Чинники культури управління та підприємництва

Культура управлінняє складовою людської культури і формою використання загальнолюдських культурних надбань у сфері управління. За змістом це сукупність досягнень в організації і здійсненні процесу управління, організації управлінської праці, використанні техніки управління, а також вимог, які висуваються до систем управління і працівників, обумовлених нормами і принципами суспільної моралі, етики, естетики, права.

Показники оцінки рівня культури управління:

■ прагнення до розвитку (наявність тенденції до ускладнення змісту системи, зв'язків, продукції, зростання обсягів виробництва, реалізації товарів, послуг тощо);

■ динамізм (швидкість змін системи під впливом будь-яких факторів);

■ цілеспрямованість (здатність системи досягати цілей);

■ цілісність (наявність і використання системою властивостей, яких немає в складових системи), синергетичний ефект;

■ зв 'язність (наявність оптимальних технологічних, інформаційних, виробничих, торговельних та інших зв' язків);

■ відкритість (взаємодія системи з іншими і сприйняття зовнішньої інформації тощо). Також рівень культури управління можна оцінити не за загальносистемними показниками, а користуючись відповідними показниками для окремих елементів системи. Сюди відносять показники, які характеризують дотримання системою і її складовими моральних, юридичних, економічних, організаційних, технологічних та естетичних норм.

Моральні норми регулюють поведінку людини в сфері моралі, всі відносини в суспільстві, у тому числі, управління. Дотримання моральних норм у процесі управління є важливим показником рівня його культури.

Юридичні норми управління містяться в державно-правових і організаційно-правових нормативних актах. Рівень культури управління значною мірою залежить від ступеня розробки юридичних норм і використання їх у процесі управління.

Економічні норми встановлюють значення економічних показників, які мають бути досягнуті в процесі господарської (комерційної) діяльності. Наявність економічних норм і ступень їх дотримання в процесі управління також характеризують культуру управління.

Організаційні норми встановлюють структуру організації, склад і порядок діяльності окремих підрозділів і осіб, а також їх взаємовідносини і взаємодію, правила внутрішнього розпорядку, послідовність і періодичність виконання різноманітних операцій та різних видів діяльності з управління.

Технічні норми встановлюють пропорції між живою та неживою працею. Ґрунтуючись на наукових рекомендаціях, система управління застосовує норми оснащеності підрозділів підприємства, які виконують управлінські функції, відповідними технічними засобами.

Естетичні вимоги та норми поширюються як на технічні засоби та пристрої, які використовуються в процесі управління, так і на зовнішнє середовище.

Формування культури управління відбувається під впливом таких факторів:

■ підвищення рівня загальної культури населення України;

■ підвищення рівня загальної та спеціальної освіти кадрів народного господарства;

■ розвиток теорії управління народним господарством;

■ накопичення практичного досвіду ефективного управління господарськими (комерційними) об'єктами;

■ підвищення кваліфікації господарських кадрів;

■ виховання господарських кадрів, передусім управлінських працівників;

■ зростання вимог до управлінських кадрів тощо.

Етика — система норм морального поводження людей, їхніх обов'язків у відношенні один до одного і суспільства в цілому.

Найпоширенішими шляхами формування етичної поведінки в підприємницьких структурах можуть бути такі:

— розробка етичних нормативів;

— створення груп або комітетів з етики;

— проведення соціальних обстежень і ревізій;

— навчання етичній поведінці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інформаційна культура	\|	Вимоги до керівника, правила та принцинципи управління

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.