• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Об’єкти калькулювання й калькуляційні одиниці. Обчислення основних статей калькуляції.

Зміст та методика обчислення кошторису виробництва.

Пропорційні витратизмінюються прямо пропорційно обсягу виробництва. Непропорційні витрати поділяються на прогресуючі та дегресуючі.

Змінні витрати- це витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції. Змінні витрати поділяються на пропорційні і непропорційні.

Прогресуючі витратизростають швидше, ніж обсяг виробництва.

Дегресуючі- зростають повільніше ніж обсяг виробництва.

Управління витратами- це процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, місць та носіїв за постійного контролю рівня витрат і стимулювання їхнього зниження.

Установлені норми витрат- це граничні витрати окремих видів ресурсів за даних організаційно-технічних умов виробництва.

Загальні витрати на весь обсяг продукції визначають:

С_заг=С_зм*N+С _п

де С_зм - змінні витрати на одиницю продукції; N - обсяг виробництва продукції у натуральному виразі; С_п - постійні витрати за даний період.

В промисловості дотримуються наступної класифікації витрат на виробництво за економічними елементами:

- матеріальні витрати (за вирахуванням вартості зворотних відходів);

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизаційні відрахування (основних фондів та нематеріальних активів)

- інші витрати.

Кошторис виробництва- це витрати підприємства, позв'язані з основною його діяльністю за певний період, незалежно від того, відносять їх на собівартість продукції в цьому періоді чи ні.

Кошторис виробництва містить наступні статті:

1. Матеріальні витрати;

2) Заробітна плата;

3) Відрахування на соціальні потреби;

4) Амортизація основних фондів і нематеріальних активів;

5) Інші витрати (оплата послуг зв'язку, охорони, витрати на відрядження, страхування майна, винагорода за винаходи, орендна плата тощо;.

6) Витрати на виробництво - усього.

7) Витрати, які не включаються у виробничу собівартість продукції.

8) Зміна залишків витрат майбутніх періодів.

9) Зміна залишків резерву майбутніх платежів.

10) Собівартість валової продукції.

11) Зміна залишків незавершеного виробництва;

12) Виробнича собівартість товарної продукції.

13) Поза виробничі (комерційні) витрати.

14) Повна собівартість товарної продукції.

На підприємствах обчислюється собівартість товарної і реалізованої продукції. Собівартість товарної продукції визначають:

де т - кількість видів продукції підприємства; С, - повна собівартість і-того виду продукції підприємства; N1 - обсяг випуску продукції і-того виду в натуральному виразі.

Собівартість реалізованої продукції обчислюється коригуванням собівартості товарної продукції на зміну залишків нереалізованої продукції.

С_Р =С_Т + (С_СП -С_СК)+(С_ВП -С_ВП)

де С_СП , С_СК - собівартість залишків товарної продукції на складі на початок і кінець розрахункового періоду; С_ВП, С_СК - собівартість залишків відвантаженої продукції на початок та кінець розрахункового періоду, яка ще не перейшла у власність покупця.

Калькулювання- обчислення собівартості окремих виробів.

Об'єкт калькулювання- це та продукція, собівартість якої обчислюється.

Основними статтями калькулювання є:

1) Сировина і матеріали(витрати на сировину, на основні та допоміжні матеріали, на куповані вироби та напівфабрикати).

Кількість матеріалів певного виду М_п , яку необхідно закупити:

М_П=М_В+М_3.К+М_З.П,

де М_В - витрати матеріалів за розрахунковий період на виробництво продукції; Мз.к, Мз.п перехідний запас матеріалів відповідно на кінець та початок розрахункового періоду.

Витрати виробництва за цією статтею визначають:

,

де Р_М - ціна придбання сировини і матеріалів і-того виду; Р_В - ціна реалізації відходів сировини і матеріалів і-того виду; М_В - витрати сировини і матеріалів і-того виду, п - кількість видів сировини і матеріалів.

2) Енергія технологічна(паливо, електроенергію, пара, газ). Витрати за цією статтею визначають:

,

де п - кількість видів енергії; С_Е - норми витрат і-того виду енергії; Р_Т - ціна-тариф на застосування і-того виду енергії.

Читайте також:

1. Автододавання та автообчислення.
2. Алг W2 (ОБЧИСЛЕННЯ Y)
3. Амортизація основних засобів
4. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
5. Амортизація основних засобів.
6. Амортизація основних фондів
7. Амортизація основних фондів
8. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації
9. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації.
10. Амортизація основних фондів, методи її нарахування.
11. Аналіз витрат на підприємстві за їх елементами та статтями калькуляції.
12. Аналіз ефективності використання основних засобів.

Переглядів: 913