Східноєвропейська платформа

Український щит (УКЩ)

УКЩ займає близько 45% площі України; є виступом докембрійського фундаменту Східноєвропейської платформи. Геологічні структури фундаменту утворюють два поверхи: архейський (4...2,6 млрд. р.) та нижньопротерозойський (2,6-1,6 млрд. р.). Після утворення платформи (1,6 млрд. р.) в періоди тектонічної активізації протікало формування посторогенних інтрузій (Коростенський і Корсунь-Новомиргородський плутони; Приазовський комплекс лужних порід); Утворення внутрішньоплатформенних рифтів (Овруцького, Волино-Оршанського, та ін.).

УКЩ розділений розломними зонами на мегаблоки (Волино-Подільський, Білоцерківський, Кіровоградський, Придніпровський, Приазовський);

Фундамент щита складають найдревніші гірські породи: граніти, гнейси, зеленокам'яні. породи, кристалічні сланці, тощо. Осадовий чохол малопотужний (переважно палеоген-неогеновий). Місцями сформувалась кора вивітрювання корінних порід.

Напротязі платформенної стадії розвитку переважали стійкі тектонічні підняття. Шар денудованих порід становить кілька кілометрів.

Основні родовища корисних копалин приурочені до фундаменту: залізні, нікелеві, кобальтові руди, золото, графіт, дорогоцінне і виробниче каміння; до кори вивітрювання: каолін, боксити, розсипи титанової руди, тощо; до осадового чохла: марганцевої руди, бурого-вугілля, глин, суглинків, пісків, тощо.

Воронезький масив (виступ)

Воронезький масив (виступ) і ДДЗ іноді відносять до т.з. Руської плити.

До верхнього палеозою складав єдине ціле з УКЩ (як Сарматський Щит). Кристалічний фундамент залягає відносно близько від поверхні. Переважали неотектонічні підняття. В межах України спостерігається круте занурення порід фундаменту під осадовий чохол, де він утворює борт ДДЗ. Серед порід осадового чохла є поклади крейди, фосфоритів, тощо (крейдові, палеогенові, неогенові відклади). Відповідає відрогам Середньоросійської височини.

Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ)

Внутрішньоплатформенна накладена западина. Деякі геологи відносять час формування до верхнього протерозою (рифею). Повторно почала формуватись у верхньому палеозої (герцинський геотектонічний цикл). Складається із центральної частини — Доно-Дніпровського палеорифту (грабену) шириною 65...140 км та двох бортів: північно-східного, більш пологого (схили Воронезького масиву) та більш крутого південно-західного (схили УКЩ). Схили від УКЩ і Воронезького масиву, а центральна частина — від бортів відокремлені серіями розломів. Загальна ширина западини близько 250 км. .Середня глибина залягання кристалічного фундаменту в межах грабену 15-18 км, (від 6 до 22 км); на бортах — 0,2...3 км. Чохол складається із слабодислокованих переважно осадових гірських порід верхнього палеозою (Д, С, Р), мезозою і кайнозою: глин, пісків, мергелів, вапняків тощо. Особливе місце займають потужні товщі солей. Внаслідок своєї пластичності при стисненні солі піднімали і навіть пробивали гірські породи, що лежать вище утворюючи т.з. “Соляні куполи”. До цих куполів приурочені родовища нафти і газу. Виявлено понад 150 родовищ вуглеводнів переважно в нижньокарбонових і девонових комплексах.

В історії формування ДДЗ виділяють кілька етапів:

А) Рифтовий (розширення ділянки земної кори в межах Сарматського щита, опускання фундаменту, вилив основної магми, накопичення в рифті вапняків і солей); протікав у середньому-пізньому девоні.

Б) Синеклізно-рифтовий (пульсаційне стиснення з моментами розширення; накопичення латунних і морських відкладів). Протікав у ранньому карбоні.

В) Синеклізний етап (при подальшому стисненні; з середнього карбону формувались морські, в т.ч. вугленосні відклади, а в ранньому пермі — хемогенно-теригенні відклади). В кінці пермі від ДДЗ відособився Донецький басейн.

Г) Синеклізно-платформенний етап (мезозой; територія заповнювалась внутрішніми морями, часом перетворювалась на сушу).

Д) Платформенно-синеклізний етап (в кайнозої переважав континентальний режим. В кінці олігоцену море повністю залишило западину). Повсюди територію перекривають палеоген-неогенові відклади.

Таким чином, ДДЗ є результатом пульсаційних рухів земної кори (стиснення і підняття, що змінювались розтягуванням і опусканням) середньою тривалістю кожної 17...26 млн. р.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розділ IV. Геологічна будова України	\|	Плити Східноєвропейської платформи. Західний сектор: Волино-Подільська плита, Львівський прогин.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.