Основні мікро- і міни ЕОМ в АСУТП

Насамперед – термінологія. Під ЕОМ у даний час розуміють середні і великі універсальні обчислювальні машини, що дозволяють вести рахунки по декількох каналах, і вони оснащені розвиненим математичним забезпеченням. Ці машини об'єднані в Єдину систему, що носить назву ЄС ЕОМ і розроблені співдружністю бувших соціалістичних країн. Представниками таких ЕОМ є ЄС 1010, ЄС 1020, ЄС 1030, ЄС 1040 і ін. Серед вітчизняних ЕО можна виділити: бЭМС-6, Мінск-32, Мир-3 і ін.

Основні характеристики деяких із названих ЕОМ такі.

Дані ЕОМ	Найменування ЕОМ
ЄС 1010	ЄС 1050	БЭСМ-6	МНСЬК-32
1. Площа головного залу, м2; 2. Швидкодія, Оп/с; 3. Число одночасно розв'язуваних задач 4. Ємність ОЗУ, к-слів		не обм.

Міні-ЕОМ – мала обчислювальна машина, що має широке застосування завдяки малим габаритам, низкої вартості і достатньо високої швидкості обчислювань. Процесор у цих машин складається з ряду блоків, з'єднаних між собою кабелями. Представником даного класу машин є СМ 4-20.

МікроЕОМ – машина, що складається з МП, напівпровідникової пам'яті, засобів зв'язку з периферійними устроями, пульта керування і джерела живлення, об'єднаних загальною несучою конструкцією.

Керуюча мікроЕОМ – машина, що, використовуючи інформацію про процес, виробляє управляючі впливи для керування роботою об'єктів, що беруть участь у цьому процесі.

Вбудована керуюча мікроЕОМ – ЕОМ, позбавлена індивідуальних органів керування, конструктивно введена до складу апаратури керованого об'єкта.

Щодо варіантів використання ЕОМ у складі АСУТП, то в сучасних системах знайшли розповсюдження такі три основні сруктурні рішення:

1) складний багатомірний взаємозв’язаний об’єкт управління - загальна ЕОМ;

2) об’єкт із незалежними локальними процесами - загальна ЕОМ;

3) об’єкт із незалежними локальними процесами – автономні ЕОМ (мікроконтролери).

Структурно-функціональна схема першго варіанту представлена на рисунку 6.4.

Рисунок 6.4 Структурно-функціональна схема АСУТП для складного багатомірного ОУ із загальною ЕОМ;

Система містить ряд вхідних (ВхПі) і вихідних (ВихПі) перетворювачів, що обмінюються сигналами управління з ЕОМ у процесі перетворення даних по шині керування. Сигнали з вихідних перетворювачів надходять на виконавчих пристроїв (ВП) , що реалізують керовані впливи на ОУ. Подібні системи застосовуються для управління складними багатомірними об'єктами з взаємозалежними процесами.

Для другого варіанта функціонування АСУТП при загальному комп’ютері і ОУ із автономними ТП структурно-функціональна схема показана на рисунку 5.

Рисунок 6.5 Структурно-функціональна схема АСУТП для ОУ з автономними ТП і загальною ЕОМ;

В даному режимі для кожного із локальних ТП розробляються окремі комп’ютерні програми, послідовність реалізації котрих у загальній ЕОМ регулюється спеціальною програмою-диспетчером.

Другий напрямок розвитку АСУТП – це використання в кожному контурі автономної мікроЕОМ. Такий варіант для ОУ із локальними ТП показано на рисунку 6.

Рисунок 6.6 Структурно-функціональна схема АСУТП для ОУ з автономними ТП і ЕОМ у кожному контурі.

Автономні мікроЕОМ, часто на рівні мікроконтролерів (МК) розміщуються безпосередньо на кожному ТП загального об'єкта управління. У таких системах центральна ЕОМ або відсутніх зовсім, або знаходиться на більш високому рівні, виконуючи узагальнюючі регулюючі функції і зв’язок з оператором.

Економічна доцільність варіантів АСУТП із застосуванням відповідно централізованої ЕОМ і мікроконтролерів показана на рисунку 7.

К К_ц

гр К_мк

1 2 3 4 5 6 7 8 N

Рисунок 6.7 Ефективність варіантів АСУТП

Із рисунка 7 бачимо, що при кількості технологічних процесів N більше 6 доцільнішим являється варіант із центральною ЕОМ. Однак подальший розвиток і зниження собівартості мікропроцесорних пристроїв визначає тенденцію на їх більш широке застосування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Архітектура комп'ютера	\|	Задачі і методи формалізації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.