Особливості здійснення адвокатом окремих процесуальних дій.

Одна із форм особливих процесуальних дій, які може вчиняти адвокат є подання клопотання. Клопотання— це офіційне прохання про виконання певної процесуальної дії та прийняття рішення з усіх питань, які мають значення для справи. Залежно від моменту подання розрізняють клопотання: 1)подані на стадії попереднього слідства; 2)заявлені після завершення попереднього слідства при ознайомленні з матеріалами справи. Окрім того можна виокремити так звані процедурні клопотання (наприклад, про надання для вивчення протоколів усіх слідчих дій за участю підзахисного; матеріалів, які направляються до суду для перевірки законності та обґрунтованості арешту; про повідомлення про дату і час проведення слідчих дій, в яких адвокат бажає взяти .участь, тощо.

Адвокат направляє клопотання до слідчого здебільшого з метою з'ясування обставин, які мають істотне значення для справи. Це клопотання про очні ставки, проведення експертиз, припинення кримінальної справи.
Стосовно припинення кримінальної справи серед адвокатів є поширеною думка, що на початковій стадії розслідування, коли захисникові ще не відомі всі здобуті слідством докази, подавати клопотання про припинення кримінальної справи передчасно. Таке клопотання, мовляв, потрібно заявляти тоді, коли попереднє слідство вже завершилось і захиснику надані для ознайомлення всі матеріали справи (статті 217, 218 КПК України). З такою позицією важко погодитись. Відповідно до ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. У постанові про порушення кримінальної справи слідчий на них вказує. Якщо захисник вважає, що їх недостатньо, а також, коли обвинувачений вважає себе невинуватим, вчасне подання клопотання про закриття справи може відіграти позитивну роль. Крім того, відмовляючи у задоволенні такого клопотання слідчий повинен навести доводи про відсутність підстав для цього. Нерідко при цьому випливають обставини, які цікавлять захисника, але не були йому повідомлені раніше. Клопотання необхідно заявляти у письмовій формі.

Звичайно, кожне клопотання має бути ретельно підготовлене й обґрунтоване як посиланнями на закон, так і на обставини, що його викликали.
Таким чином, заявлення клопотань є важливим засобом захисту.

Згідно зі ст. 129 КПК України слідчий, який одержав клопотання, зобов'язаний розглянути в строк не більше трьох діб і задовольнити їх, якщо обставини, про встановлення яких заявлені клопотання, мають значення для справи; Про результати розгляду клопотання повідомляєтеся особа; яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в клопотанні складається мотивована постанова. Звідси випливають і важливі для захисника висновки: 1)слідчий зобов'язаний задовольнити клопотання яке має значення для справи; 2)слідчий зобов'язаний мотивувати відмову в задоволенні клопотання захисту; 3)захисник вправі заявити слідчому відвід, якщо той порушив вимоги ст. 129 КПК України; 4)захисник має право оскаржити відмову слідчого у задоволенні клопотання прокурору (статті 234, 235 КПК України); а відмову прокурора — прокуророві вищого рівня(ст. 236 КПК України); 5)відмова слідчого у задоволенні клопотання не позбавляє захисника можливості заявити його повторно, якщо заявляться нові дані:

Перед ознайомленням адвокат повинен вимагати: а) щоб справа була пронумерована і прошита Нумерація має бути зроблена ручкою, а не олівцем; б)щоб були пред'явлені для огляду речові докази, закриті пакети та додатки;
в) щоб було надано достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Не слід поспішати із заявленням клопотань. У протоколі про ознайомлення з матеріалами справи можна вказати, що клопотання буде подано пізніше. Якщо ознайомлення зі справою триває протягом тривалого часу, слідчим рекомендують складати графіки, вказуючи, коли і які саме матеріали будуть пред'явлені захисникові й обвинуваченому.

Про відмову у задоволенні клопотань, поданих за результатами ознайомлення зі справою, слідчий виносить мотивовану постанову, яка може бути оскаржена прокурору. З дозволу слідчого захисник може бути присутній при проведенні слідчих дій які, здійснюються за клопотаннями, поданими обвинуваченим або адвокатом. Після вчинення додаткових слідчих дій слідчий зобов'язаний ознайомити обвинуваченого і його захисника з матеріалами справи. До прийняття рішення про день і місце слухання справи в судовому засіданні суддя або суд попередньо узгоджують із захисником і прокурором можливість їх участі у цей час у судовому засіданні (п. 10 ст. 253 КПК).

Теза диспозиції щодо винності особи передбачає варіанти:

а) винний, але не в такому об'ємі як обвинувачується;

б) винний, але не за тією юридичною кваліфікацією, тобто в скоєнні менш тяжкого злочину;

в) існують обставини, що виключають відповідальність за скоєння даного злочину;

г) існують обставини, що пом'якшують відповідальність;

д) існують обставини, що виключають відповідальність даної особи за станом здоров'я.

Отже, кілька слів, виділених у диспозиції згаданої норми КПК, складають сутність напрямів роботи адвоката у кримінальному процесі. Власні багаторічні спостереження дають право стверджувати, що лише наявність адвоката дозволяє відвернути загрозу покарання невинної особи

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Адвокат як представник по потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача.	\|	Обов'язкова участь захисника.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.