Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Регіональні особливості галузевої структури економіки

 

Структура гос­подарства країни, району характеризується за складом та співвідношенням основних сфер, галузей та видів господарської діяль­ності, а також за співвідношенням об'єктів різних видів, їх системних інтеграцій, за співвідношенням суб'єктів господарювання, форм влас­ності на засоби виробництва, обсягом виробництва продукції галузями. Це складне багатовекторне поняття характеризує загальну побудо­ву господарського комплексу, його позитивні і негативні особливості.

Галузева регіональна структура господарства безпосередньо відоб­ражає процес суспільного поділу праці, вказуючи на функціональні відмінності між окремими галузями. На її основі проводиться аналіз міжгалузевих пропорцій і зв'язків, порівнюються показники економі­чної ефективності виробництва. Пропорції і виробничі зв'язки між галузями утворюють галузеву структуру економіки, яка свідчить про ступінь розвитку суспільного поділу праці і, разом з тим, його коопе­рацію.

За даними статистики у промисловості виокремлюються 280 галу­зей і понад 500 окремих виробництв. Їх класифікація полягає у гру­пуванні підприємств за галузями і змістом:

- забезпечення наукового аналізу міжгалузевих їв язиків і пропорцій;

- зіставлення показників під час аналізу економічної ефектив­ності виробництва, господарства і зростання продуктивності праці.

Спеціалізовані галузі поділяються за основними ознаками одно­рідності, коли галузі випускають ідентичну продукцію (наприклад, галузі паливно-енергетичної промисловості), спільностіу використанні сировини (галузі машинобудування, лісової та харчової промис­ловості), за характером технології(галузі хімічної промисловості).

За економічним змістом і за формою, а також за організацією виробництва, галузі економіки можуть бути різними. Коли ми візьмемо окрему галузь промисловості, то навіть в ній виявляються не порівнювані фактори: наприклад харчова і паливна промисловість виділяються за цільовим призначенням продукції, а інші - за вихідною сиро­виною чи матеріалами (машинобудування, металообробка; лісова де­ревообробка й целюлозно-паперова промисловість); треті - за єди­ною технологією (на підприємствах хімічної індустрії вихідна сиро­вина обов'язково змінює свій хімічний склад).

Як ми уже знаємо, народногосподарський комплекс поділений на дві сфери господарства: виробничу і сферу послуг. До сфери матері­ального виробництва належать галузі, в яких результат затраченої праці втілений в певні матеріальні блага, тобто виготовлення необхідної про­дукції для споживання. Вони також забезпечують транспортування, зберігання, розподіл та реалізацію готової продукції, без чого завер­шені виробничо-технологічні цикли існувати не можуть. Підприєм­ства безпосередньо виробничої сфери виробляють матеріальну про­дукцію та енергію (промисловість, будівництво, сільське господарство, лісо виробничий комплекс, рибна промисловість). Опосередковано ви­робничі сфери забезпечують нормальне функціонування виробницт­ва (транспорт, зв'язок, торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне забезпечення, збут, заготівля).

У галузях сфери послуг корисна діяльність виражається не у вироб­ництві матеріальних благ, а у виробництві послуг населенню чи сус­пільству в цілому. Послуги, що зорієнтовані на індивідуальні запити лю­дини, включено до підсфери обслуговування населення, а ті галузі, що обслуговують суспільство в цілому, утворюють підсферу обслуговуван­ня суспільства.

Галузі народ­ного господарства прийнято поділяти на укрупнені (комплексні) га­лузі. За кваліфікацією Держкомстату України, до промисловості на­лежать 17 укрупнених (комплексних) галузей, які складаються з про­стих галузей. Так, наприклад, машинобуду­вання і металообробка включає близько 60 галузей, хімічна і нафтохі­мічна -15, будівельних матеріалів - 15 тощо. В більшості, галузі по­діляють на підгалузі. Так, у машинобудуванні і металообробці розрізняють понад 100 підгалузей виробництва. У вугільній промисловості розрізняють кам'яновугільну і буровугільну. Найдрібнішою одиницею галузевої структури господарства виступає вид виробництва.

Класифікація видів економічної діяльності поділяє галузі і виробниц­тва на секції та підсекції, а також розділи, групи, класи та підкласи.

Промисловість України історично орієнтована на розвиток чорної металургії (на базі родовищ кам’яного вугілля і залізної руди в Донбасі і Придніпров'ї), яка і сьогодні маг дуже велику питому вагу. Сьогодні вона формує значну частину експорту, одночасно є великим спожи­вачем дорогих паливно-енергетичних ресурсів та основним джере­лом забруднення навколишнього середовища.

Галузева структура виробництва країни має свої певні регіональні особливості. В окремих регіонах у структурі валової доданої вартості питома вага промисловості становить більше половини.Це такі індустріальні об­ласті, ж Донецька, Дніпропетровська, Запорізька. У восьми областях (Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Кіровоградська, Тернопільська, Хмельницька, Чернігівська) у сільському господарстві виробляється більше валової доданої вартості, ніж у промисловості. У видобувних галузях промисловості вирізняються Дніпропетровська, Донецька, Івано-Франківська, Луганська, Полтавська, Сумська області, де найбільше сконцентрована частка видобувного виробництва. У структурі видобувної промисловості домінує частка видобування енер­гоносіїв (вугільна, нафтогазова промисловість).

Особливості галузевої структури економіки в різних регіонах великою мірою пов'язані з такими основними факторами, як територіальне розміщення природно-сировинних ресурсів, забезпе­ченість паливно-енергетичними ресурсами, наявність робочої сили (трудових ресурсів), наявність споживачів готової продукції. Ці факто­ри і сьогодні значною мірою впливають на розміщення продуктивних сил. Один із головних факторів, що збільшуєвитрати на одиницю продукції - це транспортні перевезення як сировинних матеріалів, ресурсів, так і готової продукції.

Щезначними залишаються диспропорції в соціально-економічному розвитку регіонів. Це стосується співвідношення між максималь­ним та мінімальним показниками виробництва промислової продукції на дуну населення в різних регіонах. Сьогодні воно досягає майже у 12 разів. Це явище треба обов'язко­во враховувати при збільшенні обсягів виробництва промислової про­дукції в окремих регіонах. Сьогодні спостерігається значна асиметрія та розпорошеність у регіональному розподілі інвестицій в основний капітал, в тому числі і за рахунок коштів державного бюджету. Так, наприклад, в Донецьку, Київську, Луганськ), Одеську області та м. Київспрямовується понад 65 % від загального обсягу державних капіта­ловкладень, тоді як у 7 інших регіонів - менш як 1% на кожний. Для соціальної справедливості варто було б перейти на метод розподілу державних капіталовкладень в розрахунку на душу населення, що про­живає в даному регіоні. Сьогодні цей показник становить по окремих регіонах один до десяти. Це стосується і заробітної плати, яка в індус­тріальних регіонах значно перевищує середню по країні.

 


Читайте також:

  1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  2. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
  3. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  4. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  5. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  6. Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин на об'єктах економіки.
  7. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
  8. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
  9. Аграрне виробництво і його особливості
  10. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  11. Аграрний комплекс національної економіки.
  12. Адаптивні організаційні структури управління.




Переглядів: 886

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Структура економіки, її сутність та поняття | Тема 8. Природний та ресурсно-трудовий потенціал економіки України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.