• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та вимоги до їхнього розміщення і розвитку.

Класифікація аварій на ХНО може здійснюватися за різними ознаками, в тому числі по:

- Масштабами поширення НХР;

- Вражаючим властивостями НХР;

- Тривалості дії НХР;

- Ступеня хімічної небезпеки.

Викид НХР - вихід при розгерметизації за короткий проміжок часу з технологічних установок, ємностей для зберігання або транспортування НХР в кількості, здатній викликати хімічну аварію.

Протока НХР - витікання при розгерметизації з технологічних установок, ємностей для зберігання або транспортування НХР в кількості, здатній викликати хімічну аварію.

Хімічно небезпечними об'єктами є:

- Підприємства, де виготовляються НХР;

- Підприємства, де НХР використовуються в технологічному циклі виробництва;

- Складські приміщення, де зберігаються НХР;

- Ємності, в яких транспортуються НХР.

Аварії на ХНО поділяються на:

- Аварії з викидом НХР при їх виробництві, переробці і зберіганні;

- Аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) НХР;

- Утворення та розповсюдження НХР в процесі протікання хімічних реакцій, що почалися в результаті аварії;

- Аварії з хімічними боєприпасами.

Основними джерелами небезпеки у разі аварій на хімічно небезпечних об'єктах є:

- Залпові викиди НХР в атмосферу з подальшим зараженням повітря, місцевості та водойм;

- Скидання НХР у водойми;

- Пожежа з надходженням НХР і продуктів їх горіння в навколишнє середовище;

- Вибухи НХР, сировини для їх отримання або вихідних продуктів;

- Утворення зон задимлення з подальшим осадженням НХР, у вигляді «плям» по сліду поширення хмари зараженого повітря, сублімацією та міграцією.

Кожен із зазначених вище джерел небезпеки (ураження) по місцю і часу може виявлятися окремо, послідовно або в поєднанні з іншими джерелами, а також багаторазово повторений у різних комбінаціях. Все залежить від фізико-хімічних характеристик НХР, умов аварії, метео умов і особливостей місцевості.

Особливої уваги потребує обгрунтування розміщення потенційно-небезпечних виробництв, що спирається на такі принципи :

• підприємства використовують тільки поверхневі води, за винятком харчових та фармацевтичних, які можуть забезпечуватись і підземними водами;

• потенційно-небезпечні об’єкти не можуть розміщуватися на територіях, які входять до охоронних природних зон (народні парки, природні заповідники, курорти, охоронні ліси і місцевості, які виділяються для туризму);

• питання розміщення потенційно-небезпечного об’єкта має вирішуватися за участю багатьох спеціалстів після комплексного вивчення ареалів, які підпадають під забруднення, проведення екологічної техногенної експертизи;

• до вартості споруд та експлуатаційних витрат об’єкта мають включатися витрати на охорону і відновлення зруйнованого природного середовища;

• при вирішенні питання про розміщення потенційно-небезпечного об’єкта має проводитися експертиза про вплив його технології на здоров’я населення, що мешкатиме навколо нього.

Вибір регіону будівництва розглядається з двох позицій: мінімізації наслідків у разі аварійної ситуації та збитків для природного середовища при нормальній експлуатації об’єкта. При оцінюванні можливих альтернатив будівництву нового потенційно-небезпечного об’єкта мають застосовуватися такі критерії :

• демографічні та соціально-екологічні умови;

• показники фізичної, хімічної та біологічної якості навколишнього природного середовища;

• особливості психологічного впливу та естетичні властивості навколишнього середовища;

• наявність об’єктів, що мають культурну і виховну цінність;

• екологічні властивості середовища;

• вимоги до івестицій, експлуатації та безпеки технічних споруд.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
7. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
8. IV. ВИМОГИ ПРОФЕСIЇ ДО IНДИВIДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХIВЦЯ
9. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
10. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
11. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
12. Аварії на пожежно-вибухонебезпечних об’єктах

Переглядів: 9358