• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТУ З ІСТОРІЇ МАТЕМАТИКИ

Обсяг реферату – 10-15 сторінок друкованого тексту; реферат має бути виконаний за відповідною структурою з виділенням абзаців, нумерацією сторінок, правильним оформленням посилань, виносок, цитат, висновків, списку використаної літератури (не менше 10 джерел); оформлення реферату має відповідати встановленим нормам.

Структура реферату

1. Титульна сторінка

2. План

3. ВСТУП – обгрунтовується актуальність обраної теми, характеризується її практичне значення, формулюється мета реферування матеріалу з обраної проблеми, визначаються конкретні завдання роботи).

4. Основна частина складається з декількох розділів, кожний розділ нумерується і має свою назву; подається виклад існуючих точок зору з обраної теми, представлених у сучасній науковій літературі, а також самостійний аналіз опрацьованого матеріалу; пропонується авторський варіант вирішення даної проблеми.

5. ВИСНОВКИ – стисло характеризуються основні результати виконаної роботи, формулюються узагальнюючі тези відповідно до завдань, визначених у вступі.

6. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ – включаються всі літературні джерела, подані в алфавітному порядку і оформлені з урахуванням усіх сучасних вимог до бібліографічного опису.

У процесі роботи над рефератом студент має продемонструвати вміння аналізувати використану літературу, розкривати своє ставлення до прочитаного, робити обгрунтовані висновки на основі опрацювання теоретичних положень.

1. Предмет математики, різні підходи до означення предмету математики, відображення у цьому означенні історичного розвитку самого предмету.

2. Базові елементи, що входять до складу кожної математичної дисципліни. Предмет методології математики. Основні задачі при вивчені історії математики.

3. Періодизація історії математики за академіком А.М.Колмогоровим. Чотири основні етапи розвитку математики та їх загальна характеристика.

4. Основні досягнення та географічні і культурні центри розвитку практичної математики. Формування бази для ставлення математики як наукової дисципліни.

5. Формування та розвиток поняття числа та числового ряду. Натуральні числа, додатні раціональні дробі, від’ємні числа та нуль, дійсні числа, комплексні числа, числові системи з декількома одиницями.

6. Різні системи числення у історії людства. Виникнення та переваги позиційної та десятинної систем числення.

7. Математика древнього Єгипту. Практична, обчислювальна математика.

8. Математика Вавилону та подальший вплив Вавілонської математики на розвиток математики інших народів та країн.

9. Математика Стародавньої Греції. Дедуктивні закони логіки Аристотеля. Формування математики як науки. Фалес Мілетський. Софісти та Гіппокріт з Хіосу.

10. Піфагор та піфагорійці, найбільш видатні досягнення школи Піфагора. Криза піфагорійської математики.

11. Поняття нескінченності у математиці та парадокси Зенона. Три знамениті задачі древності, питання про можливість побудови за допомогою циркуля та лінійки та його сучасна трактовка.

12. Платон та його «Академія», видатні математики академії Платона та їх математичні досягнення. Теорія атомістичної математики Демокрита.

13. Евклід та його “Начала”.

14. Архімед та його роботи.

15. Загальна характеристика математики епохи Еллінізму. Геометрична алгебра та причини її виникнення.

16. Математика Стародавньої Індії. Системи числення. Виникнення алгебраїчної символіки.

17. Математика Стародавнього Китаю. Від’ємні числа. Методи розв’язання рівнянь та систем.

18. Математика країн Середньої Азії та Ближнього Сходу. Ал-Хорезмі та його роботи. Походження назви предмету «алгебра». Основні алгебраїчні проблеми, що розглядалися.

19. Розвиток тригонометрії у країнах Середньої Азії та Ближнього Сходу.

20. Математика Середньовічної Європи.

21. Загальна характеристика математики епохи Відродження.

22. Роботи математиків Болонського університету. Ф.Вієт. Ставлення алгебри як загальної науки про алгебраїчні рівняння.

23. С.Стевін та теорія десятинних дробів.

24. Роботи Дж. Непера. Виникнення та розвиток поняття логарифму.

25. Загальна характеристика математики у Європі Нового часу.

26. Виникнення числення нескінченно малих. Основи аналізу.

27. Аналітична геометрія та Рене Декарт.

28. І.Н’ютон та його роботи.

29. Математика XVIII ст. Загальна характеристика.

30. Династія Бернуллі та їх досягнення у різних галузях математики.

31. Карл Гаус – один з найпродуктивніших математиків всіх часів.

32. Математики Паріжської політехнічної школи.

33. Математика у Європі XIX ст. Загальна характеристика.

34. Математика у Росії (до 1917р.).

35. Математична спадщина Л.Ейлера.

36. Н.І.Лобачевский та створення неевклідової геометрії.

37. Математика радянського періоду.

38. Математика на Україні.

39. Проблеми основ та логічного обґрунтування сучасної математики.

40. Базові відкриті проблеми та задачі, розв’язок яких може оказати суттєвий вплив на подальший розвиток математики.

41. Визначні відкриття математики XX сторіччя.

42. Основні тенденції та напрямки розвитку сучасної математики.

43. Підхід Ф.Клейна до вивчення елементарної математики. Питання викладання шкільної математики з урахуванням нових та пріоритетних напрямків розвитку сучасної математики.

44. Вплив математики на інші галузі знання та практики, підвищення рівня «математизації» сучасного суспільства.

Читайте також:

1. IV. Питання самоконтролю.
2. V. Питання для самоконтолю
3. V. Питання туристично-спортивної діяльності
4. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
5. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
6. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони
7. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
8. Бесіда за запитаннями.
9. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
10. Виділення в природних комплексах незвичайних, унікальних ділянок і явищ і питання їх збереження.
11. Висновок з 1 питання
12. Відповідаючи на питання, будьте впевнені в своїй перемозі і все у вас вийде.

Переглядів: 737