ПРИНЦИПИ

Принципи побудови організаційних структур управління

При побудові чи зміні структури управління організацією необхідно враховувати коло загальних рекомендацій, які в літературі подаються як принципи їх формування.

Принципи побудови структур управління:

• структура управління повинна відображати цілі і завдання організації (ціле покладання);

• структура управління повинна бути підпорядкованою виробництву (організації) і змінюватись разом із змінами, що відбуваються в ньому. Це означає, що з проходженням організацією стадій життєвого циклу (становлення, росту, зрілості, завершення діяльності) у структурі управління необхідно проводити зміни. (Гнучкість - здатність швидкої перебудови в відповідності до змін, що відбуваються в персоналі і на виробництві).

• структура управління повинна відображати функціональний поділ праці і обсяг повноважень працівників управління. Тому дотримання масштабу керованості (тобто кількість підлеглих керівнику ланок) найважливіший принцип побудови структури управління. (Спеціалізація - закріплення за кожним підрозділом конкретних функцій управління; централізація —розумна централізація функцій працівників у відділах і службах підприємства з передачею їх на низову ланку функції оперативного управління); нормоуправляємість — дотримання раціональної кількості підлеглих у кожного керівника: вищий рівень - 4-8чол.; середній - 8-20чол.; низовий - 20-40чол.);

• структура управління повинна бути відповідною тому соціально-культурному середовищу, в якому функціонує організація. Повноваження керівника обмежуються не тільки внутрішніми умовами, але й умовами зовнішнього середовища, рівнем культури і ціннісних орієнтирів суспільства;

• структура повинна відображати відповідність між функціями і повноваженнями, з однієї сторони, і кваліфікацією і рівнем культури з іншої. (Розподіл повноважень — лінійні керівники забезпечують прийняття рішень, а функціональні — забезпечують підготовку і реалізацію цих рішень; економічність - досягнення мінімально необхідних витрат на побудову і зміст організаційної структури управління)

— Пластичність.

— Централізація.

— Спеціалізація (забезпечується закріпленням за кожним підрозділом певних функцій управління).

— Нормоуправління (дотримання раціонального числа підпорядкованих у кожного керівника: вища ланка підприємства – 4–8 чол., середня ланка (функціональні керівники) – 8–20 чол., нижча ланка (старші майстри, майстри-бригадири ) – 20–40 чол.).

— Єдність прав і відповідальності (права і відповідальність підрозділів і співробітників повинні знаходитись у діалектичній єдності).

— Розмежування повноважень (лінійне керівництво забезпечує прийняття рішень з випуску продукції, а функціональне – забезпечує підготовку та реалізацію рішень).

— Економність (характеризує досягнення мінімально необхідних затрат на побудову й утримання організаційної структури управління).

Класифікація організаційних структур управління

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сутність та загальна характеристика організаційних структур управління	\|	Класифікація організаційних структур управління

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.