• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види цінних паперів, їх класифікація

Результативність управління капіталом на стадіях емісії та обігу цінних паперів.

Розміщення цінних паперів

Посередники які беруть участь в операціях з цінними пеперами

Емісія цінних паперів

Види цінних паперів, їх класифікація

Тема 5. ДИВІДЕНТНА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВ

Суб’єкти господарювання, юридичні особи мають право згідно законодавства України випускати цінні папери (акції, корпоративні облігації), тобто випускати на ринку цінних паперів у якості емітентів.

З іншого боку маючи вільні кошти юридичні та фізичні особи можуть придбати на них цінні папери (до речі, фізичній особі-підприємцю для цього потрібно мати мінімум 1000$).

Цінні папери - це грошові документи, що засвідчують, право володіння або відносин позик, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідентів, або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Види цінних паперів, їх класифікація:

Основні цінні папери поділяються на пайові та боргові.

До пайових цінних паперів відносяться акції.

До боргових цінних паперів відносяться:

а) облігації;

б) казначейські зобов’язання республіки;

в) ощадні сертифікати;

г)векселі.

2. Похідні цінні папери:

а) деривативи (опціони, ф’ючерси, варанти).

б) депозитарні роспимки.

3. Особливі цінні папери.

Інвестиційні сертифікати інвестиційних фондів та компаній.

2. Емісія цінних паперів- випуск цінних паперів в обіг.

.

Класифікаційні ознаки емісій цінних паперів.

· Послідовності ( передбачає типи емісії- первинна, вторинна.

спосіб розміщення).

· Емісія цінних паперів, що розміщуються ( емісія акцій, що розміщується шляхом розподілу серед акціонерів або засновників; шляхом відкритої або закритої підписки емісія, що проводиться; шляхом конвертації одних цінних паперів в інші).

· Вид цінних паперів, що випускаються емісія простих акцій, випуск привілейованих акцій, емісія облігацій.

· Джерела емісії(при розподілі акцій). Емісії, що здійснюються за рахунок:

а) емісійного прибутку;

б) невикористаних залишків фінансових фондів;

в) нерозподіленого прибутку;

г) капіталізіції дивідендів;

д) коштів від переоцінки основних фондів емітента.

· Мета емісії(завдання, що вирішуються за допомогою цінних паперів).

Емісії, що проводяться для:

а) нарощування статутного капіталу емітента;

б) зміни структури акціонерного капіталу;

в) мобілізації інвестиційних ресурсів;

г) погашення кредиторської заборгованості.

Форми емісії :

-Фінансові активи відкрите (публічне) розміщення цінних паперів серед необмеженої кількості інвесторів з проведенням публікацій, рекламної компанії та реєстрації проспекту емісії.

-Закрите (приватне) розміщення цінних паперів серед попередньо- обумовленого кола потенційних інвесторів.

Типи емісій цінних паперів:

1. Основний випуск цінних паперів здійснюється двома шляхами:

· продаж шляхом укладання договору про разову оплату інвестором повної вартості акцій. Такі договори можуть укладатися в усній або письмовій формі;

· відкрита підписка при випуску акцій відкритими акціонерними товариствами; при випуску ж акцій закритими товариствами відбувається розподіл акцій. Відкрита підписка та розподіл акцій являють собою форми розповсюдження акцій.

На відміну від договору про разову оплату вартості акцій, згідно з договором про підписку на акції, інвестор зобов’язується сплатити повну вартість певної кількості акцій шляхом неоднократного платежу, тобто в декілька етапів. У договорі підписки визначаються строки та розміри поетапних платежів. Згідно з українським законодавством, перший платіж не може бути меший ніж 10% вартості акцій, на які підписався івестор.

При внесені цього платежу емітент видає інвестору письмове зобов’язання про продаж йому зазначеної у договорі кількості акцій. У випадках, коли акціонерне товариство тільки-но створюється, інвестор до дати проведення установчих зборів повинен сплатити не менше ніж 30% вартості акцій, на які він підписався. Ця сума включає в себе всі попередні платежі, зроблені інвестором до проведення установчих зборів. При оплаті 30% вартості акцій інвестору видається тимчасове свідоцтво акціонера. Нарешті, установчі збори встановлюють строки, у які акціонери повинні здійснити повну оплату вартості акцій, на які вони підписались.

Як правило, акції за договором про підписку видаються інвесторам за умови повної оплати останніми вартості акцій. Акціонерне товариство може здійснювати також і часткову видачу акцій по мірі надходження платежів від інвесторів. Якщо товариство здійснює додатковий випуск акцій, то оплата вартості акцій за договором про підписку здійснюється в тому порядку, що й у попередньому випадку.

При створенні закритого акціонерного товариства умови розподілу акцій серед засновників, включаючи порядок поетапної опдлати їх вартості, визначаються, як правило, положеннями установчого договору. Знову- таки, оплата може бути одноразовою і поетапною. При поетапні оплаті розмір першого внеску має бути не меншим ніж 50% від вартості акцій, на які акціонер підписався. При додатковому випуску акцій закритим товариством умови розподілу акцій між акціонерами можуть визначатися окремою угодою поміж ними або за рішенням загальних зборів акціонерів.

Додатковий випуск цінних паперів -це випуск, що проводиться з метою збільшення статутного фонду товариства. Згідно з законодавством України, під додатковим випуском акцій розумієтьсявипуск додаткової\ кількості цінних паперів, номінальна вартість яких дорівнює номінальній вартості раніше випущених цим товариством цінних паперів.

Законодавство України дозволяє акціонерним товариствам здійснювати додаткові випуски лише за умови, що всі раніше випущені цінні папери повністю оплачені за вартістю не нижче номінальної.

Емітент цінних паперів -юридична особа, яка від свого іменні випускає цінні папери і зобов’язується виконувати обов’язки, що випливають з умов їх випуску.

Емітент повинен усі зобов’язання, що виникають у зв’язку з випуском ціннних паперів, виконувати в строки і в порядку, передбаченому Законом України “Про цінні папери і фондову біржу”, іншими актими законодавства України, а токоож рішеннями про випуск цінних паперів.

Права і обов’язки щодо цінних паперів виникають з моменту їх передачі емітентом або його уповноваженою особою одержувачу ( покупцю) чи його уповноваженій осбі.

Емітент має право на пипуск цінних паперів з моменту реєстрації випуску цінних паперів та присвоєння номера реєстрації в ДКЦПФР.

Реєстрація випуску цінних паперів або інформація про пипуск не може сприйматися як гарантія вартості цих цінних паперів.

Покупцями цінних паперів є як індивідуальні , так й інстуціальні інвестори ( юридичні особи). Наприклад, у США близько 47 млн. амереканців є власниками акцій. На Нью-Йорській фондовій біржі на індивідуальних інвесторів припадає 30% усіх операцій. Найбільшими інституціальними інвесторами є пенсійні та ощадні фонди, страхові компанії, інвестиційні фонди, банки, траст компанії та інші фінансово- кредитні інститути. У цінні папери також вкладаюить кошти корпорації, холдинг- компанії, церкви, профспілки, університети тощо.

Розміщення цінних паперів може здійснюватися:

безпосередньо їх емітентом;

через посередників;

на аукціонах.

1. Розміщення цінних паперів на ринку безпосередньо емтентом ( прямий продаж ) відбувається дуже рідко і, головним чиним, тоді, коли емітент не тільки добре відомий, а й має зв’язки з можливими покупцями. Зокрема, прямий продаж набув поширення на ринку корпоративних облігацій у вигляді їх продажу безпосередньо інституціальним дилером. Прямий продаж дає можливість корпораціям уникнути витрат, пов’язаних зі складною процедурою публічних випусків та оплатою послуг дилерів, і крім того, уникнути гласності.

3.Посередники які беруть участь в операціях з цінними пеперами,

поділяються на брокерів і дилерів. Брокер зводить продавця з покупцем, одержуючи за посередницькі послуги комісійні. Дилер купує цінні папери від свого імені та за свій рахунок з метою їх перепродажу.

У ролі посередників виступають як окремі особи, так і цілі фірми, інтегруючи у своїй роботі брокерські та дилерські операції, а також комерційні банки. Спеціалізовані посередницікі фірми не мають єдиної загальної назви. Найчастіше їх називають інвестиційними дилерами (банками, домими), біржовими, дилерськими фірмами.

В економіно розвинутих країнах найпоширініший спосіб розміщення цінних паперів - через інвестиційних дилерів, що мають великий досвід проведення операцій на ринку. Емітент укладає угоду з інвестиційним дилером на розміщення цінних паперів нового випуску. Спочатку дилер здійснює стандартний аналіз передбачуваного випуску з точки зору вигодності. Наприклад, якщо мова йде про випуск цінних паперів акціонерною компанією, він вивчає фінансовий стан галузі, в якій діє компанія, та економіки країни у цілому.

Відносини між емітентом і дилером можуть відбуватися по- різному. Дилер може виступати в ролі покупця цінних паперів з метою їх подальшого продажу. Така купівля цінних паперів називається передплатою ( андерайтингом), а сам дилер- переплатником ( андерайтагентом).

Іноді дилер бере у емітента опціон, тобто право купити випуск випуск. Таке право він реалізує, тільки якщо знайде покупців.

Дилер може виступати в ролі агента емітента- брокера. У цьому випадку він бере цінні папери на комісію та намагається їх продати.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Аналіз в управлінні портфелем цінних паперів.
7. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
8. Аудит цінних паперів.
9. Банки як учасники ринку цінних паперів
10. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
11. Банківський кредит та його класифікація.
12. Банківські ресурси, їх види та класифікація

Переглядів: 1301