Формування фабричного законодавства в Російській імперії в другій половині XIX ст.

Особливості проведення реформи адміністративного устрою УРСР в 20-х р.р. – першій половині 30-х р.р. XX ст.

Територію УСРР визначено Ризьким миром 1921 р. між Росією та Польщею. 1922 р. республіка ввійшла до складу СРСР, а 1924 р. на її території утворено Молдовську АСРР.У 1917 – 1918 радянська Україна називалася УНР, з 1919-1937 - Українська Соціалістична Радянська РеспублікаУ період 1917-1922 зберігався старий, дорадянський адміністративний поділ, у складі 9 губерній (а не 12 як було раніше). У Криму створено автономію у складі РСФРР. У 1922 р. розпочалася адмін.реформа. Губерній знову стало 9. Наступного року ліквідували повіти та волості, замість них утворено 53 округи та 706 районів які об’єднували сільські, міські та селищні ради. У 1925 р. уряд ліквідував губернії як амін.одиницю і ввів трьохступеневий амін.поділ на округ=район=сільраду . Серед них 12 національних районів і 549 національних сільрад (євроейські польські татарські)У 1930 р. ліквідовано і округи, введено 2-ступеневу структуру район-сільський і місто-сільрада. Метою було наближення провінції до центру, але ця структура не виправдала сподівань.

Тому у 1932 р. уряд провів чергову адмінреформу, створивши поділ який існує нині.Найбільшою амін.одиницею є область, області поділялися на райони, ті на місцеві ради – міські, сільські та селищні. До 1940 р. зберігалася молдавська автономія.У 20-30 роки територіальний та адміністративний устрій УСРР постійно змінювався і реформувався. А напередодні другої світової війн, після пакту Молотова-Ріббентропа, західні кордони УРСР змінилися радикально

Бурхливий розвиток підприємницької діяльності, ріст промислового виробництва викликали необхідність у законах, що регулюватимуть трудові відносини. Розвиток фабрично-заводського законодавства – норми застосовувалися у приватних підприємствах, на державні – не поширювалися, мали більше декларативний характер.

1882 р. Закон «Про малолітніх працюючих на заводах, фабриках і мануфактурах» Забороняв роботу дітей до 12- річного віку і встановлював обмеження щодо праці підлітків.

1885, 1897 р «Про заборону нічної праці малолітніх та жінок на заводах, фабриках і мануфактурах» Встановлювалася максимальна тривалість робочого дня в 11,5 годин, заборонялося використання праці жінок і підлітків на тяжких і підземних роботах, а також уночі, вводились обмеження щодо застосування штрафів. 1886 р. "О надзоре за заведеннями фабричной промышленности и о взаимных отношениях фабрикантов и рабочих" Закон про штрафи. В Україні було введено в Волинській, Київській, Подільській, Харківській і Херсонській губерніях лише через 7 років після прийняття — у 1894 році. На Полтавську, Таврійську і Чернігівську губернії цей закон розповсюджується ще пізніше.

115. Прийняття Верховною Радою 16 липня 1990 р. “Декларації про державний суверенітет України”.

16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР прийняла акт конституційного значення — “Декларацію про державний суверенітет України”. Вона складається зі вступу та 10-ти розділів: самовизначення української нації; народовладдя; державна влада; громадянство Української РСР; територіальне верховенство; економічна самостійність; екологічна безпека; культурний розвиток; зовнішня і внутрішня безпека; міжнародні відносини.
Студентам рекомендується ретельно ознайомитися з текстом цього документа.
Логічним продовженням Декларації про державний суверенітет став закон “Про економічну самостійність Української РСР”, прийнятий 3 серпня 1990 р. Головними принципами економічної політики України було визнано: власність народу на її національне багатство та на національний дохід; різноманітність і рівноправність форм власності та їх державний захист; децентралізацію власності і роздержавлення економіки; повну господарську самостійність і свободу підприємництва всіх юридичних і фізичних осіб у рамках законів України; введення національної грошової одиниці; самостійність регулювання грошового обігу; національну митницю, захищеність внутрішнього ринку.

120.Конституція України 1996 р., її загальна характеристика.

Після проголошення 24 серпня 1991 р. незалежності Україна сформувалась як парламентсько-президентська республіка. 11 резидент України був як главою держави, так і главою виконавчої влади. За чинною Конституцією 1996 р., Україна за формою правлінняє президентсько-парламентською республікою. Вона є унітарною державою, що має такі адміністративно-територіальні одиниці: Автономна республіка Крим, області, райони, міста, селища та села. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Єдиним органом законодавчої влади є Верховна Рада України, котру в кількості 450 депутатів обирають громадяни України на чотири роки. президент України обирається на п'ять років і є главою держави та діє від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання КонституціїУкраїни, прав і свобод людини та громадянина. Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів, який відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Виборча реформа 1905 року в Австрії, її значення для України.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.