Землетруси – це раптове звільнення потенціальної енергії земних надр, яка у вигляді ударних хвиль та пружних коливань (сейсмічні хвилі) розповсюджується в землі у всіх напрямках

Стихійні лиха в літосфері

З грізних сил природи найстрашнішими для людини є землетруси, які періодично відбуваються в різних точках планети. За даними статистики, щорічно на Землі відбувається в середньому близько 20 катастрофічних землетрусів, які супроводжуються руйнуванням будівель, споруд, масовою загибеллю людей, тварин, вертикальним переміщенням шарів земної кори, зміною рельєфу на великих ділянках, величезні обвали, зсуви, утворення широких тріщин.

На початку ХХ ст. німецький геофізик А.Вегенер запропонував гіпотезу дрейфу континентів. Згідно з цією теорією, верхня тверда оболонка Землі (літосфера) розбита на плити, які переміщається на поверхні зі швидкістю, що не перевищує декількох сантиметрів на рік. Протягом геологічних епох (сотні мільйонів років) таке переміщення могло досягти декількох тисяч кілометрів. Цим пояснюється, що існуючий повільний дрейф континентів призводить до збільшення відстані між двома Америками, Європою та Африкою.

Рух плит вздовж їх границь супроводжується землетрусами та вулканічними виверженнями. Кожне переміщенння літосферних плит спричиняє поштовх, який породжує сейсмічні хвилі, що поширюються на значну відстань і поступово послаблюються.

Так, в 1977 році під час землетрусу в східній частині Карпат (епіцентр знаходився в Румунії – гора Вранча) сейсмічні хвилі досягли Рівного, Львова, Києва і навіть Москви та Ленінграда.

В районі Карпат у 20 ст. сильні землетруси були в 1908, 1934, 1940 році В післявоєнний період сильні та руйнівні землетруси були в 1945 році. Глибина вогнища цих землетрусів сягала 120 км.

Сейсмічно активною зоною на півдні України є Крим, де основні зони землетрусів розміщені на південному березі вздовж великого розлому.

Основним видом тектонічної діяльності при землетрусах є підняття та опускання поверхні Землі. В гірських районах землетруси викликають обвали, лавини, селі і як правило супроводжуються різкими звуками, що нагадують гуркіт грому чи вибуху великої потужності.

В міру збільшення народонаселення, урбанізації міст, розширення будівництва атомних електростанційта різних інших підприємств небезпека землетрусів буде зростати.

Поверхню Землі, на якій виникають вогнища землетрусів називають епіцентром землетрусу.

За характером небезпеки землетруси призводять до коливання ґрунту, розривів, цунамі чи інших вторинних наслідків.

Тяжкість наслідків залежить від сили землетрусу. Це руйнування будівель та споруд під уламками яких можуть знаходитися люди, масові пожежі. Коли землетруси проходять під водою, виникають величезні хвилі – цунамі висотою понад 60 м. І це призводить до великих руйнувань на суші.

Землетруси – це грізні стихійні явища, що завдають великих матеріальних збитків суспільству та призводять до великих людських жертв. Тому прогнозування землетрусів та розробка стійких протисейсмічних будівельних конструкцій має велике значення.

Сила будь–якого землетрусузалежить від величини звільненої з надр землі сумарної енергії. Від сили землетрусу залежить його інтенсивність – показник наслідків землетрусів, що характеризують розмір збитків, кількість жертв та характер сприйняття людьми психологічного впливу.

Основні уражаючі чинники землетрусів: зміщення, коливання чи вібрація плато-ґрунтів. Супутні чинники - короблення, ущільнення, просідання, тріщини, а також пекельні розломи скельних порід і т. ін.

Для проведення аварійно-рятувальних робіт в стислі строки залучаються до роботи сили та засоби ЦО, рятувальні загони, а також військові підрозділи, оснащені необхідною технікою та засобами захисту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стихійні лиха в атмосфері	\|	Стихійні лиха в гідросфері

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.