• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вартість робочої сили та її структура.

План

Тема14. Витрати на персонал і заробітна плата.

Або

Нв(зм)=Тзм:Тн,

де Нв(год) - норма виробітку за годину;

Нв (зм) - норма виробітку за зміну;

1(60) - 1 година (60 хвилин);

Тзм - тривалість зміни, год.;

Тн - норма часу (год., хв.) на одиницю виробітку (продукції, роботи, послуги).

Норма часу - це розмір витрат робочого часу, встановлений для виконання одиниці роботи працівником або групою працівників (наприклад, бригадою) відповідної кваліфікації в певних організаційно-технічних умовах:

Тн=Топ.+Тоб+Тво,

де.Тн - норма часу;

Топ - оперативний час;

Тоб - час на обслуговування робочого місця;

Тво - час на відпочинок і особисті потреби.

Норми праці становлять основу для встановлення розцінок оплати праці за одиницю часу, продукції, роботи, послуги і є важливим елементом визначення заробітку працівника.

Виконання норм праці забезпечує одержання працівником заробітної плати в розмірі його тарифної ставки (окладу), а перевиконання цієї норми дає йому право на винагороду понад тарифну ставку (оклад) по фактичному виробітку.

Оптимальне співвідношення між нормами праці та тарифними ставками (окладами) всебічно сприяє раціональний регламентації праці працівників.

Одним із важливих чинників ефективного застосування норм праці є підтримання певного рівня їх напруженості..Тому при здійсненні організаційно-технічних заходів, які забезпечують зростання продуктивності виробництва, а також продуктивності праці робітників, норми праці переглядаються.

Оцінка напруженості норм праці може здійснюватися:

- на основі аналізу їх виконання за видами робіт та професіями робітників;

- шляхом оцінки та урахування при розробці норм праці рівня її інтенсивності;

- шляхом співвідношення діючих на підприємстві норм та норм, що прийняті за еталон, який визначається різними методами на основі досліджень та нормування конкретних видів робіт в умовах найбільш продуктивного їх виконання.

1. Вартість робочої сили та її структура.

2. Соціально-економічна суть заробітної плати.

3. Принципи і складові заробітної плати

Список використаних джерел:

1. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально - трудові відносини Підручник - Київ «Знання» 2006 559с.

2. Мерзляк А.В. Економіка праці та соціально - трудові відносини Підручник - Київ «Знання» 2005 234с.

3. Нормування праці : навчально-практичний посібник / Н.І.Верхоглядова та ін. – К. : Видавничий дім «Професіонал», 2009. – 368 с.

4. Економіка праці та соціально-трудові відносини: За ред. Є.П. Качана. Практикум: Навч. посіб.: 2011. Знання. 302 с.

5. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. — 5-те вид., оновлене. Затверджено МОН / Грішнова О.А. — К., 2011. — 390 с.

Один із важливих елементів ринкової системи господарювання — наймана праця. Робоча сила найманих працівників на ринку праці є товаром, який має вартість.

Вартість робочої сили являє собою сукупність витрат підприємця, пов'язаних з використанням робочої сили та її відтворенням. Вона визначається обсягом життєвих благ, необхідних для забезпечення нормальної життєдіяльності людини, тобто для підтримування її працездатності, професійно-кваліфікаційної підготовки, утримання сім'ї і виховання дітей, духовного розвитку тощо.

Вартість робочої сили — це є розмір фактичних видатків наймача на утримання робочої сили.

Вартість робочої сили визначається в грошовому виразі та відображається в грошових знаках держави, тобто в національній валюті України — гривнях. У разі видачі продукції в рахунок заробітної плати, у відповідні статті витрат на утримання робочої сили її вартість включається за відпускними цінами, тобто за цінами реалізації працівникам.

Вартість робочої сили формується на ринку шляхом порівняння результативності корисності праці із затратами на відтворення робочої сили і встановлюються на рівні, що узгоджує граничну продуктивність праці, тобто цінність послуг праці для покупця-підприємця, з ви ґратами, які потрібні для відтворення робочої сили.

На величину вартості робочої сили впливають певні чинники. Одні збільшують її, інші — зменшують.

До чинників, що збільшують вартість робочої сили належать:

• розширення потреб у нових товарах та послугах залежно від (економічного розвитку суспільства;

• збільшення витрат на житло, транспортних витрат;

• підвищення інтенсивності праці найманих працівників, зростання психологічного навантаження, що потребує дедалі більше життєвих засобів для відновлення витрачених фізичних, моральних і нервових сил.

Зниження вартості життєвих засобів, потрібних для відтворення робочої сили, зумовлюється підвищенням продуктивності праці і впливає на зниження вартості робочої сили.

Класифікація витрат на робочу силу здійснюється за такими складовими групами:

1) пряма оплата;

2) оплата за невідпрацьований час;

3) премії та регулярні виплати;

4) заробітна плата в натуральній формі, пільги, послуги, допомоги в натуральній і грошовій формах;

5) витрати підприємств на оплату житла працівників;

6) витрати підприємств на соціальне забезпечення працівників;

7) витрати на професійне навчання;

8) витрати на утримання громадських служб;

9) витрати на робочу силу, що не віднесені до інших груп;

10) податки, що відносяться до витрат на робочу силу.

Витрати, що відображені в пунктах 1-4, за визначенням Міжнародної організації праці, є прямими витратами на робочу силу, витрати пунктів 5-10 відносяться до непрямих витрат на робочу силу.

Читайте також:

1. IV. Вартість знака для товарів і послуг та фірмового найменування
2. IV. ТИМЧАСОВА ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ
3. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
4. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
5. Альтернативна вартість і незворотні витрати
6. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
7. Б. Новостворена вартість, яка складається з вартості необхідного продукту (НП) і вартості додаткового продукту ( ДП).
8. Банківська система та її структура. Функції Центрального банку.
9. Безцехова виробнича структура.
10. Біржа робочої сили.
11. Валовий внутрішній продукт — це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резиден­тами країни за рік.
12. Валютні ринки, їх види та структура.

Переглядів: 1334