Тема 6. Інші загальнодержавні податки і збори.

6.3.

6.2.

6.1.

Акцизні марки.

Ставки акцизного податку.

Обєкт та база оподаткування акцизним податком.

Підакцизні товари.

Тема 6. Екологічний податок. (2 год.)

6.1. Сутність, платники податку.

6.2. Обєкт та база оподаткування.

6.3. Ставки податку та механізм обчислення.

Ключові слова: екологічний податок; викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти; розміщення відходів; тимчасове зберігання радіоактивних відходів; платники податку; ставки податку.

Екологічний податок – загальнодержавний податок, що стягується з юридичних осіб за викиди, скиди та розміщення відходів.

Платники податку:

платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарської (підприємницької) діяльності, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюють викиди та скиди забруднюючих речовин, розміщення відходів та їх тимчасове зберігання.

Податкові агенти є субєкти господарювання, що здійснюють оптову торгівлю паливом або здійснюють роздрібну торгівлю паливом у випадках, коли податок стягується за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, під час реалізації такого палива. З 4 кварталу 2011 року такими податковими агентами стануть виробники палива та особи, що передають замовнику паливо, виготовлене з давальницької сировини такого замовника.

До стаціонарних джерел забруднення, зокрема, можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

Обєкти оподаткування:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

- розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Порядок обчислення податку представлено в таблиці 6.1.:

Таблиця 6.1.

Порядок обчислення податку.

Вид обєкту	Порядок обчислення податку	Примітки
Викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин	Міх Нпi, де – Нпі ставки податку в поточному році за тонну i-того виду палива у гривнях з копійками Мi - кількість фактично реалізованого палива i-того виду в тоннах (т);	Ставка податку залежить від виду забруднюючої речовини (Азоту оксиди, аміак, ацетон, тверді речовини тощо). Ставки встановлюються в гривнях за тонну. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива: У разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, то такий платник зобов'язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини. Не маючи даного дозволу, платнику податку важко самостійно визначити сукупність забруднюючих речовин, які утворюються при спалюванні однієї тонни бензину, газойлів (палива дизельного), оскільки нормативно не встановлено склад та кількість забруднюючих речовин, які утворюються при роботі різних стаціонарних джерел забруднення. На нашу думку, для проведення самостійного розрахунку можливе використання даних пп. 4.1.2 Методики розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів, затвердженої наказом Держкомстату від 13.11.2008 р. № 452 (далі – Методика № 452), якою встановлено питому вагу викидів забруднюючих речовин та парникових газів, що надходять у повітря від споживання палива двигунами внутрішнього згоряння під час роботи промислової, сільськогосподарської, будівельної та іншої техніки. отримати дозвіл на викиди, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я; • у разі використання стаціонарних джерел забруднення до отримання дозволу самостійно розрахувати суми екологічного податку;
Скиди забруднюючих речовин у водні обєкти	МліхНпіхКос, де Млi - обсяг скиду i-тої забруднюючої речовини в тоннах (т); Нпi - ставки податку в поточному році за тонну i-того виду забруднюючої речовини у гривнях з копійками; Кос - коефіцієнт, що дорівнює 1,5 і застосовується у разі скидання забруднюючих речовин у ставки і озера (в іншому випадку коефіцієнт дорівнює 1).	Ставки податку залежать від класу небезпечності (4 класи). Для окремих забруднюючих речовин (сполук) ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовнобезпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) у атмосферному повітрі населених пунктів (надзвичайно небезпечні, високонебезпечні тощо). Для забруднюючих речовин (сполук), на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовнобезпечний рівень впливу (крім двоокису вуглецю), ставки податку встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності Залежить від назви забруднючої речовини у водні обєкти, а для деяких встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу
Розміщення відходів	НпіхМліхКтхКо, де Нпi - ставки податку в поточному році за тонну i-того виду відходів у гривнях з копійками; Млi - обсяг відходів i-того виду в тоннах (т); Кт - коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів і який наведено у пункті 246.5 статті 246 цього Кодексу; Ко - коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів.	Ставки податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів:

Коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі:

Місце (зона) розміщення відходів	Коефіцієнт
В межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж
На відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту

з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50 відсотків від ставок, передбачених статтями 243, 244, 245 і 246 ПКУ;

з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно ставки податку становлять 75 відсотків від ставок, передбачених статтями 243, 244, 245, 246 ПКУ;

з 1 січня 2014 року ставки податку становлять 100 відсотків від ставок, передбачених статтями 243, 244, 245 і 246 ПКУ.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Платники податку та податкові агенти складають податкові декларації та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Декларація подається до контролюючого органіу в залежності від обєкта оподаткування:

- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;

- за паливо, реалізоване податковими агентами, - за місцем знаходження пунктів продажу палива;

- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку в органах державної податкової служби.

6.1. Збір за первісну реєстрацію ТЗ.

6.2. Єдиний соціальний внесок.

6.3. Екологічний податок.

6.4. Плата за землю.

6.5. Фіксований сільськогосподарський податок.

6.6. Збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Платники акцизного податку.	\|	Збір за первісну реєстрацію ТЗ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.