• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Економічна думка Давнього Сходу

Оскільки економічна думка тривалий час не була відділена від інших форм мислення про суспільство, важко точно визначити перші її прояви. Одні історики схильні шукати коріння економічної думки в давньоєгипетських папірусах, у клінописах ваілонського царя Хаммурапі, інші – в давньогрецькій міфології.

До найдавніших джерел економічної думки належать учення Вавілонії, Китаю, Індії, а також Давньої Греції й Риму. У 1902 р. при розкопках на території сучасного Іраку французькі учені знайшли діоритову стелу, як являла собою клинописні закони Хаммурапі (XVIII ст. до н.е.). Вже в них відбиті відомості про те, що в державі існували товарно-грошові відносини, охоронялася приватна власність.

В законах царя Хаммурапі (XYIII ст. до н.е.) містяться свідчення про розподіл праці, про розвиток виробничих сил і торгівлі, про існування товарно-грошових відносин, про охорону приватної рабовласницької власності.

Давньокитайський філософ Конфуцій (YI-Y ст. до н.е.) вперше обґрунтував ідеї „природного порядку” і „розуму”, згідно яких бог створив світ, але потім усунувся від втручання в життя на землі. Воно протікає за „природними законами розуму”. Таким чином, прийнято вважати, що саме Конфуцій вперше дав ідею об’єктивності законів господарського життя. На підставі „розуму”, тобто розуміння кожним свого місця в суспільстві, філософ обґрунтував класовий світ.

На відміну від Конфуція, який вважав, що бог створив людей нерівними, в той же історичний період інший китайський мислитель – Мо Дістверджував, що від природи всі люди рівні, нерівними їх роблять суспільні відносини.

Пам’ятка давньоіндійської культури – трактат „Артхашастра” (або „Наука політики”) (IV-III ст. до н.е.). Його автором був радник царя Чандрагупти I – Каутил’я (IV ст. до н.е.). В цьому документі зафіксовано правила, яких повинні дотримуватись управителі держави. В ньому кастовий розподіл і соціальна нерівність пов’язувались з богом. Охороняючи рабовласницьку приватну власність, трактат гарантував також недоторканність майна рабів. В статті про землеробство підкреслювалась роль наукового підходу до обробки землі і відображено прогресивні форми землеробства. Особлива увага в трактаті приділялась рудникам – опорі казни, а також ремеслам – ткацтву і прядінню, до яких залучалися жінки й дівчата. В статті про торгівлю вперше в історії економічної думки поставлено питання про вартість. Причому, розрізнялась „дійсна” вартість, яку визначали кількістю днів праці, витраченої на виробництво товару, і „ринкова” вартість – кількість грошей, за яку товар продається. В трактаті вперше висловлено ідею державного регулюванняцін: продавати можна було тільки перевіреними важелями, а надмірна гонитва за прибутком заборонялась законом („ринкова” вартість не могла перевищувати „дійсну” більше як на 5-10%). В трактаті „Артхашастра” проголошувалась ідея: „Розвиток продуктивних сил – основа класового миру”.

Читайте також:

1. Антропологічні особливості давнього населення території України
2. Бюджет як економічна і правова категорія
3. Бюджет як економічна категорія
4. Бюджет як економічна категорія
5. Бюджет як економічна категорія та його складові
6. Бюджет як економічна категорія.
7. Взаємозв'язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Макроекономічна рівновага
8. Визначення поняття системи. Економічна система як особливий клас систем
9. Виникнення грошей у державах Стародавнього світу
10. Виникнення єгипетської держави і періодизація історії Стародавнього Єгипту.
11. ВИРОБНИЧО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ТА ЕКОНОМІЧНА СТРУКТУРИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА
12. Висловлення й думка

Переглядів: 673