Класифікація політичних еліт

Поняття про політичні еліти

Проблема політичних еліт є однією з центральних у політології, оскільки вона безпосередньо пов’язана з характером і якістю політичної влади, з конкретним способом її структурування.

Політичну еліту сучасного суспільства не варто ототожнювати з численною армією функціонерів, з яких утворено державний апарат, виконавчі органи місцевого самоврядування, апарат і актив політичних партій, громадянських рухів та організацій.

Політичні еліти – це особливі соціальні організми, для яких характерні:

а) максимальна концентрація влади

б) рекрутування нових членів переважно з вищих щаблів суспільства

в) певний рівень внутрішньої згуртованості й взаємозв’язку;

г) спільність політичних поглядів і переконань;

д) спільні інтереси і прагнення.

Термін еліта виник у ХVІІ ст.. До лексикону соціальних і політичних наук він потрапив наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. завдяки працям двох італійських соціологів – Вільфредо Парето й Гаетано Моска.

В.Парето визначав еліту, як тих людей, що домоглися найвищих показників у своєму середовищі, своїй сфері діяльності

Населення складається із двох страт (верств): 1) нижча страта, «нееліта» та 2) вища страта, еліти, що в свою чергу поділяється на: а) правлячу еліту і б) не правлячу еліту

Поведінкою еліт керують усвідомлювані власні інтереси, тоді ж як поведінку не еліт (маси) мотивують почуття. Поведінка маси переважно емоційна.

Правляча еліта перебуває в стані повільної але постійної трансформації.

В усіх суспільствах - починаючи із слаборозвинених суспільств, які ледве досягли нижчих щаблів цивілізації, і аж до найрозвиненіших і могутніх – виникають два класи людей: клас, що керує, і клас, яким керують. Перший клас завжди менш численний, виконує всі політичні функції, монополізує владу, насолоджується перевагами, другий значно численніший клас стає керованим і контрольованим з боку першого класу за допомогою тих чи інших більш-менш законних, більш-менш свавільних та насильницьких способів.»

Ключ до розуміння керованої ролі еліти Моска вбачав у здатності меншини бути організованою.

Моска підкреслював, що політична еліта представляє інтереси певних соціальних сил, зазначав ту обставину, що в сучасних суспільствах еліти тісно пов’язані з рештою суспільства перш за все через нижчий щабель політичного класу, так званий «новий середній клас».

Міхельс у своїй книзі «Політичні партії» сформулював гіпотетичний закон, який керує будь-якими соціальними організаціями – відомий «залізний закон олігархії», - і перевірив його на прикладах тих організацій, що найменшою мірою мали б підлягати цьому законові. Міхельс визнавав також роль психологічних факторів в утворені еліт.

Еліта – це організаційно оформлена, згуртована взаємопов’язана організована група. Еліта властиве прагнення до консенсусу щодо бажаного устрою суспільства та організації влади. Консенсус зумовлений її прагненням зберегти своє панівне становище. Еліта для одержання підтримки мас на словах схильна до демократичних ідеалів, хоча насправді є консервативною й зневажає ці маси.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікації політичного лідерства	\|	Сучасні теоретичні уявлення про сутність і роль політичних еліт

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.