МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Сучасні теоретичні уявлення про сутність і роль політичних елітСучасна політична наука висунула багато різних, часто протилежних як за теоретичним змістом, так і за ідеологічною забарвленістю, інтерпретацій сутності політичних еліт та їхньої ролі в суспільстві. Ч.Р. Міллс розвиває концепцію «пануючої еліти», за якою в сучасному американському суспільстві демократичні інститути деградували, а політична влада була монополізована невеликою групою людей, статус і склад якої належним чином не можуть бути пояснені талантами, здібностями, особливою психологією цих індивідів. Р.А.Даль визначав еліту як «меншість чиїм поглядам систематично віддається перевага під час дискусій з ключових політичних питань». Він вказував на необхідність розмежувати актуальну та потенційну владу еліти, а також на відсутність прямого зв’язку між походженням еліти та її політичною поведінкою. Моделі політичних еліт: 1) Радикально-демократична модель. За нею в ухваленні політичних рішень бере участь кожен із членів соціальної організації. Керівні позиції тут обмежено строгими процедурами ухвалення рішень, частою ротацією лідерів та суворим контролем за їх діяльністю. 2) Демократично-плюралістична модель. За цією моделлю, основним суб’єктами прийняття політичних рішень є не автономізовані громадяни, а групи, що виникають на базі певних інтересів. Ці групи конкурують одна з одного з приводу тих чи інших ресурсів. 3) Мульти-елітна модель. На відміну від попередньої, ця модель структурування влади виходить із визнання більшої автономності та незалежності еліт, а також більшої ієрархізації владних повноважень всередині кожної з них. Основана умова існування такої моделі структурування влади – диференціація та спеціалізація сучасного суспільства, що породжує різні галузі спеціалізованої діяльності, в кожній з яких домінує відносно невелика кількість фахівців. 4) Модель пануючої еліти. За цією моделлю, політичні ресурси сконцентровано у вузькій групі людей, які ухвалюють ключові для суспільства рішення саме через те, що посідають командні позиції у високо централізованих інституціональних ієрархіях. 5) Модель класового конфлікту. Витоки цієї моделі можна вбачати у марксистській методології, яка наголошує на ролі великих соціальних груп (класів) у соціально-економічних та соціально-політичних процесах В Україні поки що вимальовується досить специфічна форма організації політичної влади, яку найкраще було б назвати «поліархією». Політична влада належить невеликій кількості впливових груп, які складаються з лідерів (патронів) та клієнтели. Це кілька могутніх фінансово промислових груп, а також декілька груп, чий політичний капітал є похідним від їх ідеологічного впливу в західних регіонах та стабільної підтримки західноукраїнського електорату. У східному регіоні та в центрі сформувалися свої кланові групи. Звідси політична структуризація розділила Україну за територіальною ознакою.
Читайте також:
|
||||||||
|