Визначення поняття «Економіка підприємства» у сучасній економічній літературі

Значення економічної науки

Для суспільства	Для людини
Розробка принципів, які є основою економічної політики; Сприяння економічної інформованості населення і демократизація суспільства; Прогнозування розвитку подій в суспільстві.	Сприяння раціональній поведінці в сфері споживання, цільовому використанню індивідуальних заощаджень; Формування умінь, орієнтації в сфері бізнесу; Сприяння прийняттю правильних рішень при виборі сфери діяльності

Таблиця 2

Автор	Визначення	Джерело
Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В.	Економіка підприємства – це наука про ефективність виробництва, шляхи і методи досягнення підприємством найкращих результатів при найменших затратах	[21, с. 5]
Захарченко В. І., Меркулов М. М., Ширяєва Л. В.	Економіка виробництва – це наука, що вивчає і розкриває базові соціально-економічні аспекти процесу створення матеріально - речовинних благ.	[27, с. 5]
Мельник Л.Г., Карінцева О.І.	Економіка підприємства досліджує закономірності проходження економічних процесів на рівні господарського суб’єкта. В центрі уваги виявляються економічні відносини – як внутрішні щодо підприємства, так і зовнішні.	[29, с. 9]
Осипов В.І.	Економіки підприємства – дисципліна, що вивчає закономірності формування, функціонування підприємства як конкурентноздатного, високопродуктивного та високоприбуткового суб’єкта господарювання, властиві підприємства всіх галузей народного господарства.	[30, с. 21]
Примак Т.О.	Економіка підприємства – конкретна галузь економіки, і як навчальна дисципліна вона базується на вивченні та свідомому використанні економічних законів і закономірностей функціонування і розвитку суспільного виробництва.	[32, с. 10]
Цигилик І.І., Бибик Я.Р., Ємбрик М.Я., Паращич В.Ф.	Економіка підприємства в умовах ринкових відносин вивчає господарство і господарську діяльність підприємства незалежно від його підпорядкування і форми власності	[36, с. 20]

В даній структурі загальні та функціональні керівники не втручаються в справи один одного.

Модифікацією цієї структури є функціонально-об'єктна структура управління, де в рамках функціональних відділів виділяються найбільш кваліфіковані фахівці, відповідальні за виконання всіх робіт по конкретному об'єкту.

Лінійно-функціональна структура управління – структура, при якій управлінські дії поділяються на лінійні, обов'язкові для виконання, і функціональні – рекомендаційні для виконання рис. 2.11.

Загальний керівник здійснює лінійний вплив на всіх учасників структури, а керівники функціональних (економічного, інженерно-технічного та ін.) відділів надають функціональне сприяння виконавцям робіт.

Лінійно-штабна структура управління – структура, передбачає утворення на допомогу лінійним керівникам спеціалізованих функціональних підрозділів – штабів для вирішення певних завдань (аналітичних, координаційних, мережевого планування і управління, спеціальних і т.д.). Штаби не наділяються функцією розпорядництва, а готують рекомендації, пропозиції та проекти для лінійних керівників рис. 2.12.

Проектна структура управління – структура, орієнтована на забезпечення ефективного управління паралельним виконанням на підприємстві або в організації низки великих проектів. При цьому отримують автономію певні сукупності підрозділів, що беруть участь в окремих проектах на чолі з керівниками цих проектів рис. 2.13.

Матрична структура управління – структура, що поєднує вертикальні лінійні і функціональні зв'язки управління з горизонтальними. Персонал функціональних підрозділів, залишаючись у їхньому складі і підпорядкуванні, зобов'язаний також виконувати вказівки керівників проектів чи спеціальних штабів, рад тощо, утворених для керівництва
окремими проектами і роботами рис. 2.14.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вступ до курсу	\|	Тема 3. Суспільні форми організації виробництва

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.