ЗЕМЛЕТРУСИ

НЕОТЕКТОНІЧНИЙ ЕТАП і УТВОРЕННЯ ВЕЛИКИХ ФОРМ РЕЛЬЄФУ.

Геологічні карти

Вік гірських порід, що виходять на земну поверхню, показують на геологічних картах різними кольорами (ознайомтеся з легендою геологічної карти України в навчальному атласі).

Так, архейські і протерозойські гірські магматичні і метаморфічні гірські породи виходять на поверхню по схилах річкових долин у межах УкЩ (зокрема, по берегах Дніпра, у кар'єрах поблизу Кременчука можна побачити архейські граніти і гнейси, протерозойські кристалічні сланці і залізисті кварцити).

Гірські породи осадового походження, утворені протягом палеозойської ери, відслонюються в межах Волино-Подільської плити (пісковики, вапняки), і Донецького кряжу ( глинисті сланці з прошарками кам'яного вугілля, вапняки тощо). Мезозойські гірські породи відслонюються в Головному пасмі Гірському Криму (коралові вапняки, глинисті сланці), Волинської, Подільської і Середньоросійської височини (крейда, кремінь, мергель, глина). Найчастіше на поверхню виходять кайнозойські гірські породи. Зокрема, у Карпатах - зім'яті у складки глинисті сланці, пісковики, конгломерати; на поверхні Придніпровської низовини - горизонтальні пласти глин, пісків, вапняків тощо.

Кожна гірська порода утворюється за певних палеогеографічних умов (під впливом тектонічних рухів певного напрямку та інтенсивності, в різних кліматичних умовах тощо). Наприклад, на Донбасі в карбоновий період, під впливом коливних слабо інтенсивних тектонічних рухів, в умовах жаркого вологого клімату накопичилися понад 300 пластів кам’яного вугілля (при відносних підняттях), які чергуються з пластами пісків і глин (при опусканнях). Причому піски утворювалися на мілководдях (до 10 м), а глини – у періоди більших опускань, на більш значних глибинах.

Великі форми рельєфу-гори, височини, низовини утворилися за неотектоніний етап ( час з початку останнього стиснення Земля за остнанні 35 ... 25 млн. р.). Утворення великих форм рельєфу охарактеризоване в табл.

В межах платформ неотектонічні рухи були порівняно мало інтенсивні (+400.. - 100 м), тому тут утворились різні типи рівнин (мал. ). В межах Українського щита і Донецької герцинської складчатої області утворились цокольні рівнини (знайдіть їх приклади на фізичній карті).

Внаслідок тривалих піднять міцні породи фундаменту платформи (цоколя) вийшли тут на поверхню.

В межах плит платформ на пластах порід осадового чохла утворились пластово-денудаційні рівнини (внаслідок активних піднять і денудації пластів осадових порід-дивись геологічний профіль- або плпстово-акумулятивні та акумулятивні рівнини (внаслідок слабких піднять або опускань, що зумовили накопичення пухких антропогенових гірських порід поверх більш міцних пластів). Таким чиномв межах України є 5 типів платформенних рівнин (назвіть їх : охарактеризуйте чинники їх утворення, огляньте райони їх поширення і геологічний профіль)

В межах Середземноморського рухливого поясу неотектонічні рухи були значно інтенсивніші. Зокрема, внаслідок активних піднять (до 2 км) утворилися молоді гори Карпати (переважно складчато-брилові, на південному заході - вулканічні ), оновилися Кримські гори утворені в Кімерійській неотектонічний цикл.

В той же час опускалися передгірні прогини і западини (на 2..8 км). Опускання тут компенсувались накопиченням осадових порід, що зносились з гір.

Неотектонічний етап триває і понині. В межах платформенних структур переважають підняття (2..5 мм за рік). Лише невеликі ділянки опускаються. В Карпатах підняття становлять 2...4 мм на рік, у гірському Криму 1..3 мм за рік.

В межах Середземноморського рухливого поясу, по глибинних розломах протікають горизонтальні рухи земної кори (насуви, розсуви, тощо). В зонах цих розломів проявляється сейсмічна активність (сейсмологія-наука про землетруси).

В межах України виділяють три найбільші сейсмоактивні зони, а четверта розташована поблизу її меж. Саме ця, четверта сейсмоакт ивна зона гір Вранча, розташована в Румунії, на стику Східних і Південних Карпат, зумовлює найбільш сильні землетруси на південному заході України (7-8 балів). У зв”язку з тим, що вогнища землетрусів розташовані на значних глибинах ( 80-180 км ), сейсмічні хвилі поширюються на велику територію і навіть на Полтавщині їх сила становить 4..5 балів . Останні руйнівні землетруси спостерігались у 1977 і 1987 роках.

Закрпатська сейсмоактивна зона приурочена до Закарпатської западини, по глибинному розлому в межах якої відбувається розсування ділянки земної кори. Землетруси тут відбуваються на незначній глибині (2-12 км), і хоч мають значну силу (до 7 балів), але швидко затухають і не охоплюють велику територію.

Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримській півострів. Землетруси приурочені до глибинного розлому, на північ від якого піднімаються Кримські гори, а на південь опускається Чорноморська глибоководна западина. Вогнища землетрусів на глибині 10-40 км. Бувають землетруси силою 8 балів (був у 1927 році).

Південно-Азовська сейсмоактивна зона розташована в північній частині Керчинського півострова : тут можливі землетруси силою до 9 балів. На Керчинському півострові є грязові вулкани (псевдовулкани).

Вони вивергають не магму, а холдну грязь, горючі гази, часом нафту. Ці вулкани утворюються внаслідок стиснення глин, насичених газами в межах рухливих поясів. На Керченському півострові понад 50 грязьових вулканів, в т.ч. 25-діючих. Найбільший грязьовий вулкан - Джау-Тепе - має відносну висоту 60. Діючих вулканів, що вивергають магму, в Україні немає.

Невеликі вогнища землетрусів спостерігаються в Пердкарпатті, Вони приурочені до зони глибинного розлому, по якому Карпатська складчата споруда насувається на Схід. Можливі також землетруси, зумовлені діяльністю людини ( в місцях розробок вугілля, залізної руди: районах великих водосховищ).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Приуроченість родовищ корисних копалин на території України	\|	Протягом антропогенового періоду

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.