Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Класифікація артилерійських гармат і їх характеристика.

Задачі, що вирішуються наземною артилерією.

Артилерія – один з основних родів військ Сухопутних військ. Вона володіє великою потужністю та високою точністю вогню, значною дальністю стрільби, здатністю до широкого маневру вогнем та озброєнням і швидкому зосередженню вогню по найбільш важливим цілям.

Основним вогневим і тактичним підрозділом артилерії є дивізіон. Він складається з командування, штабу, декількох батарей, підрозділів управління та обслуговування.

Батарея – вогневий і тактичний підрозділ, що складається з вогневих взводів та взводу управління.

Вогневий взвод – основний підрозділ, що складається з одної чи декількох гармат.

Взвод управління батареї призначений для ведення розвідки, обслуговування стрільби та забезпечення зв'язку.

Всі артилерійські підрозділи можуть виконувати бойові задачі у складі підрозділів, а також самостійно з закритої чи відкритої вогневої позиції.

Гармата в бою діє, як правило, у складі взводу.

Артилерійські підрозділи для ведення бойових дій можуть придаватися загальновійськовій частині чи призначатися для її підтримки.

Приданий артилерійський підрозділ поступає в розпорядження командира загальновійськової частини і виконує поставленні ним задачі.

Підтримуючий артилерійський підрозділ, знаходячись в розпорядженні свого старшого начальника, виконує вогневі задачі, що поставлені командиром загальновійськової частини, для підтримки якої він призначений.

В залежності від обстановки та характеру цілі артилерія виконує задачі по знищенню, руйнуванні, подавленню чи виснаженню цілі.

Окрім цього, артилерійські підрозділи можуть виконувати задачі по світловому забезпеченню бойових дій загальновійськових підрозділів та стрільби артилерії вночі, по задимленню противника, а також задачі цілевказівки і розповсюдження агітаційних матеріалів.

 

 

На озброєнні сучасної артилерії знаходиться велика кількість артилерійських гармат різних типів і видів, що пояснюється різноманіттям бойових задач, вирішуваних артилерією.

В даний час прийнята наступна класифікація артилерійських гармат.

За призначенням: загального призначення, протитанкова і зенітна.

По калібру: малого калібру (20 – 57 мм), середнього калібру (76 – 152 мм), крупного калібру (більше 152 мм).

По автоматизації: автоматичні, напівавтоматичні і неавтоматичні.

По вигляду траєкторії: гармати, гаубиці, гармати-гаубиці, мортири і міномети.

По дії пострілу на лафет:з жорстким лафетом, з пружним лафетом, динамореактивні (безвідкатні) і з викочуванням.

По виду основи: наземна, корабельна і авіаційна.

По способу транспортування:буксирувана, самохідна, возима, носима і стаціонарна.

Артилерійські гармати підрозділяються на пушки, гаубиці, гаубиці-пушки і пушки-гаубиці.

Пушки і гаубиці можуть бути самохідними.

Пушкаминазиваються довгоствольні гармати, призначені для настільної стрільби. Вони служать для поразки вертикальних і швидкісних цілей [танків, бронетранспортерів (БТР), бойових машин піхоти (БМП)], а також для ведення вогню на великі дальності. Вони мають більш довгий ствол, ніж гармати інших типів, досягаючий 40 – 70 калібрів і більше, велику початкову швидкість снаряда (600 – 1000 м/с і більше) за рахунок довжини ствола і збільшення ваги порохового заряду, що складає 25–30 % ваги снаряда. Як наслідок цього збільшується настільність стрільби, дальність польоту снаряда і бронепробиваємість. Політ снаряда здійснюється по настільній траекторії (при кутах піднесення до 20° – для поразки броньованих цілей, руйнування вертикальних стінок оборонних споруд, стрільби на рикошетах) і по навісній траєкторії (при кутах піднесення від 20° - до 45° – для поразки цілей, що віддалені від вогневої позиції більш чим на 2/3 найбільшої дальності стрільби). Для стрільби з гармат застосовують постріли унітарного і роздільно-гільзового заряджання (у гармат крупного калібру). До них відносяться 57 мм ПТП зразка 1943 р., 85 мм дивізійна гармата Д-44, 100 мм ПТП МТ-12. Дальність стрільби пушок 25 – 30 км.

Гаубицяминазиваються гармати, призначені для навісної стрільби (стрільба з крутішою траєкторією польоту снаряда, ніж у гармат). Гаубиці застосовуються для знищення живої сили противника і його вогневих засобів, розташованих за укриттями і в укриттях, для руйнування укриттів, спостережних пунктів, бліндажів. Снаряд випущений із гаубиці, летить по крутій траєкторії, яка утворюється при зменшенні початкової швидкості снаряда і збільшенні кута піднесення. Вони мають довжину ствола 22 – 30 калібрів, меншу масу снаряда і початкову швидкість снаряда 500 – 600 м/с, за рахунок зменшення ваги порохового заряду, що не перевищує 15 % ваги снаряда. Для поразки цілей, розташованих за гребенями укриттів, і для руйнування бойових покриттів оборонних споруд застосовується стрільба мортири (кути піднесення більше 45°). Вони мають змінний заряд, що допускає складання різних по масі зарядів (допускається складання 8 – 12 різних по вазі зарядів). Цим досягається зміна крутизни траєкторії і дальності стрільби при постоянному куті піднесення. Для стрільби з гаубиць застосовують постріли роздільно-гільзового і картузного (для крупного калібру) заряджання. До них відносяться: 122 мм гаубиця Д-30. Дальність стрільби гаубиць 10 – 15 км.

Гаубиця-пушкаі пушка-гаубиця– гармати, які можуть вирішувати задачі і за гаубицю і за пушку. Вагу заряду гармати можна змінювати в широких межах і скласти 13 різних зарядів. При найбільшому куті піднесення (65°) гаубиця – пушка має властивості гаубиці. При стрільбі на най-більшому заряді вона кидає осколково – фугасну гранату зі швидкістю 655 м/с. На дальність 17230 м.

Мортириведуть стрільбу при крутішій траєкторії. Довжина ствола мортири не перевищує 10 – 12 калібрів. Стрільбу мортири ведуть під кутом 45°.

Міномет– це гладкоствольна жорстка система, що не має противідкотних пристроїв, призначена для навісної стрільби мінами. Вони бувають середнього калібру (до 120 мм) і крупного калібру (160 мм і більше). Для стрільби з мінометів середнього калібру застосовують осколково-фугасні, запалювальні, димові і освітлювальні міни; а для мінометів крупного калібру – фугасні міни з установкою підривника на осколкову і фугасну дію.

До бойових властивостей гарматвідносяться: могут-ність, далекобійність, купчастість стрільби, швидкострільність, рухливість, вогнева маневреність, надійність, живучість і безпека в обігу.

Могутність гармат залежить від потужності і ефектив-ності дії снаряда у цілі. Визначаючим чинниками є калібр і маса снаряда, які, у свою чергу, впливають на масу і рухомість гармат, на їх скорострільність і інші взаємозв'язані характеристики.

Купчастість стрільби – це здатність гармати забезпечу-вати якнайменше розсіювання снарядів при стрільбі в однакових умовах на одних і тих же установках прицілу, рівня і кутоміра.

Скорострільність визначається найбільшою кількістю пострілів, які може зробити гармата в одиницю часу. Розрізня-ють практичну скорострільність (стрільба ведеться з відновлен-ням наведення) і технічну скорострільність (відновлення наве-дення не здійснюється).

Рухливість визначається середньою швидкістю пересування на великі відстані, здатністю переміщення по різних дорогам і бездоріжжю, здатністю швидко займати і залишати вогневі позиції.

Вогнева маневреність – це здатність гармати вести вогонь в різних напрямах і на різні дальності, а також здатність швидко переносити вогонь з однієї цілі на іншу і мати різні кути падіння снарядів на одних і тих же дальностях стрільби.

Надійність гармати виражається у тому, що в будь-яких умовах експлуатації агрегати і механізми не мають відмов, перешкоджаючих виконанню вогневої задачі або здійсненню маневру.

Живучість гармати – це здатність її протистояти зносу і зберігати бойові властивості. Характеристикою живучості є кількість пострілів і число кілометрів пробігу, які може витримати гармата до виходу з ладу.

Безпека в поводженні досягається застосуванням запобіжних пристроїв, застережних написів, спеціальним фарбуванням, а також конструктивним розташуванням вузлів і механізмов, зменшуючих можливість отримання травм при роботі із гарматою.


Читайте також:

  1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
  2. V. Класифікація і внесення поправок
  3. V. Класифікація рахунків
  4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
  5. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  7. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
  8. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
  9. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
  10. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.
  11. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
  12. Банківський кредит та його класифікація.




Переглядів: 2082

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 1. Заняття 1. Класифікація артилерійських гармат. | Конструкція артилерійських гармат.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.