Основні напрямки оздоровчих заходів на хімічних підприємствах

Оздоровчі заходи на підприємствах, виробнича діяльність яких пов’язана зі шкідливими речовинами, мають включати заходи організаційно-технологічного, гігієнічного, санітарно-технічного і медико-профілактичного характеру.

На цей час у хімічній промисловості з організаційно-технологічних оздоровчих заходів широко використовуються: заміна токсичних речовин менш токсичними; сухих засобів переробки матеріалів, що утворюють пил, на мокрі; випуск кінцевих продуктів у формах, які не утворюють пил; застосування прогресивної технології виробництва, що виключає контакт працівників зі шкідливими речовинами; використання виробничого устаткування і комунікацій, які не допускають виділення шкідливих речовин у повітря виробничих приміщень і атмосферу заводських площадок; забезпечення строгого дотримання регламенту технологічного процесу.

Найбільш радикальним шляхом оздоровлення умов праці є повне вилучення шкідливого хімічного компонента з технологічного процесу чи заміна токсичних речовин малотоксичними.

Однак заміна хімічної речовини на менш шкідливу, а тим більше – повне вилучення її, далеко не в усіх випадках можлива з технологічних міркувань. У цих випадках оздоровлення умов праці

полягає у зниженні вмісту шкідливих речовин в об’єктах навколишнього середовища до безпечної межі за рахунок розробки і впровадження заходів удосконалення технологічних процесів і виробничого устаткування. До таких заходів належать: комплексна механізація й автоматизація виробничих процесів із застосуванням замкнутих і безвідходних циклів виробництва; розробка і впровадження вдосконаленого виробничого устаткування; перехід на безперервні хімічні процеси з дистанційним управлінням, упровадження автоматичного контролю за технологічними процесами та операціями. Широке впровадження зазначених заходів дає змогу різко скоротити частку ручної праці, зменшити чисельність обслуговуючого персоналу, поліпшити стан повітряного середовища, обмежити або повністю виключити безпосередній контакт працівників зі шкідливими речовинами. Крім того, автоматизація виробництва, впровадження замкнутих і безвідходних технологічних процесів сприяють не тільки поліпшенню умов праці, а й радикальному вирішенню проблеми захисту навколишнього середовища від шкідливого впливу промислових викидів.

Слід пам’ятати, що оздоровчі заходи гігієнічного характеру ґрунтуються на сучасній токсикологічній оцінці застосованих і вироблених хімічних речовин, гігієнічній стандартизації сировини і готових продуктів, регулярному контролі за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

Гігієнічна стандартизація сировини і готових продуктів передбачає виключення чи обмеження забруднення сировини і готової продукції високотоксичними шкідливими речовинами і контроль за їх вмістом. Забруднюючі домішки початкової сировини, а також утворені у ході технологічних процесів побічні високотоксичні шкідливі речовини можуть значно підсилювати токсичність і небезпечність кінцевих продуктів, що випускаються, а в ряді випадків зумовлювати рівень небезпеки всього технічного процесу. Так, при одержанні та переробці фторорганічних речовин у результаті їх деструкції можуть утворюватися більш токсичні речовини, ніж початкові та кінцеві продукти (наприклад, фторфосген, перфторізобутилен та ін.). Ці речовини становлять велику небезпеку щодо можливості виникнення тяжких гострих отруєнь. Гігієнічна стандартизація передбачає також обов’язкове забезпечення кожної партії хімічних продуктів, що випускаються, спеціальним паспортом (сертифікатом), у якому зазначаються дані лабораторного аналізу продукту.

Дуже важливими є гігієнічні вимоги до планування промислової площадки. Вони насамперед визначаються характером і потужністю виробництва, якісним і кількісним складом викидів у атмосферу та промислових відходів. Оскільки хімічні процеси пов’язані з виділенням шкідливих речовин, а нерідко є вибухо- та пожежонебезпечними, пряме сусідство таких підприємств із житловими районами неприпустиме. У разі потреби для деяких хімічних виробництв санітарно-захисна зона може бути збільшена у 3 рази порівняно з передбаченою, наприклад, при недостатній ефективності пристроїв для очищення забрудненого повітря, при будівництві нових, недостатньо вивчених виробництв. Слід зазначити, що санітарно-захисна зона не може служити резервною територією для розширення промислової площадки хімічного підприємства.

При виборі земельної ділянки для будівництва хімічних виробництв необхідно враховувати розу вітрів і дані про погодні умови. Не допускається розташування на погано провітрюваних ділянках таких виробництв, як сірчанокислотні й азотнотукові заводи, а також підприємств, що виділяють в атмосферу сірчистий ангідрид, фтористий водень, пари соляної кислоти тощо.

При розробці планів хімічного підприємства слід також передбачати озеленення і благоустрій заводської території, санітарно-захисної зони. Відомо, що планувальні рішення виробничих приміщень хімічних підприємств можуть впливати на гігієнічні умови і безпеку праці. Ізоляція окремих технологічних процесів і операцій, а іноді й цілих виробництв, недостатньо раціонально вирішених у технічному відношенні, може виявитися єдиним заходом, що радикально розв’язує проблему оздоровлення умов праці. Гігієнічна ефективність різних планувальних рішень значною мірою визначається вибором принципів вентиляції, що забезпечують кероване перетікання повітря з незабруднених приміщень у виробничі кабіни і перешкоджають зворотному руху повітря.

Необхідно пам’ятати, що внутрішнє оздоблення виробничих приміщень, при якому використовуються різні будівельні матеріали, покриття і лаки, має велике гігієнічне значення, оскільки багато органічних і неорганічних газо- і пароподібних речовин здатні добре сорбуватися цими матеріалами і десорбуватися з них у повітря. У будівельних матеріалах може утворюватися так зване «депо» хімічних речовин. Процеси десорбції збільшують забруднення повітря такими хімічними речовинами, як ртуть, фтор, хлор, тетра етилсвинець, анілін та ін.

Як матеріали внутрішнього облицювання й оздоблення виробничих приміщень доцільно використовувати покриття, що захищають будівельні матеріали від конкретних хімічних речовин. Наприклад, лакофарбові покриття, що найчастіше застосовуються на виробни- цтвах для захисту стін (олійна фарба і нітрофарба), для фтористого водню з гігієнічної точки зору неприйнятні, бо вони легко сорбують і десорбують його у зовнішнє середовище. Нові види лакофарбових покриттів із використанням кремнійорганічних, перхлорвінілових та інших сполук виявляються більш ефективними.

Особливо серйозну увагу слід приділяти ремонтним роботам усе- редині апаратів. При проведенні ремонтних робіт потрібно забезпечити безперебійну роботу аварійної вентиляції, освітлення робочих місць переносними світильниками і подачу свіжого повітря місцевими вентиляційними пристроями безпосередньо в зону дихання працівників. Важливим є також обмеження часу перебування робітників у небезпечній зоні усередині замкнутих просторів (устаткування і ємностей). У таких випадках, коли незважаючи на вжиті заходи щодо оздоровлення умов праці усе ще залишається реальною небезпека для працівників, також необхідно використовувати засоби індивідуального захисту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Транспортування радіоактивних речовин.	\|	Контроль за чистотою повітря у виробничому приміщенні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.