Інструмент Patch

Інструмент Patch (Латка) - це напівавтоматичне засіб технічної корекції з інтелектуальної обробкою пошкоджених областей. В основі принципу дії цього засобу лежать однакові з виправляючою пензлем алгоритми обробки графічної інформації. З його допомогою можна швидко виправити пошкоджені фрагменти великого розміру та складної текстури.

Для виправлення дефекту треба побудувати виділення донорської області, збігалася з дефектом по своїй геометрії і мікроструктурі, і перетягнути виділення інструментом Patch на пошкоджений фрагмент. Як і для виправляючої кисті, при виборі донора слід в першу чергу брати до уваги текстуру. Програма самостійно налаштує колір і тон латки після клонування.

Для активізації інструмента Patch служить кнопка, розташована в одному розділі інструментальної панелі з виправляючою кистю. Для швидкого виклику можна скористатися клавішею J.

Розглянемо роботу з інструментом на прикладі зображення, показаного на рис.5. Виправлення такого дефекту традиційними засобами вимагало б від оператора значних зусиль. Оперення орла - це область з яскраво вираженою структурою, тому будь-яка неточність вибору донорської області або похибки суміщення будуть добре помітні на її фоні. Інструмент Patch дає просте рішення цієї проблеми.

Рис. 5.5 Фотографія з дефектом

1. Припустимо, фотографію ви зіпсували невмілої ретушшю. Побудуємо виділення пошкодженій області. Для цього можна використовувати будь штатний інструмент програми (в даному випадку зручніше працювати з ласо) або сам інструмент Patch.

2. Проведемо візуальний огляд зображення та спробуємо визначити область, яка нагадує пошкоджений фрагмент своєї геометрією і текстурою. Відповідна область розташована правіше дефекту (Мал. 6 а)

а) б) в)

Рис. 6 Робота з інструментом Вставка (Patch)

3. Виберемо інструмент Вставка (Patch). Число налаштувань інструменту невелике, і всі вони розташовані на панелі властивостей. Виберемо опцію Source (Джерело), яка зазвичай вибирається за замовчуванням.

4. Зачепимо інструментом виділену область і перетягнемо її на ту частину зображення, яка обрана для клонування (Мал. 6 б). Еталонна область буде скопійована в виділення і створена латка буде накладена на пошкоджений фрагмент. Інтелектуальна постобробка програми змінить латочку таким чином, щоб її тон і колір відповідали новому оточенню. Потім зняти виділення. Результат показаний на Рис. 6 в).

Для створення виділення можна використовувати будь-які засоби і методики, якими володіє програма для вирішення подібних завдань. У тому числі режим швидкої маски і будь-які комплексні способи побудови складних масок. Шукане виділення повинно трохи перевершувати розміри дефектної зони.

Обробка областей невеликого розміру дає кращі результати, ніж разова ретуш фрагментів великих габаритів.

Опція Приймач (Destination), розташована на панелі властивостей, змінює режим роботи інструменту Patch. Спочатку треба будь-яким зручним способом виділити донорську область (Рис.7 а), а потім інструментом Patch перетягнути її на ушкоджену область (Рис. б) і зняти виділення (Рис. 7 в).

а) б) в)

Рис. 7 Робота з інструментом Вставка в режимі Приймач

При ретуші можна поєднувати можливості інструменту Patch і можливість контролю ключових операцій процедури. Як приклад візьмемо зображення, показане на рис. 8 а. Це відсканований шматок трикотажної тканини з помітним пошкодженням в його середній частині. Виправлення областей з рельєфною текстурою (приклад якої дає обраний зразок) - це нетривіальне завдання навіть для самих майстерних ретушерів. Особливість пропонованої методики полягає в тому, що донорська область перетворюється в плаваючий об'єкт, положення і розміри якого допускають настройку.

а) б) в)

г) д)

Рис. 8. Приклад ретуші сильно текстурованою поверхні

1. Проведемо огляд зображення та знайдемо підходящий донорський фрагмент. Ця обов'язкова в загальному випадку операція в нашому прикладі допускає довільне рішення, оскільки будь непошкоджена частина матеріалу здатна послужити зразком. Виберемо інструмент Лассо і побудуємо виділення вибраної області, як показано на рис.7 б.

2. Активізуємо інструмент Вставка (Patch). Утримуючи клавіші Ctrl + Alt, перетягнемо побудоване виділення на пошкоджений фрагмент (Мал. 8 в). Ця операція переводить віртуальну латку нестабільного стану.

3. Після того як латка буде поставлена на місце, звільнимо клавішу Alt (клавіша Ctrl повинна бути при цьому в натиснутому стані) і натиснемо клавішу Т. Це призначено для того, щоб активізувати команду вільного деформування виділеного фрагмента (див. мал. 8 г). Після появи рамки і маніпуляторів команди Free Transform можна, нарешті, відпустити і клавішу Ctrl.

4. Використовуючи маніпулятори вільного трансформування, виконаємо точну настройку розмірів і положення заплатки. Для нашого прикладу потрібно виконати невеликий поворот і злегка збільшити її розміри. Щоб закінчити роботу з командою і застосувати виконані перетворення, досить натиснути клавішу Enter. В результаті трансформаційна рамка зникне, на екрані залишиться межа виділення, а інструмент Вставка (Patch) збереже свою активність.

5. Переведемо курсор миші всередину поміченої області і злегка зрушимо латочку. Ця операція потрібна не для подальшої настройки донорської області; вона просто запускає механізм постобробки графічної інформації інструменту Вставка. Розміри зсуву повинні бути мінімальними, в ідеалі це зміщення на один піксел. Результати обробки текстурованою поверхні показані на рис. 8 д.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Робота з інструментом Clone Stamp	\|	Розмиття дефектів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.