• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Цілі здійснення біржових операцій

Основними цілями проведення біржових операцій є наступні:

1) покупка та продаж реальних товарів;

2) страхування цінового ризику - хеджування;

3) біржові спекуляції.

1. В основі здійснення біржової операції покупки та продажу реального товару лежить механізм здійснення біржових операцій типу »спот» або »форвард». Коли підприємство вирішує свої поточні завдання у сфері забезпечення або збуту, воно здійснює покупку або продаж реального товару, укладаючи при цьому угоду »спот». У тих випадках, коли підприємство планує безперебійне забезпечення або збут у майбутньому періоді, воно відповідно укладає біржову угоду типу »форвард».

2. Страхування цінового ризику продавця та покупця при зміні ціни на реальний товар у процесі здійснення форвардних операцій одержало назву хеджування, що в перекладі означає »огорожа, захист».

Учасники ф’ючерсної торгівлі, що переслідують таку мету, називаються хеджерами. Ними виступають продавці та покупці наявних товарів, які прагнуть застрахувати від несприятливих змін ціни на свої товари.

На біржовому ринку розрізняють два види операцій страхування цінового ризику (хеджування):

1) хеджування продажем - короткий хедж.

2) хеджування покупкою - довгий хедж.

Хеджування продажем - це використання короткої позиції на ф’ючерсному ринку тим, хто має довгу позицію на наявному ринку. Цей вид хеджування змінюється для захисту продажної ціни товару.

Хеджування продажем здійснює покупець реального товару, який, уклавши форвардну операцію на покупку реального товару, одночасно з цим відкриває позицію на продаж ф’ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару (через побоювання, що до моменту постачання ціна реального товару може знизитися). Якщо ціна до моменту постачання реального товару знизиться, покупець, несучи фінансові втрати за форвардною операцією, одержить прибуток за ф’ючерсною операцією, що забезпечує відшкодування втрат.

Хеджування покупкою - це біржова операція, в процесі якої продавець реального товару, уклавши форвардну операцію на продаж, одночасно здійснює покупку ф’ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару.

Таким чином, хеджування вимагає здійснення трьох видів біржових операцій:

1) покупка (продаж) реального товару з постачанням у майбутньому - форвардна операція;

2) продаж (покупка) ф’ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару;

3) ліквідація позиції за ф’ючерсними контрактами шляхом укладення офсетної операції.

Принцип страхування в даному випадку полягає в тому, що якщо в операції одна сторона втрачає як продавець реального товару, то вона виграє як покупець ф’ючерсів на ту ж кількість товару, і навпаки.

Головний результат хеджування полягає в тому, що покупець або продавець реального товару не зазнає потенційних збитків (втрат) у результаті зміни ринкових цін. Правда, він не отримає і можливої користі. Адже його головною метою є операція з реальним товаром, придбання (продаж) споживчої вартості, а не спекуляція з використанням гри цін.

Наприклад, підприємство - виробник бензину здійснило на біржі його продаж у січні з постачанням у березні. Форвардна операція була укладена на 10 т бензину за ціною 1000 грн. за 1 т. Побоюючись, що до моменту постачання бензину ціни на нафту, а, відповідно, і на бензин, зростуть, і він може зазнати збитку, виробник бензину купує 10 ф’ючерсних контрактів по 1 т бензину за ціною 1050 грн. кожен, або на суму 10 500 грн.

Припустимо, побоювання підприємства-виробника виправдалися і ціна на нафту, і відповідно на бензин, зросла в березні таким чином: ціна на 1 т бензину на біржовому ринку реального товару стала коштувати в березні 1200 грн. за 1 т, а на ф’ючерсному - 1250 грн.

За цих умов механізм і результати хеджування покупкою виглядатимуть таким чином:

1) за операцією з реальним товаром він зазнає фінансових втрат у сумі 1200 - 1000 - 200 грн.;

2) за ф’ючерсною операцією він одержить прибуток у сумі 12500 - 10500 - 2000 грн.

Вигоди хеджування:

1) відбувається істотне зниження цінового ризику торгівлі товарами. Хоча повністю усунути ризик неможливо, проте добре виконаний хедж усуває велику частку небезпеки;

2) хедж не перетинається із звичайними операціями і дозволяє забезпечити постійний захист ціни без необхідності міняти політику запасів або залучати негнучку систему форвардних відносин;

3) хеджування забезпечує велику гнучкість у плануванні операції.

Хеджування використовується з різною метою і є різноманітним за технікою здійснення.

Залежно від цілей виділяють хеджування:

1) хеджування - здійснюється головним чином для фінансування витрат на зберігання товарів. Воно засноване на отриманні прибутку при сприятливій зміні співвідношення цін реального звичайне, так зване чисте хеджування. Воно проводиться виключно для уникнення цінових ризиків. У цьому випадку операції на ф’ючерсному ринку за обсягами і часом знаходяться відповідно до зобов’язань на ринку реального товару;

2) арбітражне хеджування товару та біржових котирувань - при надлишку товару це співвідношення цін (котирування на дальні терміни є вищим, ніж на ближні) дозволяє за рахунок хеджування фінансувати витрати щодо зберігання товару;

3) селективне хеджування - проводиться, якщо на ф’ючерсному ринку виконується не одночасно з укладенням операції на реальний товар і не на адекватну кількість (еквівалентне). Здійснення операції на біржі значною мірою ґрунтується на очікуваному напрямі та ступені зміни цін реального товару. Цей вид хеджування проводиться з метою отримання прибутку за операціями (звичайний хедж її знищує);

4) завчасне хеджування - полягає в покупці або продажу ф’ючерсного контракту ще до того, як зроблена операція з реальним товаром.

Операція хеджування може бути проведена через опціон.

Опціон є особливим видом біржових операцій, який передбачає покупку права або продаж зобов’язання укласти біржовий контракт на обумовлену кількість товару за наперед встановленою ціною в межах взаємно обумовленого періоду.

Суть опційних операцій полягає у використанні проміжку часу між укладенням операції та її фактичним виконанням.

Ціною опціону (опційного контракту) виступає розмір премії, тобто сума, що сплачується покупцем опціону його продавцю.

Платником премії може виступати як продавець, так і покупець. Опційна операція може здійснюватися як за реальним товаром, так і за ф’ючерсним контрактом.

Покупець опціону, сплативши продавцю премію, не несе перед ним ніяких інших зобов’язань - тобто він не зобов’язаний до моменту завершення терміну опційної операції купити або продати товар або ф’ючерсний контракт за наперед обумовленою ціною.

У той же час продавець опціону, одержавши від покупця премію, зобов’язаний упродовж обумовленого опційним контрактом періоду продати або купити передбачений товар, як би не змінилися умови біржового ринку.

Розрізняють наступні види опційних операцій:

1) простий опціон;

2) подвійний опціон;

3) кратний опціон;

Простий опціон. Виділяють наступні:

1) опціон з правом покупки - який дає його покупцю право, але не обов’язок, купити певний ф’ючерсний контракт, товар за даною ціною;

2) опціон з правом продажу - який дає його покупцю право, але не обов’язок продати контракт за даною ціною протягом терміну дії контракту.

Іншими словами, покупець опціону на покупку має право купити реальний товар або ф’ючерсний контракт, а покупець опціону на продаж має право продати реальний товар, що є у нього, або ф’ючерсний контракт. Відповідно, продавець опціону на покупку бере на себе зобов’язання продати реальний товар або ф’ючерсний контракт, а продавець опціону на продаж зобов’язаний купити у покупця реальний товар, що є у нього, або ф’ючерсний контракт.

3. Спекулятивні біржові операції на різниці в цінах - це найскладніший вид біржових операцій.

Біржова спекуляція - це спосіб отримання прибутку в процесі біржової торгівлі, що базується на відмінностях у динаміці цін у часі, просторі і на різні види товарів.

Біржовою спекуляцією звичайно займаються члени біржі і ті, хто бажає (зазвичай це приватні особи) зіграти на різниці в динаміці цін.

На практиці немає суворого розмежування між суб’єктами, що займаються хеджуванням, і суб’єктами, діяльність яких пов’язана з біржовою спекуляцією, оскільки учасники ринку реальних товарів теж займаються біржовими спекуляціями.

На ф’ючерсних ринках спекулянти представлені двома основними видами:

1) гравцями на зниження (»ведмеді»);

2) гравцями на підвищення (»бики»).

Гра на зниження здійснюється продажем спекулянтами ф’ючерсних контрактів з метою їх подальшого відкупу за нижчою ціною.

Гра на підвищення здійснюється покупкою ф’ючерсних контрактів з метою їх подальшого продажу за вищою ціною.

Як спекулянти на товарних біржах можуть виступати різні категорії учасників. Дуже часто цим займаються професійні дилери - члени ф’ючерсних бірж, які здійснюють операції від свого імені за свій рахунок і на свій ризик.

У той же час спекулянти на товарних біржах можуть бути і непрофесійними - різні організації й окремі особи (так звана »публіка»), що торгують за посередництвом брокерських фірм.

Біржових спекулянтів можна поділити на великих і дрібних.

За методами ведення операцій, стратегії й тактики торгівлі розрізняють:

1) позиційних спекулянтів - які утримують свою позицію протягом декількох днів, тижнів і навіть місяців. їх прогноз базується на довгостроковій динаміці цін, а короткострокові коливання не беруться до уваги;

2) одноденних спекулянтів - які утримують позицію протягом одного дня, чекаючи істотного руху цін протягом дня (це члени біржі, які здійснюють операції в залі);

3) скалперів - вони ведуть торгівлю в залі виключно в своїх інтересах, використовуючи при цьому щонайменші коливання цін. Протягом дня вони продають і купують велику кількість контрактів, а до кінця дня їх закривають. При невеликому прибутку за однією операцією вони одержують необхідний рівень прибутку за рахунок обсягу операцій. Діяльність скалперів сприяє ліквідності ринку, оскільки на них припадає велика частина операцій;

4) спредерів вони використовують різницю цін на різні, але взаємозв’язані ф’ючерсні контракти. Прибуток спредера може виникнути при використанні певного співвідношення цін на контракти за одним товаром з різними термінами або за різними товарами з одним терміном.

Спекулятивні операції вимагають, як правило, здійснення двох видів біржових операцій - спочатку па покупку, а потім на продаж реального товару або ф’ючерсних контрактів. Фінансовий результат такої операції (розмір прибутку або збитку) визначається, кінець кінцем, тим, наскільки ціна продажу відрізнятиметься від цін покупки.

При цьому слід знати одне біржове правило - на суму прибутку, що одержується одними учасниками біржових спекуляцій, несуть фінансові втрати інші їх учасники.

Спекулятивні біржові операції можуть бути засновані:

Читайте також:

1. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
2. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
3. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
4. Автоматизація касових операцій
5. АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДО ЗМІНИ ЇЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ.
6. Алгоритм здійснення купівлі
7. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
8. Аналіз динаміки та структури валютних операцій
9. Аналіз доходів та витрат від операцій з цінними паперами.
10. Аналіз ефективності кредитних операцій
11. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
12. Аналіз пасивних операцій банку

Переглядів: 888