Приуроченість родовищ корисних копалин на території України

Таблиця 4

Класифікація корисних копалин

Корисні копалини — це гірські породи й мінерали, які використовуються або можуть бути використані в різних галузях господарства. За подальшим використанням вони поділяються на групи: рудні (чорних і кольорових металів); паливні;нерудні (гірничохімічна й агрохімічна, будівельна і промислова сировина тощо).

Оскільки територія Україна належить до різних за віком і умовами утворення тектонічних структур, то в їх межах сформувались різноманітні гірські породи, а значить і корисні копалини. Різноманітність геологічної будови зумовлює багатство території України різними групами корисних копалин. Найкраще забезпечена наша країна рудами чорних металів, гірничохімічною та будівельною сировиною.

Різні корисні копалини сформувалися у межах різних тектонічних структур і в різних палеогеографічних умовах. Так, паливні корисні копалини — це гірські породи переважно осадового походження, які сформувалися у межах осадового чохла тектонічних западин; рудні корисні копалини є, переважно, гірськими породами магматичними й метаморфічного походження, які сформувалися у межах Українського щита, Вулканічного хребта Карпат, місцями — у межах Донецької складчастої області. Серед нерудних корисних копалин є гірські породи як осадового, так магматичного й метаморфічного походження.

Вид корисних копалин	Басейн (область, провінція, зона), родовища	Геотектонічна структура	Вік	Примітки
Кам’яне вугілля	Донецький басейн	Донецька складчаста область; сх. частина ДДЗ	карбон	98% запасів в Україні, потужність пластів 0,5-2 м, площа понад 40 тис км²; 330 пластів, до 1,5 км.
Львівсько-Волинський басейн	Львівський прогин	карбон	2% запасів. Площа 8 тис. км² 60 пластів. Глибина 300-650 м.
Буре вугілля	Дніпровський басейн (райони: Олександрійський, Ватутінський, Верхньодніпровський та ін.)	УКЩ (осадовий чохол у западинах фундаменту)	палеоген	Площа 150 тис. км, відкриті розробки (в основному —Кіровоградщина, Житомирщина) .
Закарпатська площа	Закарпатська западина	неоген	не розробляється
Прикарпатська площа	південь Прикарпатського прогину	–	не розробляється
Придністровська площа	південь Львівського прогину	–	–
Сула-Удайське, Новодмитрівське родовища	соляні куполи ДДЗ	палеоген-неоген	Полтавщина, Харківщина (в карстових лійках)
Сланці	Флоріанське	Волино-Подільська плита	неоген	не розр.
Бовтишське	УКЩ (Бовтишська зона)	палеоген	не розр.
Прикарпатське	Передкарпатський прогин	—	—
Нафта і газ	Нафтогазоносні області: Західноукраїнська: (1/6 запасів) Бориславське, Долинське, Орів-Уличнянське Більче-Волицьке, Дашавське, Угерсько-Рудківське Битків-Бабченське	Передкарпатській та Львівський прогин, Волино-Подільська плита	86% — Р 7% — К	родовища значною мірою вичерпані
переважно внутрішня зона прогину	палеоген	високопарафіниста; та метанова; глибина 0,8-1,8 км
переважно внутрішня зона прогину неоген глибина 0,8-1,8 км
	Східноукраїнська (4/5 запасів) Леляківське (нафта) Шебелинське, Єфремівське, Кегичівське, Яблунівське (газ) Глинсько-Розбишівське, Гнідинцівське, Качанівське, Рибальське (газ + нафта)	ДДЗ (прибортові і прирозломні ділянки, куполи); пн-зах. частина ДДЗ	перм	6 нафтогазоносних комплексів, з них 5 палеозойських; якісна малопарафіниста нафта; середня глибина 3... 5 км
пн-сх. частина ДДЗ	С-Р	—
переважають (крім сх. частини)		багато потужних газів та конденсату
Південноукраїнська область Глібовське, Джанкойське, Стрілківське	Причорноморська западина(у т.ч. шельф Чорного моря)	крейда-неоген	Запаси невеликі. Ведуться геологорозвідувальні роботи
Торф	Чисельні родовища	Полісся, долини річок Лісостепу	антропоген	Запаси 2 млрд. т
Залізна руда	Криворізький басейн, Кременчуцький та Білозерський р-ни	УКЩ (протерозойські рифтові зони)	протерозой	Високоякісні метаморфічні багаті руди (понад 46% Ре) та залізисті кварцити (бідні руди)
Керченський басейн (Комиш-Бурунське, Ельтиген-Ортельське)	Індоло-Кубанський прогин	пліоцен	Осадово-хемогенні з легючими (V, Мn), та шкідливими (Аs, Р), домішками. Відкритий видобуток
Марганцева руда	Нікопольський басейн (райони: Нікопольський, Великотокмацький, Інгулецький)	Осадовий покрив схилів УКЩ	олігоцен	Пласт 2 м. Вміст 23%. Глибина15-120 м. Відкрита і підземна розробки
Чивчинське	Мармароський масив Карпат	палеозой	не розробляється
Титан-цирконій	Самотканьське; Іршанська група (Стемигород, Тарасівське)	УКЩ (розсипи кори вивітрювання)	мезозой-кайнозой	мінерали: ільменіт, титаномагнетит, рутил, циркон
Нікель, кобальт	Середнє Побужжя (Деренюське, Капітанівське); Середнє Подніпров'я (Девладівське, Тернівське, Південнонікопольське )	УКЩ (окисні руди кори вивітрювання, гіпербазити зеленокам’яних поясів)	архей, мезозой-кайнозой	серед бурих залізняків, або коріння. 16 родовищ. Запаси недостатні
Хром	Середнє Побужжя (Капітанівське, Липовенківське)			родовища невеликі
Поліметалеві руди	Берегівське, Біганське (комплексні з баритом)	вулканічні Карпати	неоген	не розробляється
Руди алюмінію	рудопрояви бокситів (Високопільське, Смілянське)	УКЩ (кора вивітрювання)	палеоген	не розробляється
Берегівське род. алунітів	вулк. Карпати	неоген	комплексна сировина
Нефеліни (Приазовське)	УКЩ, Приазовський блок	докембрій
Ртуть	Микитівське	Донецька скл. область (головна антикліналь)	карбон	гідротермальне. Рудник (500 м), 3 кар’єри
Буркутсько-Шаянське	вулк. Карпати	неоген
Сірка	Передкарпатський басейн (Роздольське, Язівське, Подорожнянське)	Передкарпатський прогин (зовн. зона)	неоген	серед вапняків. Вміст сірки 20-25%. Пласт до 10 м. Відкритий видобуток
Озокерит	Бориславське, Трускавецьке, Старунське	Передкарпатський прогин	міоцен	жили, плівки
Графіт	Завалівське, Петрівське, Сачкинсько-Троїцьке	УКЩ, фундамент	протерозой	з гнейсовими формаціями; Завалівське — одне з найбільших в світі
Кам’яна сіль	Слов’янсько-Артеміський район	Кальміус-Торецька та Бахмутська западини	перм	90% видобутку, глибина до 400-500 м. Пласт 20-25 м
Дніпровсько-Донецька галогенна формація (Роменське, Соляницьке та ін.)	ДДЗ, солянокупольні структури	девон-перм	не розробляються, часто разом з нафтою
Закарпатська формація (Солотвина, Теребля)	Верхньотисенська (Солотвинська западина)	неоген	Високоякісна сіль
Передкарпатська формація (Дрогобич, Делятин, Болехів)	Передкарпатський прогин (внутрішня зона)	неоген	Розсоли, родовища невеликі, низької якості
ропа озер (східні Сиваші, Сасик, Генічеське)	Скіфська плита	сучасні	запаси великі
Калійна сіль	Передкарпатський район (Калусько-Голинське, Стебницьке)	Передкарпатський прогин (внутр. зона)	неоген	запаси невеликі (сульфатні — Калуш та хлоридні — Стебник)

. Вік гірських порід. Геологічні карти

Уявлення про геологічний час

Вам уже не раз доводилося чути, що різні гірські породи розрізняють за віком, часом утворення. Абсолютним віком гірських порід вважать кількість років, які минули з моменту їх утворення. Є багато методів визначення абсолютного віку гірських порід (зокрема, виходячи із знання часу напіврозпаду радіоактивних ізотопів – урану, вуглецю¹⁴, торію тощо).

Одна із систем відліку геологічного часу - за історією розвитку життя на Землі, сліди якого (залишки і відбитки організмів) містяться серед осадових гірських порід. За цими слідами і залишками визначають відносний вік гірських порід. Найбільші відрізки геологічного часу - ери: архейська (початкова), протерозойська (первинного життя), палеозойська (давнього життя), мезозойська (середнього життя) і кайнозойська (нового життя). Співвідношення між ерами і геотектонічними циклами показане в табл. . Ери поділяються на періоди. Так, кайнозойська ера поділяється на три періоди: палеоген, неоген і антропоген.

Геологічна наука, яка вивчає вік і послідовність формування гірських порід, поділ геологічної історії Землі на ери, періоди тощо називається геохронологією.

Нижче подається геохронологічна таблиця (табл. 5) і стратиграфічна шкала – системи позначення геологічного часу і послідовності накопичення осадових гірських порід.

35-25 млн. р. тому, в кінці палеогену - на початку неогену, відбувалося останнє стиснення Землі, яке привело до невеликих піднімань у межах платформи і дуже інтенсивних стиснень в межах Середземноморського рухливого поясу, внаслідок яких утворились сучасні Карпатські гори і оновились Кримські гори. Цей відрізок часу (останні 35-25 млн. р.) називають неотектонічним етапом. Протягом неотектонічного етапу сформувалися великі форми сучасного рельєфу Землі (гори, височини, низовини).

Ми живемо в останній період кайнозойської ери - антропогеновий (антропоген), який розпочався біля 1 млн. років тому. Протягом антропогену сформувалися невеликі форми рельєфу, сучасний рослинний і тваринний світ. З цим періодом пов’язано виникнення людини та історія розвитку людського суспільства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальні закономірності	\|	ЗЕМЛЕТРУСИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.