший, добрийдобріший, глибоко – глибше, смачно - смачніше;

8) суфікси -уч(ий), -юч(ий), -ач(ий), -л(ий), за допомогою яких утворюються активні дієприкметники: лежачий, плаваючий, посивілий;

9) суфікси -чи, -вши, за допомогою яких утворюються дієприслівники: працюючи, ходивши;

10) складні форми майбутнього часу дієслів, що утворюються з інфінітива та особових форм допоміжного дієслова имати: ходити + имуходитиму, ходити + имешходитимеш, ходити + имемоходитимемо.

 


Читайте також:

  1. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  2. Абсолютні синоніми (наприклад, власне мовні й запозичені) в одному тексті ділового стилю вживати не рекомендується.
  3. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
  4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  5. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
  6. Аксіоми. Теореми. Ознаки.
  7. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  8. Аналіз однієї ознаки
  9. Антиукраїнська політика російського царизму. Посилення централізаторсько-шовіністичних тенденцій
  10. Атрибутивні ознаки і властивості культури
  11. Банківські правовідносини мають такі самі характерні риси, що властиві усім видам правовідносин, але в них є і свої специфічні ознаки.
  12. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Ознаки радіаційного ураження




Переглядів: 12972

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Проблема існування спільносхіднослов’янських слів у складі споконвічної лексики | Запозичення з неслов’янських мов

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.031 сек.