Моральна свідомість та її структура.

Моральна свідомість – це складний соціально-психологічний і культурний феномен, що виконує функції оцінки оточуючого світу (інших людей, суспільства в цілому), а також самооцінки (совість). Моральна свідомість – це внутрішній світ людини в усій його складній багатоманітності.

Первинними елементами моральної свідомості є моральні почуття та моральні емоції.

Моральні емоції – це емоції схвалення, засудження, задоволення, радості, сумніву, гніву, сорому, співчуття. Моральні почуття – це більш стійкі суб’єктивні стани (любов, ненависть).

Моральні почуття формуються у ранньому дитинстві, і якщо вони не сформовані у свій час, то вже не сформуються ніколи. Жодна освіта не зможе компенсувати відсутність моральних почуттів, а без моральних почуттів неможливі ні моральність, ні мораль. Людина, яка не відчуває співчуття до слабких, любові до близьких, благоговіння перед життям – здатна на будь-який злочин.

Слід розрізняти емоції і почуття. Почуття – більш стійкі, постійні утворення. Емоції можуть бути миттєвими. Вони можуть допомагати чи заважати людині у прийнятті рішень. Надмірна емоційність іноді є наслідком інформаційного голоду, і, навпаки, надлишкова інформація породжує відсутність емоцій. Тим не менше, емоції виконують важливі функції. Вони виникають на основі фізіологічних потреб і поступово переростають у почуття (почуття справедливості, честі, обов’язку, патріотизму, творчого натхнення).

Спектр емоцій і почуттів сучасної людини є дуже широким. Виділяють естетичні, комунікативні, альтруїстичні, гедоністичні, романтичні емоції.

Особливу сферу моральної свідомості утворюють потреби та установки. Моральність – це сфера духовних потреб, які називаються інакше екзистенційними потребами (потреба у співчутті, у підтримці, у повазі, самоповазі, у сенсі життя).

Важливими елементами моральної свідомості є цінності: поняття добра і зла, щастя, справедливості, сенсу життя. Цінності складають реальні цілі і прокламовані мотиви людської поведінки. Цінності формуються культурою і складають екзистенційні потреби особистості, деякі ідеальні цілі, які надають життю культурного значення і морального сенсу.

Якщо цінності – це межові цілі, то норми – найпростіші форми (зразки) моральної поведінки, загальні правила, яких усі дотримуються.

Важливою складовою моральної свідомості є совість, яка здійснює моральну самооцінку особистості. Августин Аврелій зазначав, що совість – це моральний закон, написаний Богом у серці людини.

У зв’язку із розвитком психоаналізу, уявлення про совість змінювалися. Так, наприклад, З. Фройд оцінював феномен совісті доволі негативно, він вважав її відповідальною за різні психічні захворювання і неврози, як у жінок, так і в мужчин.

А. Швейцер взагалі називає чисту совість «винаходом диявола», маючи на увазі той факт, що чим більше людину мучить її совість, тим більше вона добродійна, і навпаки, чиста совість – свідчення її відсутності. Негативне ставлення до совісті висловлював також Ф. Ніцше, котрий асоціював совість із жорстокістю та помстою, які спрямовані людиною на саму себе і ведуть до подвоєння страждання. Совість – атрибут посередності, людей слабких і заздрісних. У сильної людини, говорить Ніцше, немає совісті.

Моральна оцінка ситуації здійснюється не лише на свідомому, а й на несвідомому рівні. Виділяють два типи несвідомого: індивідуальне несвідоме (існуюча в кожної людини несвідома пам'ять про всі події її життя, в тому числі досвід народження) і колективне несвідоме (пам'ять дуже далеких предків, що проявляється у глибокому сні, а також у культурі). Індивідуальне несвідоме було відкрито А. Шопенгауером і проаналізовано З. Фройдом. Колективне несвідоме відкрив К. Ґ. Юнг.

Юнг вважав, що у кожній людині уживаються кілька духовних суб’єктів, кілька особистостей. Для розгляду і розшифрування колективного несвідомого, яке найяскравіше проявляється у сні, потрібно використовувати давні міфи, котрі містять у собі архетипи колективного несвідомого.

Найвищий рівень моральної свідомості складають моральні знання, котрі існують у вигляді етичної теорії, моральних норм, приписів, вимог і заборон.

4. Моральні пророки (Конфуцій, Будда, Мойсей, Ісус Христос, Мухаммед).

Великі моральні пророки – Конфуцій, Будда, Мойсей, Ісус Христос, Мухаммед – творці великих релігій і вчителі доброчинності, мали багато спільного у своїх нормативних програмах. Всі вони навчали людинолюбству, гуманності, взаємності, робили акцент на духовній стороні людського життя.

Давньокитайський мислитель Конфуцій створив етику виконання ритуалу. Саме ритуал створює гармонію у відносинах між людьми і дозволяє впорядкувати їх необхідним чином.

В основі конфуціанської етики лежить правило вшанування молодшими старших, дітьми – батьків, жінками – мужчин. Усі відносини між людьми глибоко ієрархічні – тому вони вимагають строгого дотримання ритуалів вшанування і поваги.

Приблизно в той же історичний період (VI ст. до н. е.) в Індії жив Будда. Суть його вчення можна виразити як подолання бажань і відречення від матеріального світу. Людина повинна зрозуміти свою унікальну духовну сутність і стати на шлях порятунку душі.

Карма – найвищий моральний закон справедливої відплати у наступному житті. Буддизм вірить у численні перевтілення людської душі (сансара). Особливості наступного народження залежать від моральної складової минулого життя. Хвороби, потворність, коротке життя свідчать про те, що в минулому житті людина була злодієм або убивцею, або здійснювала інші погані вчинки.

Мойсей – законодавець і вчитель єврейського народу, засновник юдаїзму. Він виходив з ідеї, що шлях до людського благополуччя і згоди лежить через справедливий суспільний устрій, тобто через верховенство закону.

З ім’ям Мойсея пов'язаний один із найдавніших кодексів моральної поведінки, що складається із десяти заповідей. Недотримання цих моральних заповідей веде до серйозних покарань для людей – хвороб, передчасної смерті, прокляття у трьох поколіннях.

Справедливість, що виходить із заповідей Мойсея, ґрунтується на таліоні або воздаянні рівним за рівне. Наприклад, дія заповіді «не вбий» обмежена Ізраїлем. Відступи від цього принципу є відповіддю убивством на убивство, або пошкодженням на пошкодження.

Десять заповідей увійшли (передусім – не вбий, не вкради, не свідчи неправдиво) у культуру як всезагальні вимоги, без історичних обмежень. Вони стали складовою частиною моральних законів християнства та ісламу, загальнолюдською основою моральності.

Ісус Христос. Головна заповідь Христа – заповідь любові: «Полюби Господа Бога твого всім серцем своїм і всією душею». Друга: «Возлюби ближнього як самого себе».

Сенс вчення Ісуса Христа складає ідея Царства Божого. По-перше, Царство Боже розуміється як апокаліпсиси, або кінець світу, коли всі праведники врятуються, а всі грішники загинуть. Цей кінець прийде несподівано, але люди повинні бути готові до нього. По-друге, небесне царство – це царство духу: «царство Боже всередині вас».

У Нагірній проповіді Ісус Христос вступає в полеміку з Декалогом і по формі (Я кажу вам), і по суті (переводячи заповіді у закон любові). Давня мудрість вимагає любити ближнього (співвітчизника) і ненавидіти ворога, а Христос навчає: любіть ворогів ваших.

Бог Ісуса Христа відрізняється від суворого Бога Старого Завіту своїм милосердям. Бог Ісуса – люблячий і пробачаючий. Милосердя – безумовна любов, воно відрізняється від справедливості, котра дає кожному за його заслугами.

Мухаммед – засновник мусульманської релігії. Основою його релігійної та етичної програми є віра у єдиного Бога – Аллаха.

Коран дає деталізовану програму життя індивідів, яка виступає і догмою, і керівництвом до дії. Перспективу, яка задається мусульманською етикою, не можна назвати надлюдською, вона не вимагає від людини роздвоєння, розриву між буттям і обов’язком. В ісламі, на відміну від християнства, нема ідеї первородного гріха (Адам був прощений Аллахом і його провина не розповсюджується на потомків). В ісламі моральність не відділена від реальності нездоланним проваллям.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості функціонування моралі.	\|	Основними складовими морально-психологічного

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.