Організація дозиметричного й хімічного контролю.

Дозиметричний контроль включає контроль опромінення особового складу служб НС, радіоактивного і хімічного забруднення людей, техніки, матеріальних засобів, продовольства, води та об'єктів зовнішнього середовища.

Завдання дозиметричного контролю визначаються особливостями і масштабами практичної діяльності і, в першу чергу, спрямовані на досягнення наступних цілей:

• Підтвердження відповідності вимогам санітарного законодавства радіаційно-гігієнічних умов і виявлення радіаційної небезпеки;

• Розрахунок поточних і прогнозованих рівнів опромінення населення, а також техніки, матеріальних засобів, продовольства, води та об'єктів зовнішнього середовища;

• Забезпечення вихідної інформації для розрахунку доз і прийняття рішень у випадку аварійного опромінення, підтвердження якості та ефективності радіаційного захисту людей.

Дані дозиметричного контролю можуть бути використані також для:

• Вдосконалення застосовуваних і розробки нових технологій;

• Надання населенню інформації, яка дозволяє їм зрозуміти як, де і коли вони були опромінені, що в свою чергу, допоможе їм у подальшому уникати додаткового опромінення;

• Супроводу обов'язкового медичного обстеження населення;

• Епідеміологічного спостереження за опроміненими контингентами.

Принцип виявлення іонізуючих (радіоактивних) випромінювань (нейтронів, гамма-променів, бета - і альфа-частинок) грунтується на здібності цих випромінювань іонізувати речовину середовища, в якій вони поширюються. Іонізація, у свою чергу, є причиною фізичних і хімічних змін в речовині, які можуть бути виявлені й виміряні. До таких змін середовища відносяться: зміни електропровідності речовин (газів, рідин, твердих матеріалів); люмінесценція (свічення) деяких речовин; засвічування фотоплівок; зміна кольору, забарвлення, прозорості, опору електричному струму деяких хімічних розчинів і ін

Для виявлення і виміру іонізуючих випромінювань використовують такі методи: фотографічний, сцинтиляційний, хімічний та іонізаційний.

Фотографічний метод заснований на ступені почорніння фотоемульсії. Під впливом іонізуючих випромінювань молекули бромистого срібла, що міститься у фотоемульсії, розпадаються на срібло і бром. При цьому утворюються дрібні кристалики срібла, які і викликають почорніння фотоплівки при її прояві. Щільність почорніння пропорційна поглиненої енергії випромінювання. Порівнюючи щільність почорніння з еталоном, визначають дозу випромінювання (експозиційну або поглинену), отриману плівкою. На цьому принципі засновані індивідуальні фотодозіметри.

Сцинтиляційний метод. Деякі речовини (сірчистий цинк, йодистий натрій) під впливом іонізуючих випромінювань світяться. Кількість спалахів пропорційно потужності дози випромінювання і реєструється за допомогою спеціальних приладів - фотоелектронних помножувачів.

Хімічний метод. Деякі хімічні речовини під впливом іонізуючих випромінювань змінюють свою структуру. Так, хлороформ у воді при опроміненні розкладається з утворенням соляної кислоти, яка дає кольорову реакцію з барвником, доданим до хлороформу. Двовалентне залізо в кислому середовищі окислюється в тривалентне під впливом вільних радикалів HO 2 і ОН, що утворюються у воді при її опроміненні. Тривалентне залізо з барвником дає кольорову реакцію. За щільністю забарвлення судять про дозу випромінювання (поглиненої енергії). На цьому принципі засновані хімічні дозиметри ДП-70 і ДП-70М.

У сучасних дозиметричних приладах широке поширення отримав іонізаційний метод виявлення і вимірювання іонізуючих випромінювань.

Іонізаційний метод. Під впливом випромінювань в ізольованому обсязі відбувається іонізація газу: електрично нейтральні атоми (молекули) газу поділяються на позитивні і негативні іони. Якщо в цей обсяг помістити два електроди, до яких докладено постійна напруга, то між електродами створюється електричне поле. При наявності електричного поля в іонізованому газі виникає спрямований рух заряджених частинок, тобто через газ проходить електричний струм, званий іонізаційному. Вимірюючи іонізаційний струм, можна судити про інтенсивність іонізуючих випромінювань.

Газорозрядний лічильник використовується для вимірювання радіоактивних випромінювань малої інтенсивності. Висока чутливість лічильника дозволяє вимірювати інтенсивність випромінювання в десятки тисяч разів менше тієї, яку вдається виміряти іонізаційної камерою.

Газорозрядний лічильник представляє собою порожній герметичний металевий або скляний циліндр, заповнений розрядженою сумішшю інертних газів (аргон, неон) з деякими добавками, що поліпшують роботу лічильника (пари спирту). Усередині циліндра, уздовж його осі, натягнута тонка металева нитка (анод), ізольована від циліндра. Катодом служить металевий корпус або тонкий шар металу, нанесений на внутрішню поверхню скляного корпуса лічильника. До металевої нитки і струмопровідним шару (катоду) подають напруга електричного струму.

У газорозрядних лічильниках використовують принцип посилення газового розряду. У відсутність радіоактивного випромінювання вільних іонів в обсязі лічильника немає. Отже, в ланцюзі лічильника електричного струму також немає. При дії радіоактивних випромінювань в робочому обсязі лічильника утворюються заряджені частинки. Електрони, рухаючись в електричному полі до анода лічильника, площа якого значно менше площі катода, набувають кінетичну енергію, достатню для додаткової іонізації атомів газового середовища. Вибиті при цьому електрони також виробляють іонізацію. Таким чином, одна частинка радіоактивного випромінювання, що потрапила в об'єм суміші газового лічильника, викликає утворення лавини вільних електронів. На нитці лічильника збирається велика кількість електронів. У результаті цього позитивний потенціал різко зменшується і виникає електричний імпульс. Реєструючи кількість імпульсів струму, що виникають в одиницю часу, можна судити про інтенсивність радіоактивних випромінювань.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та вимоги до їхнього розміщення і розвитку.	\|	Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктажі і перевірку знань з охорони праці, забороняється.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.