Світові релігії – це монотеїстичні релігії, які в процесі свого історичного розвитку подолали етнонаціональні межі і стали відкритими для всіх. Це – буддизм, християнство та іслам. Незважаючи на значні відмінності між ними , їм властиві такі спільні риси:
Виникнення у зв’язку з радикальними історичними змінами. Здебільшого це був перехід до розвинутішої соціально-економічної формації, що нерідко супроводжувався централізацією внутрідержавного життя. Все це стосувалось доль багатьох людей. ( так, християнство супроводжувало розпад римської імперії, а мусульманство – об’єднання арабських племен і створення держави). Буддизм був реакцією на кризу брахманістської релігії і недоліки суспільного ладу.
Космополітичний, пропагандистський характер, орієнтація на всіх людей. Незалежно від віку, соціального стану, національної чи расової належності, всі вони вважають люей рівними перед Богом, для всіх доступні можливості самовдосконалення і спасіння.
Відмова від специфічної обрядовості, що розмежовує людей різних національностей. Проте певні відмінності в обрядових діях існують, не маючи принципового характеру ( латина в католицькому богослужінні або заборона перекладати Коран з арабської мови).
Велика роль у їх становленні засновника. Буддизм заснував принц Сіддхартха Гаутама, християнство – Ісус Христос, якого вважали сином Бога, а мусульманство (іслам) – пророк Мохаммед.
Відображення способу життя великих регіонів, різних станів, каст, народностей, націй.
Чітко виражений прозелітизм. Він виявляється у глибокій прихильності до своєї віри, намаганні навернути до неї якомога більше послідовників інших віровчень. В буддизмі відчутний найменше. В християнстві та ісламі позначився появою великої кількості релігійних завоювань, суперечок, поширення в результаті місіонерської діяльності, що зумовило величезну кількість послідовників цих релігій.
Буддизм - найдавніша світова релігія. Він виник у У ст. до н.е. в Індії і згодом, значно змінившись, поширився за її межі у країни Центральної та Південно-Східної Азії, Далекого Сходу та ін. Ранній буддизм відмовився від елементів, що гальмували його розвиток поза Індією, таких як: - безпосереднє санкціонування кастової системи;
- функція спасіння, якою наділялись брахмани;
- шанування святих книг (Веди, Махабхарата та ін.);
Засновником буддизму вважається легендарна особа царевич Сиддхардха (сучасники знали Будду під ім'ям аскета Гаутами, у поезії він називається часто Шак’я-Муні)., життя якого відоме нам з найдавніших буддійських літературних пам'ятників «Лаліта Вістара» і «Лотус істинної віри», знайдених в країні Непал. До складу легенд про Будду ввійшли дуже древні міфи, достовірні факти його життя нам зовсім невідомі. Будда – це не справжнє ім'я великого вчителя. Будда означає “просвітлений вищім знанням”, “той, що пізнав істину”. Священна література буддизму. Віровчення і культ раннього буддизму викладені в Трипітаках (Трипітаки дослівно перекладається як «три кошики») - це зібрання релігійних творів, що сприймаються віруючими за одкровіння Будди. У цьому збірнику сформульована догматика буддизму, а також буддійське тлумачення релігійно-філософських і етичних проблем. Трипітаки складаються із трьох частин: Вінаяпітака – головна частина, в якій містяться правила, що регулюють життя ченців, Сутрапітака – містить сутність буддійської доктрини, Абідхармапітака – релігійно-філософські тексти. Головна священна істина буддизму - твердження тотожності буття і страждання. Головні догмати буддизму. 1. Один із головних догматів буддизму - догмат про страждання. Він викладений у вченні про чотири святі істини:
1) «Жити - значить страждати»: “Що таке страждання? Саме народження є страждання, старість, хвороба, смерть - от страждання.” 2) «Причина страждань - бажання»: “Яке походження страждання? Воно відбувається від бажання, яке постійно відновлюється, що з'єднується із бажанням насолоди і доставляє деякі радощі”. 3) «Щоб позбавитись від страждань треба позбавитись від бажань»: “А як відвернути страждання? Тільки запобіганням бажання, що постійно відновлюється” 4) «Шлях позбавлення від бажань - дотримуватися вчення Будди»: “А яким шляхом відвернути страждання?” Цей шлях складається з 8 стадій, починаючи від повного розуміння до істинного споглядання”. Розвиваючи своє вчення, Будда розробив докладний “восьмеричний шлях” - метод розуміння істини і наближення до нірвани: 1. Праведна віра (вірити Будді, що світ повний скорботи і страждань, що необхідно придушувати в собі пристрасті). 2. Істинна рішучість (твердо визначити свій шлях, обмежити пристрасті і прагнення). 3. Праведна мова (стежити, щоб слова не вели до зла, а мова була правдивою і доброзичливою). 4. Праведні діяння (уникати поганих вчинків, робити добрі справи). 5. Праведне життя (вести життя гідне, не приносячи шкоди живому). 6. Праведна думка (стежити за напрямком своїх думок, настроюватися на добре). 7. Праведні помисли (усвідомити, що все зло - від нашої похоті). 8. Істинне споглядання (терпляче і постійно тренуватися, досягати уміння зосереджуватися, споглядати, заглиблюватися в пошуках істини). Догмат про нірвану. У буддійській літературі нірвана (заспокоєння, затихання) - надбуття, стан вічного спокою, тиші, повного подолання людських почуттів, бажань, вічного блаженства у злитті з божеством. Досягнення нірвани - головна мета буття віруючого. Досягти стана нірвани може той, хто виконує релігійні і моральні приписи. Стану нірвани може досягти лише той віруючий, який виключається з процесу перероджень. Досягнення нірвани - багаторазовий процес. Праведники повинні спочатку пройти світ блаженства, або рай, а грішники - пекло. Основні моральні заповіді буддизму: не вбивай; не бреши; не кради; не пий вина; не бажай чужої дружини. Відповісти на запитання про приналежність буддизму до політеїзму або до монотеїзму дуже важко. Буддизм часто називають релігією без Бога, Будда - не Бог. Але в буддизмі визнаються всі боги брахманізму.