Принципи професійної етики.

Наукове обґрунтування ВА передбачає, зокрема розробку етики і стандартів внутрішнього аудиту. Під стандартами ВА розуміємо критерії, якими оцінюється і визначається якість робочих операцій відділу ВА. Вони призначені для ознайомлення з такою практикою проведення ВА, якою вона повинна бути. Стандарти спрямовані на надання допомоги внутрішнім аудиторам всіх типів організацій де б вони не працювали.

Слід відзначити, що розробкою стандартів на міжнародному рівні займається Інститут внутрішніх аудиторів (IIA), який був створений у 1941 р. у США для підвищення професійних знань і освіти внутрішніх аудиторів, як міжнародна асоціація, він займається удосконаленням внутрішнього аудиту. Інститут бере активну участь в організації навчальних семінарів, конференцій, досліджень, виданні книг та періодичних видань. IIA розробив етичний кодекс, професійні стандарти і визначив загальний обсяг знань практичного працівника. Відомо, що IIA з метою врегулювання роботи служби ВА щодо виконання покладених на неї функціональних обов’язків у 1978 р. прийняв серію Стандартів з професійної практики проведення внутрішнього аудиту (СПВА). Ці стандарти регламентують незалежність внутрішніх аудиторів, їх професійну майстерність, масштаб та процес проведення аудиторської роботи, а також керівництво відділами ВА. Слід зазначити, що 01.01. 2002 р. була затверджена нова редакція вищезгаданих стандартів із змінами та доповненнями.

Метою СПВА є: встановлення основних принципів практики ВА; визначення концептуальної бази, що є основою широкого спектра послуг у галузі ВА; створення основи для оцінки діяльності ВА; сприяння удосконалення систем і процедур усередині організації..

Відомо, що СПВА складаються з: (1) стандартів якісних характеристик (існує 4 стандарти); (2) стандартів діяльності (існує 7 стандартів); (3) стандартів практичного застосування. Слід особливо підкреслити, що стандарти якісних характеристик та Стандарти діяльності існують у єдиному варіанті, а Стандарти практичного застосування можуть бути у кількох різних варіантах (окремий варіант для кожного виду аудиторської діяльності). Згідно зі СПВА, процес ВА проходить в чотири етапи: (1) планування аудиту; (2) перевірка та оцінка інформації; (3) узагальнення результатів аудиту; (4) контроль виконання рекомендацій внутрішніх аудиторів.

Інструктивна сфера ВА передбачає розробку документів, необхідних для реалізації стандартів. Ця сфера в Україні недостатньо розвинута, хоч має великі перспективи.

Слід відзначити, що в системі комерційних банків щодо внутрішніх аудиторів діє Кодекс професійної етики внутрішніх аудиторів банківських установ, програма підготовки аудиторів банківських установ України, діють інші організаційні рішення. Цікавим з наукової точки зору є той факт, що 1 жовтня набув чинності розроблений Європейським Союзом (ЄС) регламент 97-02 щодо посилення внутрішнього контролю в банках країнах-членів ЄС. Регламент 97-02 встановлює відповідність керівних органів банків за організацію і здійснення внутрішнього контролю У ньому є вимога створення в кожному банку служби ВА. Базельський комітет з банківського нагляду оприлюднив документ “Внутрішній аудит в банках та взаємовідносини наглядових органів та аудиторів”, в якому, зокрема, говориться, що потреба в об’єктивності важлива для департаменту ВА. Даний департамент може надавати й рекомендаційні або консультативні послуги.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Спільні риси та відмінності у будові та регламентації СВА та МСА.	\|	Кодекс етики внутрішніх аудиторів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.031 сек.