• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Грошовий ринок: сутність, механізм функціонування.

Державний бюджет: сутність, структура, баланс бюджету, бюджетне сальдо.

Центральне місце в системі державних фінансів займає державний бюджет. Структура бюджету країни залежить від її державного устрою. В країнах, які мають унітарний устрій, бюджет має як би двоякі сну структуру – державний і місцеві бюджети. В країнах з федеративним державним устроєм є проміжна ланка – бюджет штатів, земель і відповідних їм адміністративних утворень.

Державний бюджет –це централізований фонд грошових ресурсів, які має в своєму розпорядженні уряд країни для утримання державного апарату, збройних сил, а також виконання необхідних соціально-економічних функцій.

В сучасних умовах бюджет є:

1. важелем державного регулювання економіки;

2. важелем впливу на господарську кон`юк туру;

3. важелем здійснення антикризових заходів.

Державний бюджет складається із двох частин: структура доходів і витрат держави.

Державні доходи –це поточні грошові і майнові переводи (трансферт) коштів, засобів приватного сектору держави. Передача ця може здійснюватися на основі одержання зустрічних послуг або без якого-небудь відшкодування.

Задачі, які вирішуються політикою доходів:

· Збір коштів для формування фінансового фонду за допомогою якого можна здійснювати вплив на макроекономічну рівновагу;

· Досягнення регулюючого ефекту за рахунок самої техніки збирання ресурсів (н.д, маніпулювання податковими ставками).

Продуценти державних доходів:

· Приватні домогосподарства і підприємства;

· Адміністративно-територіальні одиниці;

· Інші суспільні інститути.

Форми одержання доходів:

· Податкові і неподаткові;

· Постійні і періодичні;

· Доходи державного і недержавного сектору.

Доходи від державного сектору поділяються на кошти одержані від національної держави і ті, які надійшли із-за кордону (допомога, репарації); відокремлюють доходи, які одержані на базі обмінних операцій (процент за кредит).

Друга група доходів – від приватного сектору – обумовлена прямою і непрямою участю держави в економічних процесах.

Прямий варіант – доходи від продажу послуг, які виробляються державою (н.д, електроенергія), від здачі в оренду об’єктів державної власності.

Непряма участь у ринкових процесах приносить дохід у вигляді податків, зборів, мита, доходів від громадського ? і штрафів.

Найважливішим джерелом коштів держави є податки – це обов’язкові платежі, які вилучаються державою з юридичних і фізичних осіб.

Підходи до класифікації державних витрат:

1. трансформаційні – грошовому потоку державних коштів протиставлена послуга, виражена в товарі або в праці (державні кошти як би трансформуються в інші блага), до них відносять: інвестиції, державне споживання товарів і послуг, виплати із бюджету зарплати);

трансфертні витрати – коли витрати не передбачають зустрічної послуги і виступають як пряма передача коштів (трансферт) – субсидії, соціальне забезпечення, допомога домогосподарствам.

2. функціональний принцип класифікації – групування по цільовому призначенню (на освіту, соціальне забезпечення, оборона).

Головна мета політики витрат: підтримка рівноваги між сукупним попитом і сукупною пропозицією, це взагалі, і зокрема збереження рівноваги між сферою виробництва і природним комплексом.

Витрати державного бюджету здійснюються не лише у вигляді прямого державного фінансування, а й у таких формах як:

Дотації –це особливий вид асигнувань з державного бюджету для збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів та покриття касових збитків окремих державних підприємств.

Субсидії –допомога з державного бюджету для підтримки певних видів підприємницької діяльності, сфер і галузей ?, розвиток яких має важливе значення для економіки.

Субвенції –це вид державної фінансової допомоги для місцевих органів влади або окремих галузей під конкретні цілі, а також для санації підприємств і організацій, яким загрожує банкрутство.

Бюджетна система країни залежить від державного устрою: унітарна чи федеральна.

Бюджетна система України –це сукупність бюджетів різних видів: державного, бюджет АРК, обласних, бюджетів міст Києва та Севастополя, міських бюджетів, районних, районних бюджетів у містах, сільських та селищних.

За станом розрізняють державний бюджет:

- збалансовий;

- дефіцитний;

- профіцитний.

* 100%

Для нормального функціонування економіки дефіцит державного бюджету не має перевищувати 3%.

Причини бюджетного дефіциту:

- спад виробництва внаслідок циклічних коливань => зниження доходів => зниження надходжень в бюджет (зниження податків);

- підвищення державних витрат на розвиток військово-промислового комплексу, соціальних програм, фінансування збиткових підприємств;

- значний сектор тіньової економіки;

- підвищення витрат на утримання управлінського апарату;

- непомірні втрати, приписки, розкрадання державних ? тощо.

Заходи щодо обмеження бюджетного дефіциту:

- перехід від фінансування до кредитування;

- ліквідація дотацій збитковим підприємствам;

- зменшення видатків на фінансування ВПК, соціальних програм, державного управління;

- зміна системи оподаткування.

Нагромаджена сума позичених урядом коштів для фінансування дефіциту державного бюджету – утворює державний борг.

Державний борг існує 2-х видів:

- внутрішній – борг перед юридичними і фізичними особами країни;

- зовнішній – перед іноземними країнами.

Вплив державного боргу на економіку:

Позитивний - у разі економічного спаду стимулює споживчий попит, підвищує рівень зайнятості, сприяє зростанню доходів у суспільстві, стимулює економічне зростання.

Негативний – підвищення податків для обслуговування державного боргу, перекладання боргових зобов’язань на майбутні покоління.

Грошовий ринок - це сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються ( розподіляються і перерозподіляються ) під впливом попиту та пропозиції з боку різних суб'єктів економіки.

Грошовий ринок складається з багатьох потоків, за яким грошові кошти переміщуються від власників заощаджень до позичальників та інвесторів.

Структура грошового ринку;

1) ринок позичкових капіталів -- охоплює відносини, що виникають з приводу акумуляції кредитними установами грошових коштів фізичних і юридичних осіб та їх надання у вигляді позик на певних умовах;

2) ринок цінних паперів охоплює як кредитні відносини, так і відносини співволодіння, які оформлюються спеціальними документами (цінними паперами), що можуть купуватись, продаватись, погашатись.

Суб'єкти грошового ринку : банки, держава, спеціальні фінансово-кредитні інститути та інші посередницькі організації, котрі продають і купують, як правило, короткострокові боргові зобов'язання.

Інструментами ринку грошей є : скарбницькі та комерційні векселі, облігації, банки, депозитні сертифікати, банківські акцепти тощо.

Головною функцією грошового ринку є балансування попиту та пропозиції грошей і формування ринкового рівня відсотку, як ціни грошей. У зв'язку з цим, особливого значення набуває пізнання механізмів формування попиту та пропозиції грошей.

Існує два мотиви (джерела) сукупного попиту на гроші : попит на гроші для трансакцій і попит як на активи.

Попит на гроші для трансакцій (угод) - потреба в готівці чи депозитних грошах, щоб оплачувати рахунки або купувати товари. Такі потреби в грошах забезпечується через МІ і пов'язані, здебільшого, з величиною операцій або з номінальним ВНГІ.

Попит на гроші як на активи обумовлений функцією грошей як нагромадження. Раціональні інвестори вкладають своє багатство в цінні папери або інші ліквідні активи. Попит на гроші як активи змінюється обернено пропорційно ставці відсотку : коли ставка відсотку низька, то суб'єкти надають перевагу готівці, якщо ставка відсотку висока, то збереження краще тримати в цінних паперах (наприклад, облігаціях).

На величину реального попиту на гроші впливають : рівень цін (інфляція), реальні доходи, ставка відсотку.

Пропозиція грошей це сукупність платіжних засобів (готівкових і безготівкових), які обертаються в країні в даний момент.

У формуванні грошової пропозиції приймають участь три суб'єкти : центральний банк, система комерційних банків, населення.

Читайте також:

1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
2. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
3. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
4. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
5. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
6. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
7. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
8. Аеробний механізм ресинтезу АТФ
9. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.
10. Акціонерні товариства як механізм трансформації
11. Альдостерон та механізми ренін-ангіотензину
12. Аміноглікозиди (стрептоміцину сульфат, гентаміцину сульфат). Механізм і спектр протимікробної дії, застосування, побічні ефекти.

Переглядів: 892