• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Виділення в природних комплексах незвичайних, унікальних ділянок і явищ і питання їх збереження.

Обґрунтування необхідності охорони унікальних і мальовничих ділянок природи пов’язане з ім’ям німецького ентузіаста охорони природи Гуго Конвенца, який був найвидатнішим діячем у цій галузі не лише у своїй країні, але й в Європі в цілому. Гуго Конвенц заснував рух щодо охорони пам’яток природи. З 1906 року він очолив у Прусії першу в Європі Державну комісію з охорони пам’яток природи. Найбільш відомою його роботою була книга “Загроза пам’яткам природи та пропозиції для їх збереження”, видана 1911 року в Берліні*. До пам’яток природи Г. Конвенц відносив об’єкти первинної природи, які в певному регіоні є унікальними, рідкісними. Здебільшого, це невеликі цінні об’єкти, які є самобутніми. Нерідко це вцілілі рештки раніше більш поширених ландшафтів, місце існування зникаючих видів тварин та рослин на певній території.

Для оцінки певного об’єкта як пам’ятки природи вирішальним є ряд факторів, вирішення яких може залежати від ряду обставин у кожному конкретному випадку. Г.Конвенц проаналізував загрози пам’яткам природи, серед них – недостатню освіченість населення, проведення меліорації боліт, ведення лісового господарства тощо. Він наводить численні приклади загроз пам’яткам природи і, в тому числі, перехід місцезростань багатьох раніше більш поширених видів до категорії пам’яток природи, які необхідно охороняти. Автор наводить яскравий приклад, коли внаслідок осушення вологих лук під Берліном загинула “видатна рослинна формація”, до складу якої входили рідкісні види рослин – Anacamptis pyramidalis, Carex buxbaumii, Gladiolus palustris, Herminium monorchis, Tofieldia calyculataта ін. Це було відзначено Г. Конвенцем мало не 100 років тому, але актуальність цих рядків підкріплюється тим фактом, що всі зазначені тут види увійшли до нинішнього ІІ видання “Червоної книги України” і справді є “пам’ятками нашої флори”. Майже всі їх місцезростання взяті під охорону.

Сутність поглядів Г. Конвенца відображає така його фраза “Було б несправедливо вимагати, щоб заради рідкісних рослин не використовувати у господарському відношенні певну місцевість, але напевне у тому або іншому випадку необхідно докласти зусиль, щоб зберегти цінні рослини або рослинні угруповання. Це ж стосується рідкісних видів тварин, геологічних утворів тощо”. Г. Конвенц запропонував реальні форми охорони пам’яток природи в Німеччині і залишив після себе значну кількість заповідних пам’яток природи та дійову державну природоохоронну структуру (Конвенц, 2000).

Погляди Г. Конвенца щодо збереження унікального та зникаючого у природі мали значний вплив на вчених Російської імперії (в т.ч. в Україні). Відомий природоохоронник із Харкова В.І. Талієв вказував, що рух за збереження пам'яток природи в Західній Європі тісно пов'язаний з ім'ям німецького професора Г. Конвенца.

В.І. Талієв започаткував етико-естетичний напрямок у заповідній справі. У своїй відомій книзі "Охраняйте природу", яка вийшла в декількох виданнях 1913-1914 рр. В.І. Талієв писав, що краса природи має найвищу цінність, її слід охороняти незалежно від вузькопрактичних задач, що гарний ландшафт, мальовнича дорога є таким самим національним багатством в області духу, як і мінеральні поклади в галузі матеріальної культури.

Одним із найвідоміших прихильників етико-естетичного підходу до заповідної справи був відомий петербурзький ентомолог Андрій Петрович Семенов-Тян-Шанський (Борейко, 1995). Він вважав вільну природу великим живим музеєм, який потребує невідкладних заходів щодо його збереження. Незмінена людиною природа дає людині естетичну насолоду, яка звеличує її душу.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. III. За виділенням або поглинанням енергії
3. IV. Питання самоконтролю.
4. V. Питання для самоконтолю
5. V. Питання туристично-спортивної діяльності
6. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
7. VII. Філо- та онтогенез органів виділення
8. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
9. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони
10. АЛЬТЕРНАТИВНІ ПІДХОДИ ДО ВИДІЛЕННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ
11. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
12. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.

Переглядів: 1367