МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
В 30-х роках було зроблено спробу систематизувати курс методики викладання літератури. Виходять такі праці.У 30-х роках накреслюється система освіти, яка в основному збереглася й до нашого часу. В 19387 році у 5-7 класах замість вивчення курсу історії літератури було введено літературне читання. У програмі з української літератури на 1937-1938 навч. рік зазначалося, історичний курс літератури залишається тільки у 8-10 класах. Березня 1932 року було прийняте рішення президії ЦК профспілки, в якому зазначалося, що стабілізація підручника, до чого прагнули кращі вчителі, є неправильною і політично шкідливою. Все пояснювалося теорією відмирання школи. Вважалося, в майбутньому не школа буде виховувати дітей, пролетарське оточення. Провідні методисти того часу піднімали питання стабілізації шкільних підручників, яких не вистачало і які часто мінялися (діти користувалися так званими робочими книгами). Це вело до безсистемності знань учнів. З 1930 по 1933р. на Україні припинено процеси українізації. Українська система освіти була уніфікована із загальносоюзною. У цей період було нанесено серйозного удару по навчанню й вихованню учнів, адже почався процес скорочення українських шкіл, у яких навчалося близько 92% дітей рідною мовою, почалися репресії проти діячів культури, науки, освіти. Методичні пошуки 30-х років. Своєрідною інтерпретацією Дальтон – плану був бригадно-лабораторний метод. За ним клас ділився на кілька бригад, кожна отримувала завдання. Про їх виконання на заключному етапі інформував бригадир. Індивідуальна робота з дітьми, як правило, не проводилася. Тогочасним нововведенням був Дальтон – план (Долтон - план), запозичений в американських педагогів, які протягом 1904-1920 років широко проводили експериментальні дослідження і наукове обґрунтування індивідуального навчання. За ним учні вільно розпоряджалися своїм робочим часом, навчаючись за індивідуальним графіком, при цьому щоденно одержували інструктаж учителя. У 20-х роках вводиться у школах “метод проектів”. Замість сидіти за шкільною партою, у навчальний час учні йшли на фабрики, заводи, установи, випускали стінгазети, влаштовували виступи і концерти, читали робітникам художню літературу. Такі форми роботи розвивали громадську активність школярів, а не давали глибоких знань. Методичні пошуки в 30-ті роки також супроводжувалися труднощами у розв’язанні проблем літературної освіти школярів. Так намітилися дискусія між проф. Харківського університету А.Машкіним та О.Білецьким (пізніше відомий літературознавець). Перший перевагу віддавав ідейному спрямуванню художнього твору під час вивчення його у школі (причому нерідко ідейний зміст розглядався поза формою його вираження), О.Білецький намагався привернути увагу вчителів до питань художньої майстерності автора. Проф. А.Машкін видає “Методику літератури”(1931), яка науково-методичним комітетом Наркомосу УРСР рекомендувалася як посібник для студентів інститутів профосвіти, що готували вчителів-словесників. Читайте також:
|
||||||||
|