• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види оцінки основних засобів.

Необхідною умовою правильного обліку основних засобів є єдиний принцип їх оцінки.

Розрізняють такі види оцінки основних засобів:

1) первісна;

2) залишкова;

3) справедлива (відновлювальна або переоцінена, ринкова);

4) ліквідаційна.

Придбані (виготовлені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з наступних витрат:

- сум, які сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційних зборів, державного мита, які стягуються в зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

- сум ввізного мита;

- сум непрямих податків в зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

- витрат на страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрат на установку, монтаж, наладку основних засобів;

- інших витрат, безпосередньо пов’язаних з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, які придбані (створенні) повністю або частково за рахунок запозиченого капіталу.

Залишкова вартість основних засобів є вартістю, за якою вони відображаються у валюті балансу підприємства. Вона розраховується шляхом віднімання від первісної вартості об’єкта основних засобів суми нарахованого зносу. Знос основних засобів – це сума амортизації об’єкта основних засобів з початку їх корисного використання.

Під справедливою вартістю розуміється сума, за якою може бути здійснено обмін активу в результаті операції між поінформованими, зацікавленими і незалежними сторонами.

Для основних засобів визначено, що справедливою вартістю є:

1) для будівель і землі – ринкова вартість;

2) для машин і обладнання – ринкова вартість, а в разі відсутності таких даних – відновна вартість (сучасна вартість придбання) за вирахуванням зносу;

3) для інших об’єктів основних засобів – відновлювальна вартість;

Відновлювальна або переоцінена вартість основних засобів представляє собою вартість основних засобів після їх переоцінки. Причинами переоцінки основних засобів може бути їх капітальний ремонт, модернізація тощо.

Ринкова вартість основних засобів визначається вартістю їх аналогів на певний момент на ринку.

Ліквідаційна вартість – сума засобів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів по закінчені строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, які пов’язані з продажем (ліквідацією).

Читайте також:

1. Амортизація основних засобів
2. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
3. Амортизація основних засобів.
4. Амортизація основних фондів
5. Амортизація основних фондів
6. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації
7. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації.
8. Амортизація основних фондів, методи її нарахування.
9. Аналіз відхилень – основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
10. Аналіз відхилень — основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
11. Аналіз ефективності використання основних засобів.
12. Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу

Переглядів: 4579