• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості влаштування схем АПВ на телемеханізованих підстанціях.

Розглянута схема АПВ в §2.5.1 використовується у випдках, коли в нормальному режимі ключа управління вимикачем відповідає стану вимикача. Але це не завжди має місце. На телемеханізованих підстанціях для управління вимикачем використовуються ключі управління без фіксації положення, для запам’ятовування попередньої команди передбачено спеціальне реле фіксації команди. Ці ключі управління мають три положення: “Включити”, “Відключити” та “Нейтральне”. Після операцій включення і відключення ключ повертається в попередній стан (положення “Нейтральне”).

В якості реле фіксації використовуються двопозиційні проміжні реле. Схема включення обмоток і контактної системи такого реле приведена на рис. 2.4.

Рис. 2.4. Схема включення обмоток двопозиційного проміжного реле типу РП11.

Проміжне реле РП11(РП8) має два електромагніти з обмотками В і О, між якими знаходиться якір, з’єднаний з контактною системою.

Коли струм в обмотках обох електромагнітів відсутній, якір реле знаходиться в правому або лівому положенні залежно від того, в обмотку якого електромагніта був поданий останній імпульс струму.

Послідовно з обмотками електромагнітів включені допоміжні контакти цього реле KQ.1 і KQ.2, тому напруга може бути подана лише на обмотку того електромагніта, який підготовлений до дії. При подачі напруги на цю обмотку якір реле перекидається і, переходячи через нейтральне положення, переключає як допоміжні,так і основні контакти. Обмотки електромагнітів не розраховані на тривале проходження струму і тому включаються допоміжними контактами лише на термін, необхідний для спрацювання реле.

При будь-якому включенні вимикача спрацьовує реле положення “Включено” і подає контактом KQC.1 „плюс” оперативного струму на обмотку В реле фіксації, яке при цьому спрацьовує і, переключаючи свої контакти, фіксує команду “Включити”, а також підготовлює ланцюг обмотки О-“Відключити”. При відключенні вимикача від ключа управління або пристрою телеуправління одночасно подається „плюс” оперативного струму на обмотку О реле, яке при цьому спрацьовує, і, переключаючи свої контакти, фіксує команду “Відключити” і підготовлює ланцюг обмотки В.

Таким чином, при ввімкнутому вимикачі положення реле фіксації KQ завжди відповідає стану вимикача.

При відключеному вимикачі така відповідність має місце лише при оперативному відключенні вимикача від ключа управління SA або пристрою телеуправління ТУ. При відключенні вимикача від дії релейного захисту реле фіксації залишається в положенні “Включено”, що викликає невідповідність між положеннями вимикача і реле, яка використовується для пуску схеми АПВ.

На рис. 2.5 приведена схема електричного АПВ однократної дії для оливних вимикачів, схема управління яких виконана з використанням ключа управління SA без фіксації і двопозиційного проміжного реле фіксації положення KQ. Ця схема може використовуватись на підстанціях як з телеуправлінням, так і без нього.

Схема показана в положенні, коли вимикач вимкнутий. При цьому ключ SA знаходиться в нейтральному положенні, реле KQ – в положенні “Відключено”, реле KQC і KQT — в положеннях, що відповідають знеструмленому стану їх обмоток.

При включенні вимикача реле KQ переключає свої контакти, підготовлюючи ланцюг пуску схеми АПВ, а реле KQT розмикає свій контакт.

При спрацюванні релейного захисту вимикач відключається і замикається його допоміжний контакт SQ.1, а реле KQ залишається в положенні “Включено”. В результаті спрацьовує реле KQT і, замикаючи свій контакт KQT.1, запускає АПВ через замкнутий контакт KQ.1 реле фіксації положення.

Після встановленої витримки часу АПВ подає команду на вмикання вимикача. Якщо пошкодження було нестійким, то вимикач залишається включеним. Допоміжний контакт SQ.1 розмикається, внаслідок чого повертаються реле KQT і KT в попередній стан. Після повернення реле часу конденсатор С починає заряджатися, підготовлюючи АПВ до нової дії.

При стійкому пошкодженні на лінії знову спрацьовує захист і відключає вимикач. Знову спрацьовують реле KQT і KT, але другого повторного включення не буде. В такому стані схема буде знаходитись до фіксації оперативним персоналом невідповідності між положенням вимикача, який відключений і реле KQ, яке залишилося в положенні “Включено”. Фіксація здійснюється подачею імпульса на відключення, при цьому реле KQ переключається в положення “Відключено”.

Якщо здійснюється відключення вимикача ключем управління або пристроєм телеуправління, то автоматичного включення вимикача не буде, тому що одночасно з замкненням ланцюга відключаючої катушки вимикача YAT замкнеться ланцюг обмотки О реле KQ, яке при цьому переключає свої контакти, здійснюючи відповідні операції. Контактом KQ.2 розряджає конденсатор С через резистор R3 для недопущення АПВ при наступному оперативному включенні вимикача. Контактом KQ.1 розмикається ланцюг пуску схеми АПВ, щоб не перегрівалася катушка реле часу КТ, так як при відключеному вимикачі реле KQT буде тримати свої контакти замкнутими. Одночасно допоміжні контакти реле KQ відключають обмотку О і підготовлюють ланцюг обмотки В для наступної операції включення вимикача.

Рис. 2.5. Схема електричного АПВ однократної дії для лінії з оливним вимикачем телемеханізованої підстанції.

При оперативному включенні вимикача від ключа управління SA або пристрою телемеханіки допоміжний контакт SQ.2 замкне ланцюг обмотки реле KQC, яке при цьому спрацює і подасть імпульс на обмотку В реле KQ. Це реле спрацьовує і, переключаючи свої контакти, виконує наступні дії: розмикає ланцюг розряду конденсатора С, який при цьому починає заряджатися; підготовлює ланцюг пуску АПВ і ланцюг обмотки О реле KQ. Через 20-25с. (після заряду конденсатора) АПВ автоматично приводиться в стан готовності до наступної дії.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
5. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
6. Аграрне виробництво і його особливості
7. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
8. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
9. Анатомо-фізіолгічні особливості
10. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
11. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів
12. Антисептики ароматичного ряду (фенол чистий, іхтіол, дьоготь, мазь Вількінсона, лінімент за Вишневським). Особливості протимікробної дії та застосування.

Переглядів: 841