Принцип дії об’ємних насосів

L3.T4/2.1. Об’ємні насоси

До об’ємних насосів відносяться поршневі насоси, в яких рідина витісняється з закритого простору поршнем, плунжером або мембраною, що рухаються зворотно-поступально а також роторні насоси, в яких рідина витісняється зубцями триб, гвинтами, кулачками та висувними пластинками. До останньої чверті минулого століття найбільше промислове значення мали саме поршневі насоси. Розвиток технологій за останні 50 років привели до значного зниження значення цього типу насосів та зростання ролі циркуляційних насосів та відцентрових. Особливо це стосується хімічної промисловості, зокрема виробництв з періодичним виробничим циклом.

Проте в таких областях як нафтодобування, де необхідно створити значні тиски, що недоступні іншим типам насосів, поршневі насоси залишаються незамінними. Принцип дії об’ємних насосів найбільш очевидно можна продемонструвати на прикладі поршневих насосів.

Основними частинами поршневого насосу є:

· (рис.4/2.1.) цилиндр або корпус (5);

· прошень або плунжер (4) при зворотно-поступальному руху якого відбувається всмоктування рідини в циліндр з всмоктувального трубопроводу (1) або (на зворотному такті) нагнітання рідини з циліндра в напірний трубопровід (8);

· клапани на всмоктувальній лінії (3) та на нагнітальній лінії (6), що періодично об’єднують об’єм циліндра з трубопроводом всмоктування чи нагнітання.

На схемі поршневого насосу також зображено повітряні ковпаки на всмоктувальній лінії (2) та на нагнітаючій лінії (7).

Робота всіх об’ємних (як поршневих так і ротаційних насосів) побудована на циклічній зміні робочого об’єму. Найбільш очевидно це у випадку поршневих насосів, де робочий об’єм визначається об’ємом циліндра а його зміна введенням в нього поршня або його виведення з нього. Так при русі поршня в право (рис. 4/2.1) з позиції коли він був введений в циліндр, робочий об’єм насосу збільшується і тиск в ньому понижається. Це приводить до відкриття всмоктувального клапана (3) та закриття нагнітаючого клапана (4). За рахунок перепаду тиску, рідина з всмоктувального трубопровода поступає в циліндр. На зворотному тактів – поршень рухається в ліво, робочий об’єм насосу зменшується. Це при водить до збільшення тиску в циліндрі, закриття клапана (3) та відкриття клапана (6). Рідина з циліндру виштовхується в нагнітаючий трубопровід. Такий принцип роботи поршневих насосів приводить до пульсуючого потоку з кількістю пульсацій рівній кількості обертів двигуна або циклів руху поршня (рис.4/2.2). Пульсуюча подача рідини – один з основних недоліків роботи поршневих насосів. По-перше, це не завжди допустимо споживачу. По-друге, при пульсаціях циклічно відбувається втрата енергії на розгін та гальмування рідини. Для погашення імпульсів в більшості випадків поршневі насоси обладнуються повітряними ковпаками (2 та 7). Один з яких встановлюється на лінії всмоктування (2), а другий – на нагнітаючій лінії (7). За рахунок стискання повітря відбувається згладжування імпульсів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
L3.T4/2. Засоби переміщення рідин.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.