Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Опис професій: види, принципи і структура.

Сфера трудової діяльності людини визначається відповідними функціями конкретної професії чи посади. Поняття “професія” походить від латинського слова і дослівно означає як “оголошую своєю справою”, тобто офіційно вказане заняття, спеціальність. Міжнародна організація праці (МОП) наводить таке визначення професії – це конкретна діяльність, ремесло, комплекс функцій, рід роботи, який виконується індивідом і є складовою частиною будь-якої трудової діяльності. Наприклад, професії: токар, учитель, лікар та інші. Але немає взагалі токаря, вчителя чи лікаря, а є токар-карусельник, токар-розточувальник, токар-револьверник, токар-універсал; є вчитель початкових класів, вчитель математики, вчитель трудового навчання, вчитель фізики і т.д. Це також стосується і професії лікаря: терапевт, стоматолог, психіатр, гінеколог, хірург, гігієніст-епідеміолог та інші. Отже, в свою чергу, професія включає ряд спеціальностей, що визначається як комплекс знань, вмінь і навичок, необхідних для визначеного роду діяльності в межах тієї чи іншої професії. Таким чином професія є групою споріднених спеціальностей і поняття „професія” є родовим стосовно поняття „спеціальність”. Тому при виборі професії бажано конкретизувати вид майбутньої діяльності до певної спеціальності. На сьогодні, як зазначають фахівці у цій галузі, відсутні загальноприйняті критерії ідентифікації та розпізнання професій і спеціальностей. Часто ці поняття використовуються як синоніми. У повсякденному вжитку іноді не розрізняють навіть поняття „професія” і „посада”, хоча вони мають суттєві відмінності. Посада – це службове місце (становище) в якомусь державному чи громадському закладі, на підприємстві, яке пов’язане з виконанням організаційно-розпорядницьких абоадміністративно-господарських і фінансових обов’язків. Посадові обов’язки в тій чи інший сфері суспільної праці (наприклад міністр, директор, ректор, декан, бригадир, начальник цеху), природно, визначаються професійною підготовкою і досвідом роботи за спеціальністю у визначеній сфері діяльності.

Світ професій постійно змінюється і зростає. Зараз в країнах СНД нараховується близько 45000 професій і спеціальностей. У класифікаторі професій України нараховується більше 18 тисяч професій, спеціальностей, посад. Описом професій і диференціюючих їх спеціальностей займається професіографія, яка визначається як галузь знань, що займається побудовою професіографічних матеріалів на основі дослідження усього комплексу характеристик професійної діяльності, основним продуктом якої є професіограми, професіографічні картки та психологічні і психофізіологічні профілі різних видів. Завданнями професіографії є вивчення професій чи сфер трудової діяльності, їх соціально-економічного, виробничого, санітарно-гігієнічного, психофізіологічного, педагогічного змісту з метою розробки класифікації професій та їх всебічного опису. Вивчення людини у трудовій діяльності, при цьому, постає в трьох соціально означених аспектах: науковому, гуманістичному, практичному з використанням комплексу наукових методів: організаційних, збирання та обробки емпіричних даних, інтерпретаційних, які забезпечують увесь цикл психологічного дослідження професії. Крім того, структурне професіографування трудової діяльності людини, як системи функціональної взаємодії суб’єкта і об’єкта праці, проводиться на трьох рівнях аналізу: нормативно-параметричному, морфологічному і функціональному. Результати такого дослідження дозволяють досягати найвищої взаємовідповідності людини і професії, що є головною метою всієї системи профорієнтації. Таким чином, професіографія є основою, фундаментом всієї системи підготовки людини до професійного самовизначення. Без наявності професіографічних матеріалів профорієнтація перетворюється в суто догматичну агітацію та пропаганду професій.

Професіограмавизначається як всебічний, комплексний, систематизований, вичерпний опис особливостей визначеної професії, який розкриває зміст професійної праці, а також сукупності вимог, які вона висуває до особистості. Такий опис включає соціально-економічні, виробничо-технічні, санітарно-гігієнічні, фізіологічні, психологічні та педагогічні характеристики трудової діяльності людини. Таким чином, професіограма визначається як обумовлена змістом праці система інформації про соціально-психологічні, психофізіологічні, особистісні та індивідуальні властивості й якості особистості, які є необхідними і достатніми для успішного оволодіння професією та вдосконалення в ній. Одержавши таку інформацію про професію, учень має змогу “приміряти” її до себе, порівняти свої інтереси, нахили, здібності,темперамент, риси характеру з вимогами, що їх висуває професія до індивідуально-психологічних особливостей фахівця. Тому частину професіограми складає психограмапрофесії – опис тих вимог, які висуває конкретна професія до психологічної сфери особистості, перелік необхідних професійно важливих якостей.

Психограма завжди містить вимоги до психіки професіонала, описуються не тільки характеристики та особливості професійно важливих якостей професіонала, але й перераховуються види робіт, де ці властивості відіграють особливу роль. При описі особливостей відчуття та сприйняття професіонала увага звертається на зорові, слухові, нюхові, смакові, тактильні, дотикові, шкіряні, температурні, органічні, кінестетичні, статичні, просторові, часові, кількісні види відчуття та сприйняття, що найбільш задіяні в роботі. При аналізі властивостей уваги характеризуються об'єм, концентрація, стійкість, переключення, розподіл уваги, що відіграють важливу роль у певній професійній діяльності.

У психограмі також наводяться особливості образної (зорової), слухової, рухової, смакової, словесно-логічної, логічно-змістовної, емоційної, асоціативної, короткочасної, довготривалої пам'яті тощо, необхідної для успішного здійснення праці. Необхідно також визначити роль та особливості активної, пасивної, продуктивної та репродуктивної уяви в певній професії, її взаємозв'язок із професійною творчістю. Значне місце відведено опису властивостей мислення професіонала, подаються характеристики функцій (аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування тощо) і видів (практично-дійового, наочно-образного, словесно-логічного, інтуїтивного, теоретичного, оперативного, абстрактного та інших) мислення, притаманних певній професійній діяльності.

Коли аналізуються функції мови у професійній діяльності, то вказуються активність, чіткість, правильність, чистота мови, словниковий запас, оптимальна швидкість, лаконічність, логічність викладення, комунікативність професійної мови. При аналізі вольової сфери необхідно виявити особливості вольової регуляції професійної поведінки, що проявляються в таких властивостях як сила волі, енергійність, витримка, наполегливість, рішучість, сміливість, організованість, самостійність, самовладання, впевненість у собі, відповідальність, дисциплінованість, принциповість, обов'язковість. Емоційна сфера працівника характеризується такими параметрами як модальність, інтенсивність, тривалість, усвідомленість, глибина, складність емоцій та почуттів, основними з яких є задоволення, незадоволення, збудження, заспокоєння, напруження, розслаблення, самопочуття, настрій.

Важливу роль відіграє темперамент у професійній діяльності. У психограмі необхідно вка­зати основні вимоги (якщо вони є) до особливостей темпераменту робітника (холерика, сангвініка, меланхоліка, флегматика), інтро- та екстраверсію, нейротизм.Особливості мають бути визначені силою, рухливістю та врівноваженістю нервових процесів. При характеристиці моторної сфери професійної діяльності наводяться особливості рухових дій професіонала в праці: координація, спритність, вправність рухів, їх пластичність та граціозність, швидкодія, сила, темп, точність, ритм рухів.

У психограмі відображають також вимоги до спрямованості працівника. Маються на увазі його інтереси, нахили, погляди, переконання, мотиви професійної праці, відношення до праці, ставлення до себе та до інших людей. Особистісні характеристики можуть відображатись й у рисах характеру професіонала. Особливе місце у психограмі займають вимоги до здібностей та інтелекту, де вказують загальні та спеціальні здібності, вербальний, невербальний чи невизначений інтелект, наявність яких забезпечують якісну і продуктивну роботу фахівця. Досвід працівника відображено у професійних знаннях та вміннях.

Психограма з кількісними показниками характеристик особистості представлена у формі табличного документу, що містить вимоги професії до особистості та організму людини, які виражені кількісними показниками (балами, рангами) у вигляді графіку (профілю).

Психофізіологічний чи психологічний профіль професії – це комбінована форма таблично-графічного документу, де перераховується найзначиміший для певної професії стан психіки, якості особистості, декотрі ключові властивості інтелекту та важливі фізіологічні функції організму професіонала. Ліва частина документу структурно представляє психограму з кількісними показниками характеристик особистості, у правій частині документу на підставі статичного ранжування будується графік оптимальної імовірності придатності людини до професії з мінімально та максимально допустимими параметрами властивостей особистості. Такі профілі професій будуються на основі результатів спеціально проведених досліджень за відповідними методиками. Тому вони можуть мати різноманітні форми і зміст. Для прикладу у таблицях І.4.3 і І.4.4 наведені, відповідно, психофізіологічний та психологічний профілі професії психолога-профконсультанта. Психофізіологічний профіль побудовано нами на основі даних, які були отримані при опитуванні 67 експертів за методикою „Опитувальник для визначення психофізіологічних характеристик спеціаліста” (60 питань). З нього видно, що для успішного опанування цієї професії людині необхідно мати сильну та врівноважену нервову систему, добре розвинену механічну, слухову і зорову пам’ять, володіти гарною увагою, особливо її об’ємом,


Таблиця І.4.3


Читайте також:

  1. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  2. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
  3. Антикорупційні принципи
  4. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  5. Б/. Принципи виборчого права.
  6. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
  7. Базові принципи психології спорту.
  8. Банківська система та її структура. Функції Центрального банку.
  9. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
  10. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  11. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  12. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.




Переглядів: 2069

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Психофізіологічна характеристика професій різних типів. | Психологічний профіль професії психолога-профконсультанта

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.061 сек.