Литва Міндоугаса

Поняття політичного патріотизму

Бути патріотом – це значить бажати всіма силами своєї душі створення людського, державного і політичного співжиття людей, що житимуть на Українській землі, а не мріяти про втоплення в Дніпрі більшості своїх же власних земляків. Бути патріотом – це значить шукати задоволення не в тім, ’’щоб бути українцем’’, а в тім, щоб було честю носити ім’я українця. Бути патріотом – це значить перш за все вимагати гарних і добрих учинків від себе, як від українця, а не перш за все ненавидіти інших тому, що вони ’’не українці’’. Врешті, бути патріотом, це значить, будучи українцем, виховувати в собі перш за все громадські, політичні, державнотворчі прикмети: віру в Бога й послух його законам, тобто духовні вартості; далі вірність, твердість, сильновольність, дисципліну, пошану для своєї традиційної влади (монархізм), загалом кажучи, лицарськість – тобто політичні вартості.

Поєднання етнічного і політичного патріотизму дозволяло вченому знайти компроміс між вірністю своєму народу і бажанню жити в потужній державі тогочасної Європи.

Видатний політичний письменник XVI ст. Оріховський-Роксолан був патріотом свого народу, пишався приналежністю до нього, постійно наголошуючи, що він "русин" (українець). Немає жодного твору, навіть листа, в яких би він не вважав за потрібне нагадати про своє русинське походження. Водночас з повагою ставився до інших нардів, називав дикунами, нікчемами, безсоромниками тих, хто намагався нацькувати русина на поляка, а поляка на русина.

56. Литва ГедимінасаГЕДИМІН (Гедимінас: р.н.невд. — 1341) — великий князь литовський (1316-1341), син Путувера, брат Витеня. Вів непримиренну боротьбу з німецькими лицарями, яким завдавав ряд поразок. В 1325 уклав союз з польським королем Владиславом Локетком для спільної боротьби проти хрестоносців. В 1331 розбив війська Лівонського ордену під Пловцями (Польща). Активно проводив політику захоплення і приєднання українських і білоруських земель. В 1319-20 захопив Берестейську землю і Дорогичин, а згодом Кам' янець та ін. міста. У васальній залежності від Г. знаходились Мінське, Вітебське, Друцьке і Турово-Пинське князівства, завершив підкорення Полоцького князівства. Після смерті Юрія II Болеслава в 1340 поставив свого сина Любарта князем Волині. Г. почав титулувати себе «королем литовців і руських». Г. вважається засновником столиці Литви Вільнюса, яка вперше згадується у 1322-23. Смертельно поранений під час облоги німецької фортеці Баєрбург на р.Німан.

(Мендовг, Міндаугас; р. н. невід. -- -п. 1263) — Великий князь Литовський (з 30-х рр. 13 ст. — 1263). Під кінець свого правління об'єднав під своєю владою більшість литовських земель (Нальшанську, Делтувську, Жемайтійську та ін.). У 1236 завдав поразки військам німецьких рицарів під Сауле (Шауляй). У боротьбі проти Лівонського ордену спирався на підтримку куршів, земгалів, лівів, естів. У 1244 здійснив похід проти орденських військ у Курсу. В 1251 прийняв католицтво і був коронований від імені Папи Римського. В 1250-53 М. вів війну з Данилом Романовичем Галицьким. Після завершення воєнних дій, уклав з Данилом Галицьким мирний договір, за яким відпускав йому Чорну Русь з Новгородком.У 1254 уклав військовий союз з Галицько-Волинським князівством спрямований проти монголо-татар, який було скріплено зарученням сина Данила Галицького — Шварна Даниловича з дочкою М. У 1255-56 (за ін.дан., 1258) М., розірвавши союзницькі відносини з Данилом Галицьким, вів воєнні дії проти Галицько-Волинської держави і захопив Чорну Русь з містами Гродно, Волковиськ, Слонім і Новгородок. У цій війні загинув князь Роман Данилович. 13.8.1260 війська М. розбили об'єднані сили Лівонського і Тевтонського орденів біля озера Дурбе.

1235р.-Литва Міндовгаса(заволодів владою+жимантія).1245-46-коронується(король Литви-королівство),за 26 р. повна централізація. Міндовг зумів обєднати територію Литви за допомогою силових методів, повбивав своїх суперників. Мендовг знищів верхівку інших племен-перебрав на себе владу. Створив міліарну монархію

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Явище шляхетської демократії	\|	Зовнішні і внутрішні фактори Люблінської унії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.