Особливості мажоритарної системи.

Типи виборчих систем.

Сутність та функції виборів.

Вибори:

· це політичний процес в якому люди можуть відчути себе повноцінними суб’єктами влади та зробити для влади соціальне замовлення.

· це торжество універсалізму права і законності. Реальний процес реалізації громадянами своїх конституційних прав, щодо захисту своїх інтересів.

· це активний спосіб формування нової політичної культури на демократичних засадах толерантності, взаємоповаги, добропорядності та людяності.

· Це прекрасна школа політико правового всеобучу та ефективна форма громадянського виховання.

· Це конкретна форма соціального діалогу між різними політичними силами, в ході якого досягається консенсус.

· Це змагання політичних уподобань та переваг, що забезпечують суспільний прогрес.

· Це особливий спосіб селекціонування нових політичних лідерів та нових привабливих ідей

· Це конкретна форма реалізації політичного плюралізму.

· Це безліч підходів та багатовимірність уявлень, що забезпечують засади громадянського суспільства, здатного існувати в мирі та злагоді.

Функції виборів:

Конструктивна функція – створення представницьких органів влади та управління, послаблення соціальної напруги.

Програмна функція – доведення до відома широкого кола виборців партійних програм та їх конкуренція. Формування державної програми на засадах програми партії чи блоку, що перемогла на виборах.

Контрольна функція – створення представницьких органів, які контролюють діяльність уряду та виконавчих структур. Затвердження інституту соціального контролю, який створюється в результаті перемоги на виборах коаліції та опозиції.

Артикуляційна функція – об’єднання інтересів різних соціальних груп та досягнення суспільного консенсусу. Створення умов для реалізації різно векторних інтересів населення.

Інтеграційна функція – об’єднання більшості громадян навколо доктрин і платформ переможців виборчого процесу.

Комунікативна функція – установлення безпосередніх контактів між громадянином та виборною особою. Установлення зворотного зв’язку між громадянами та владою, виникнення між учасниками виборчого процесу довірливих відносин.

Генеративна функція – дієвий спосіб формування політичних еліт, політичних лідерів, стимулювання змін, що прискорюють соціальний розвиток.

Існує три типи виборчих систем: мажоритарна, пропорційна, змішана.

При мажоритарній системі голосування відбувається в одномандатних округах, в яких обирається по одному представнику чи в багато мандатних, де від кожного обирають одного представника. Округи визначають так, щоб у них була однакова кількість виборців. Голосування відбувається за конкретні персони, в наслідок чого зміцнюються безпосередні зв’язки між кандидатом і виборцями. Виборці можуть голосувати як за незалежних кандидатів так і за представників від політичних партій за партійними списками. (83 країни)

Існують наступні варіанти визначення переможців:

Звичайна більшість голосів. Хто отримав найбільшу кількість голосів

Абсолютна більшість. Означає п’ятдесят відсотків плюс один голос.

Альтернативна або пільгове голосування. Виборці голосують за одного кандидата, відзначаючи в той же час позитивні якості інших кандидатів.

Переваги мажоритарної системи. Кандидат добре знає стан справ в окрузі, безпосередньо захищає інтереси виборців. На виборах перемагають представники більш впливової політичної сили. В умовах біпартизму створюються можливості для ефективного і стабільного уряду. На виборах перемагають добре організовані партії і створюють однопартійні консолідовані уряди. Недоліки мажоритарної системи: не висока результативність. Значна частина виборців залишається без своїх представників в органах влади. Дві партії, що набрали майже однакову кількість голосів проводять різну кількість мандатів.

Пропорційна система. Особливості пропорційної системи. При пропорційної системі виборці голосують за політичні партії, виборчі округи є багатомандатними. У невеликих за розмірами мононаціональних державах може існувати єдиний загальнонаціональний виборчий округ. Установлюється відсотковий бар’єр, щоб відтіснити маловпливові партії. Пропорційне представництво в окрузі розподіляється пропорційній кількості поданих за партію голосів. (57 країн)

Моделі пропорційного представництва:

Повне пропорційне представництво. Існує єдиний виборчий округ. (Нідерланди, Ізраїль, Парагвай, Молдова, Україна.)

Обмежене пропорційне представництво. Вибори відбуваються в декількох багатомандатних округах, на рівні яких розподіляються місця.

Існує три типи мандатів: закритий партійний бюлетень, в якому виборці не можуть вільно обирати кандидата, пільгові списки, виборці голосують за одним списком, надаючи переваги окремим кандидатам. Роздільне голосування – надає виборцям права вибирати кандидатів з різних партійних списків.

Переваги пропорційної системи: сприяє широкому представництва інтересу суспільних груп, а органи влади відображають реальну розстановку політичних сил у суспільстві, забезпечує зворотній зв’язок і структурами громадянського суспільства, сприяє розвитку політичного плюралізму.

Недоліки пропорційної системи: за відсутності бар’єра чи його низького рівня призводить до розпорошеності мандатів. Виникає складнощі при формуванні уряду через відсутність домінуючою партії. Політичні сили, що не мають підтримки в масштабах всієї держави можуть отримати представництво в органах державної влади. Слабкість зв’язків між депутатами і виборцями, існує серйозна залежність депутатів від своїх партій та їх керівництва.

Змішана виборча система.

Особливості змішаної виборчої системи.

Голосування відбувається в одномандатних округах за мажоритарною системою та в багато мандатних за пропорційною системою. В одномандатних голосування за конкретного депутата у багатомандатних за партійним списком.

Існують декілька різновидів змішаних систем: структурні змішані: коли різні палати парламенту за різними системами (пропорційною та мажоритарною); лінійне змішане – одна частина за мажоритарною, інша за пропорційною; подвійного голосування – є можливість у виборця проголосувати за список партії і окремо за кандидата. (Німеччина, Росія, Угорщина, Італія, Японія та ін.)

Переваги та недоліки змішаної системи: Нейтралізує недоліки обох систем, дозволяє забезпечити формування стійкої парламентської більшості, при більш повному врахуванню інтересів малих соціальних груп. Є певні складності у встановленні результатів голосування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Суспільні рухи та їх роль	\|	Етнополітика

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.