Звітність щодо податку на доходи

На сьогодні податкові агенти відомості про виплачені платникам податків доходи та утриманий податок з доходів подають щокварталу у вигляді Податкового розрахунку за формою № 1ДФ, що не має статусу податкової декларації в розумінні Закону № 2181.

Із набуттям чинності Податковим кодексом усе набагато ускладнюється. Згідно з пп. «б» і «д» п. 176.2 Податкового кодексу на податкових агентів покладається обов'язок:

— подавати у строки, установлені для податкового кварталу (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу), податковий розрахунок, що має статус податкової декларації. Зазначені в ньому суми податку, що сплачуються до бюджету, є узгодженими сумами податкових зобов'язань податкового агента і в разі неповної або несвоєчасної сплати стягуються до бюджету разом зі сплатою штрафів та пені;

— подавати у строки, установлені для податкового місяця (протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця), податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб про загальні суми доходів, які нараховано (виплачено, надано) на користь платників податків, та загальні суми податку на доходи фізичних осіб, утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету. Форму такої декларації має бути встановлено центральним податковим органом.

Звертаємо увагу: і щоквартальний податковий розрахунок, і щомісячна податкова декларація повинні подаватися незалежно від того, чи виплачує податковий агент доходи фізичним особам.

За неподання або несвоєчасне подання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (виплачених) на користь платників податків, та суми утриманого з них податку податкові агенти несуть відповідальність згідно зі ст. 119 Податкового кодексу¹Звертаємо увагу: згідно з п.п. 170.3.1 Податкового кодексу роялті оподатковуватимуться за правилами, установленими для оподаткування дивідендів, однак за ставками, установленими п. 167.1 Податкового кодексу, а саме: 15 % із суми, що не перевищує 10-кратний розмір мінзарплати, установленої на 1 січня звітного року, та 17 % — із суми перевищення.

²При цьому плата (проценти), що розподіляється на пайові членські внески членів кредитної спілки, з 01.01.2011 р. обкладається податком на доходи за ставкою 5 % (п. 170.12 Податкового кодексу).

³Крім того, потрібно дотримуватись вимог п. 2.11 Положення № 637, згідно з якими здати залишок коштів потрібно не пізніше дня, наступного за днем отримання готівки (при закупівлі сільгосппродукції та заготівлі вторинної сировини, крім металобрухту, — не пізніше 10-го робочого дня з дня отримання готівкових коштів). Інакше матиме місце порушення касової дисципліни, за яке на юридичних осіб та підприємців відповідно до ст. 1 Указу № 436 накладається штраф у розмірі 25 % виданих під звіт сум.

Із 1 січня 2011р. в Україні діє малопрогресивне оподаткування фізичних осіб. Згідно ст. 167 Податкового кодексу України встановлено, що основна ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо доходів, одержаних у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри. У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17% суми перевищення. Ця норма мала б забезпечити рівномірність податкового навантаження, проте проблемою залишається приховування (тінізація) доходів у вигляді заробітної плати. Роботодавці схильні платити неофіційні доходи працівникам з метою ухилення від оподаткування. Так, лише за січень 2012р. за результатами документальних перевірок суб’єктів господарської діяльності в Івано-Франківській області, працівники податкової служби донарахували 144,1 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб. Крім того, в ході перевірок виявлено 46 неоформлених найманих працівників [6]. Така ситуація призводить до того, що соціально - регулятивна функція податку на доходи фізичних осіб реалізується недостатньо ефективно.

В Україні основна частина населення отримує доходи, що не перевищують встановлену межу. За даними Державної служби статистики України середньомісячна заробітна плата у 2011 році становила 2633 грн. [7]. Отже, основна частина населення застосовує ставку 15%, при цьому діапазон встановленого доходу достатній для того, щоб однакова відсоткова ставка по-різному впливала на рівень життя окремого платника податку. Одна ставка оподаткування може для незначних доходів відбирати, наприклад, усі кошти для накопичення та ще й частину коштів, призначених для споживання, а для великих доходів ця сама ставка відбиратиме лише незначну частину коштів, призначених для інвестування. Таким чином в Україні недостатньо реалізована соціально-регулятивна функція податку на доходи фізичних осіб.

Крім того, окремі види доходів обкладаються ПДФО за ставками 5, 10 або 30 відсотків. Ставка 5% застосовується щодо доходу, нарахованого як процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці, доходи у вигляді дивідендів, доходи в інших випадках, визначених законодавством. Ця норма має на меті підвищення інвестиційної активності населення шляхом зберігання заощаджень на депозитних рахунках. Проте це буде доцільно, коли ставка по депозитам покриватиме як відсоток інфляції, так і податкову ставку.

Ставка податку становить 10 % бази оподаткування щодо доходу у формі заробітної плати шахтарів - працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день та 50% і більше робочого часу на рік, а також працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), у тому числі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Стосовно доходів, нарахованих на користь резидентів або нерезидентів у вигляді виграшу чи призу (крім виграшу у державній та недержавній грошовій лотереї та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) застосовується ставка у розмірі 30%.

Також, згідно п. 167.5 ст.167 ПКУ ставка податку може становити інший розмір. Такі спеціальні ставки оподаткування (0%, 1%) встановлено для окремих доходів у вигляді спадщини, подарунків, а також для доходів від продажу та обміну деяких об’єктів рухомого та нерухомого майна.

Також у Податковому кодексі України приділяється увага податковим соціальним пільгам. Платник податку має право на зменшеннясуми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, яка може становити 100%, 150% та 200% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. Право на отримання податкової соціальної пільги мають соціально незахищені верстви населення, які отримують доходи, що не перевищують суму місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножену на коефіцієнт 1,4 та округлену до найближчих 10 гривень. У 2012 році ця сума становить 1500 грн. Проте в Податковому кодексі України також передбачено, що до 2015 року розмір «звичайної» соціальної пільги становитиме 50% розміру прожиткового мінімуму, що у 2012 році складе 536,5 грн.

Також платник ПДФО має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами. Пунктом 166.3. ПКУ визначено перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки з ПДФО. До таких витрат віднесено частину суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, пожертвування та благодійні внески, кошти, сплачені на користь закладів освіти, охорони здоров'я тощо. Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата та з урахуванням інших вимог законодавства.

Фіскальне значення податків полягає у фінансуванні доходів бюджету. Податок з доходів фізичних осіб є однією з основних статей податкових надходжень в Україні. Його частка в зведеному бюджеті України наближена до податку на додану вартість, податок на прибуток підприємств і має стійку тенденцію до зростання. У зв’язку з введенням в дію Податкового кодексу України з 2011 року порівняємо надходження від податку на доходи фізичних осіб за І квартал 2010 року з І кварталом 2011 року (рис. 1).

Рис. 1 Динаміка надходжень податку на доходи фізичних осіб за I квартал 2010-2011рр. [8]

Після прийняття Податкового кодексу надходження від податку на доходи фізичних осіб значно зросли, в січні 2011 р. порівняно з січнем 2010р. на 4286,7 тис. грн. або на 25,6 %, в лютому 2011 року порівняно з лютим 2010 року на 6398,8 тис. грн. або на 32,1 %, в березні 2011 року порівняно з березнем 2010 року на 3695,7 тис. грн. або на 18,5 %. Така статистика свідчить про ефективність проведених реформ законодавства та про підвищення ролі ПДФО як бюджетоутворюючого чинника.

У Пояснювальній записці до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» подано прогноз надходжень податку на доходи фізичних осіб на 2012 рік, згідно з яким загальна сума податку становитиме 70 755,6 млн. грн., у тому числі до місцевих бюджетів – 63 357,9 млн. грн., до державного бюджету – 7 397,7 млн. грн. (50% надходжень по м. Києву). При цьому ріст прогнозної суми податку становить 15,2% в порівнянні з 2011р[9].

Варто виділити основні чинники, які позитивно впливають на надходження податку на доходи фізичних осіб:

1) зростання номінального ВВП;

2) зростання витрат на оплату праці;

3) легалізація виплати заробітної плати;

4) позитивні тенденції до зростання доходів низькооплачуваних верств населення через державне підвищення мінімальних соціальних гарантій;

5) зростання змішаних доходів домашніх господарств за рахунок індивідуальної підприємницької діяльності.

Безпосередньо на забезпечення зростання життєвого рівня населення та надходження податку на доходи фізичних осіб впливають підвищення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Проте варто враховувати зростання реальної заробітної плати, а не номінальної. Як видно з рис. 2, у період 2007-2011рр. зростання номінальної заробітної плати не завжди супроводжувалось зростанням її реального еквівалента.

Рис. 2 Номінальна та реальна заробітна плата працівників у січні-липні 2007-2011 роках [9]

Податок на доходи фізичних осіб відіграє значну фіскальну роль, але головною проблемою даного податку є те, що він не є нейтральним і соціально справедливим. Бідні верстви населення у структурі власних витрат сплачують значно більший обсяг коштів, ніж заможні. Це обумовлено тим, що для більшості громадян з невисокими статками єдиним джерелом доходу є зарплата.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порядок сплати податку на доходи	\|	Інновації як об’єкт менеджменту. Функції та завдання інноваційного менеджменту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.