Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Багатозначність слів у сучасній українській мові

Кожний народ бачить світ по-своєму, через призму рідної мови. Система понять, усвідомлена народом і закріплена у значеннях слів, характеризується своєрідність. Багатство лексики мови виявляється не лише в різноманітності груп лексики, а й у обсязі семантики.

Кожне слово “народжувалось” однозначним, тобто слова виникають з одним лексичним значенням. Із розвитком суспільства з’являлись нові предмети чи поняття, які треба було називати. Можна було створити нове слово, запозичити з іншої мови або назвати словом, що вже є в мові. Так виникли переносні значення, наприклад: форум – ‘площа в давньому Римі’, ‘широке зібрання’; ательє – ‘лише художника або фотографа’, ‘майстерня одягу, взуття’ тощо.

Але протягом розвитку мови відбувається як розширення, так і звуження значень слів: казарма зараз означає лише житло для солдат, раніше означало і гуртожиток для робітників; квас – ‘усяке кисле (питво, їжа)’, а тепер тільки ‘вид напою’.

Переважна більшість українських слів є багатозначними. Наприклад, слово земля має у словниках такі значення:

1. Третя по порядку від Сонця планета, яка обертається навколо своєї осі та навколо Сонця;

2. Місце життя і діяльності людей;

3. Верхній шар земної кори;

4. Речовина темно-бурого кольору;

5. Суша (на відміну від водного простору);

6. Ґрунт для вирощування рослин;

7. Країна, край, держава.

У Словнику української мови у слові іти виділяється 30 значень, у справа – 9, у високий – 9. За підрахунками дослідників, у сучасній українській літературній мові серед багатозначних іменників слова з двома значеннями становлять близько 68 %, з трьома – близько 20 %, з чотирма – близько 8 %, з більшою кількістю – до 4 %.

Однозначними є терміни та деякі інші слова: електрифікація, тепловоз, працездатність, конвалія, антилопа та ін. Хоча деякі терміни можуть уживатися в різних терміносистемах, і, відповідно, матимуть різні значення (корінь, клапан, морфема). До однозначних належать також назви матеріалів, речовин (але ґрунт, золото тощо є багатозначними). Таким чином, суть полісемії полягає в тому, що якась назва предмета, явища переходить, переноситься на інший предмет, явище, і тоді одне слово “обслуговує” одночасно декілька предметів, явищ, ознак тощо.

Багатозначність виникає від того, що мовці помічають схожі риси предметів, подібність явищ у житті й тому переносять назву одних предметів на інші: чашечка чаю – чашечка тюльпана, ніжка дитини – ніжка стільця, пряма лінія – телеграфна лінія, вільна людина – вільне місце, потік води – потік машин, міцна криця – міцний сон.

Багатозначність у слові розвивається поступово у процесі розвитку мови. Наприклад, у слові морж (яке раніше в словнику фіксувалося з одним значенням: морж – ‘водяний ластоногий ссавець із вусатою мордою, великими іклами та короткою шерстю’) у 60-х роках розвинулося переносне значення: морж – ‘людина, яка любить купатися взимку в крижаній воді’.

Переносність значення слова є усталеною закономірністю мови. Переносне вживання слів особливо поширене в художньому та розмовному стилях.

 


Читайте також:

  1. Антоніми в українській мові
  2. Асиміляції приголосних в українській мові
  3. Багатозначність і недомовленість.
  4. БАГАТОЗНАЧНІСТЬ СЛІВ
  5. Визначення поняття «Економіка підприємства» у сучасній економічній літературі
  6. Вимова голосних звуків в українській мові
  7. Гетьман І.Мазепа та його роль в українській історії.
  8. Глобалізаційні процеси в сучасній світовій культурі та теорія модернізації
  9. Головними видами контролю успішності учнів у сучасній школі є: випереджувальний, поточний, періодичний, підсумковий.
  10. Граматичних значень слова в українській мові
  11. Діяльність груп інтересів в сучасній Україні.




Переглядів: 9982

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ | Переносне значення й переносне вживання слова

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.