Для відображення структурних взаємозв’язків основних рівнів та підрозділів організації, їх підпорядкованості на практиці використовують схеми організаційної структури управління. Такі схеми є лише скелетом системи управління, оскільки не розкривають склад та зміст функцій, прав та обов’язків підрозділів та посадових осіб.
Теорія і практика менеджменту розробили багато різних принципів побудови структур управління, які можна звести до наступних основних типів:
- лінійна організаційна структура;
- лінійно-штабна організаційна структура;
- функціональна організаційна структура;
- лінійно-функціональна організаційна структура;
- дивізіональна організаційна структура;
- матрична організаційна структура;
- та інші: проектна, кластерна, модульна, атомістична.
Організаційну структуру управління звичайно зображують у вигляді схеми. Якщо на схемі крім управлінських структур відбиті й державні підрозділи (цехи, ділянки), то така схема являє собою організаційну структуру підприємства.
У рамках організаційної структури здійснюється управлінський процес, що базується на поділі й кооперації праці управлінських працівників. Організаційні структури управління відрізняються більшою розмаїтістю форм. Назвемо деякі з них (рис.2.1).
Механістичні організаційні структури управління: лінійна; лінійно-функціональна; лінійно-штабна; девізіональна.
Органічні (адаптивні) організаційні структуриуправління: проектні, матричні, бригадні й ін.
Лінійна організаційна структурауправління характеризується тим, що на чолі кожної ланки будь-якого рівня перебуває керівник-єдиноначальник, що здійснює всі функції управління й підпорядковується із всіх питань вищестоящому начальникові. У результаті складається співпідпорядкованість керівників всіх рівнів по вертикалі, які здійснюють адміністративне й функціональне управління одночасно (рис.2.2.).