МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та вимоги до їхнього розміщення і розвитку.Класифікація аварій на ХНО може здійснюватися за різними ознаками, в тому числі по: - Масштабами поширення НХР; - Вражаючим властивостями НХР; - Тривалості дії НХР; - Ступеня хімічної небезпеки. Викид НХР - вихід при розгерметизації за короткий проміжок часу з технологічних установок, ємностей для зберігання або транспортування НХР в кількості, здатній викликати хімічну аварію. Протока НХР - витікання при розгерметизації з технологічних установок, ємностей для зберігання або транспортування НХР в кількості, здатній викликати хімічну аварію. Хімічно небезпечними об'єктами є: - Підприємства, де виготовляються НХР; - Підприємства, де НХР використовуються в технологічному циклі виробництва; - Складські приміщення, де зберігаються НХР; - Ємності, в яких транспортуються НХР. Аварії на ХНО поділяються на: - Аварії з викидом НХР при їх виробництві, переробці і зберіганні; - Аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) НХР; - Утворення та розповсюдження НХР в процесі протікання хімічних реакцій, що почалися в результаті аварії; - Аварії з хімічними боєприпасами. Основними джерелами небезпеки у разі аварій на хімічно небезпечних об'єктах є: - Залпові викиди НХР в атмосферу з подальшим зараженням повітря, місцевості та водойм; - Скидання НХР у водойми; - Пожежа з надходженням НХР і продуктів їх горіння в навколишнє середовище; - Вибухи НХР, сировини для їх отримання або вихідних продуктів; - Утворення зон задимлення з подальшим осадженням НХР, у вигляді «плям» по сліду поширення хмари зараженого повітря, сублімацією та міграцією. Кожен із зазначених вище джерел небезпеки (ураження) по місцю і часу може виявлятися окремо, послідовно або в поєднанні з іншими джерелами, а також багаторазово повторений у різних комбінаціях. Все залежить від фізико-хімічних характеристик НХР, умов аварії, метео умов і особливостей місцевості. Особливої уваги потребує обгрунтування розміщення потенційно-небезпечних виробництв, що спирається на такі принципи : • підприємства використовують тільки поверхневі води, за винятком харчових та фармацевтичних, які можуть забезпечуватись і підземними водами; • потенційно-небезпечні об’єкти не можуть розміщуватися на територіях, які входять до охоронних природних зон (народні парки, природні заповідники, курорти, охоронні ліси і місцевості, які виділяються для туризму); • питання розміщення потенційно-небезпечного об’єкта має вирішуватися за участю багатьох спеціалстів після комплексного вивчення ареалів, які підпадають під забруднення, проведення екологічної техногенної експертизи; • до вартості споруд та експлуатаційних витрат об’єкта мають включатися витрати на охорону і відновлення зруйнованого природного середовища; • при вирішенні питання про розміщення потенційно-небезпечного об’єкта має проводитися експертиза про вплив його технології на здоров’я населення, що мешкатиме навколо нього. Вибір регіону будівництва розглядається з двох позицій: мінімізації наслідків у разі аварійної ситуації та збитків для природного середовища при нормальній експлуатації об’єкта. При оцінюванні можливих альтернатив будівництву нового потенційно-небезпечного об’єкта мають застосовуватися такі критерії : • демографічні та соціально-екологічні умови; • показники фізичної, хімічної та біологічної якості навколишнього природного середовища; • особливості психологічного впливу та естетичні властивості навколишнього середовища; • наявність об’єктів, що мають культурну і виховну цінність; • екологічні властивості середовища; • вимоги до івестицій, експлуатації та безпеки технічних споруд.
Читайте також:
|
||||||||
|