МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Особливості малих фірм
У світовій практиці до малих фірм (підприємств) відносять, як правило, фірми, які займаються підприємницькою діяльністю. Вони можуть бути як юридичними, так і фізичними особами. В останні роки в багатьох країнах спостерігається активізація підприємницької діяльності у формі малих фірм. Критерії віднесення до малих фірм у кожній країні свої. Це пояснюється особливостями розвитку економіки, її структурою, національними традиціями. Наприклад, у США до малих відносять підприємства чисельністю до 99 чоловік (у тому числі до 24 чоловік відносять до найменших, з 25 до 99 – до малих), із 100 до 499 – до проміжних, із 500 до 999 – до великих і понад 1000 чоловік – до найбільших. В Японії до малих підприємств у сфері послуг відносять підприємства з чисельністю не більше 5 чоловік, в інших галузях – не більше 20 чоловік. У переробній промисловості Японії 750 тисяч заводів, із них 70% – це малі підприємства, де працюють від 1 до 9 чоловік; 10% – підприємства з чисельністю від 10 до 20 осіб. Знамениті автомобілі "Тойота" і "Хонда" на великих японських заводах просто складаються, а окремі деталі і вузли виготовляють десятки тисяч середніх і малих підприємств. Наприклад, на заводі, який поставляє пластмасові деталі для фірми "Хонда" працює 9 чоловік, площа заводу лише 300 кв. метрів. Прес-форми для цих деталей виготовляє один чоловік, який на своєму дворі в підсобному приміщенні має два верстати. Ця людина є господарем свого підприємства і працює на ньому. Але він випускає такі прес-форми, які відповідають найвищим вимогам фірми "Хонда". Для інноваційної діяльності характерними є діяльність: · венчурних фірм; · фірм "спін-офф"; · інвестиційні фонди.
Венчурний бізнес представлений самостійними невеликими фірмами, які спеціалізуються на дослідженнях, розробленнях, виробництві нової продукції. Їх створюють вчені-дослідники, інженери, новатори. Він широко розповсюджений в США, Західній Європі, Японії. Як правило, венчурні фірми не займаються організацією виробництва продукції, а передають свої розроблення іншим фірмам. Венчурні фірми можуть бути дочірніми у крупніших фірм. Створення венчурних фірм передбачає наявність таких складових: · ідеї інновації – нового виробу, технології; · суспільної потреби і підприємця, який готовий на основі запропонованої ідеї організувати нову фірму; · ризикового капіталу для фінансування. Венчурний капітал являє собою вкладення засобів не тільки крупних компаній, але й банків, держави, страхових, пенсійних та інших фондів із підвищеним ступенем ризику. Венчурна форма володіє низкою специфічних рис: · пайовою участю інвестора в капіталі компанії в прямій або опосередкованій формі; · наданням засобів на тривалий термін; · активною роллю інвестора в управлінні фірмою, яку він фінансує.
Фірми "спін-офф" (фірми, що відділяються від вузів, незалежних інститутів, державних дослідних центрів і спеціальних лабораторій великих промислових корпорацій) активно повинні субсидуватися державою через великі некомерційні наукові центри й університети, навколо яких розміщені і від яких постійно відділяються ці фірми. У США всі, хто бажає організувати свою фірму "спін-офф" (як правило, викладачі, студенти університетів), вивчають курси, що мають на меті полегшити процес формування малих фірм.
Діяльність інвестиційних фондів носить філантропічний характер, який має на меті фінансову підтримку як дрібних фірм-новаторів, так і окремих винахідників-одиначок. Таким чином, на сучасному етапі розвиток малого підприємництва пояснюється багатьма факторами. Фактори розвитку малих інноваційних фірм: 1. Технологічний аспект – упровадження в усі сфери економіки різних видів мікроелектронної техніки, яка не вимагає великих виробничих площ і стартових інвестицій, але дозволяє різко спростити і здешевити комунікаційні зв’язки, процес прийняття ефективного управлінського рішення. 2. Правовий аспект – прийняття державних законодавчих актів з податкових та інших пільг малому підприємництву. 3. Фінансовий аспект –державна і позабюджетна підтримка фінансування ризикового венчурного бізнесу. 4. Управлінський аспект – гнучкість і адаптивність малих фірм у зв’язку з невеликою чисельністю їх співробітників до вимог ринку і досягнень науково-технічного прогресу. 5. Психологічний аспект –підвищення інтелектуального рівня наукових співробітників і їх прагнення до свободи в творчій діяльності. 6. Економічний аспект –вища ефективність кінцевих результатів інноваційної діяльності малих фірм і швидша віддача інвестицій у порівнянні з великими компаніями та корпораціями.
Поруч із факторами розвитку малих фірм діють також фактори, що стримують зростання їх кількості: 1. Великий ризик інвестування у зв’язку з малою (деколи одиничною) номенклатурою товарів або виконуючих послуг (при провалі на ринку цього товару фірма терпить банкрутство). 2. Значні труднощі в налагоджуванні виробництва з причини відсутності необхідного виробничого потенціалу. 3. Слабка інфраструктура фірми та її захищеність. Тому в даний час продовжується процес укрупнення фірм, створення великих об'єднань, яким не властиві перелічені фактори стримування росту малих фірм.
Приблизними етапами процесу створення малих інноваційних фірм можуть бути такі: 1. Підбір фізичних або юридичних осіб, які беруть на себе фінансування даного бізнесу. Складання бізнес-плану. 2. Підбір фізичних або юридичних осіб, які вирішують проблеми матеріально-технічного забезпечення. 3. Підбір юридичної адреси. 4. Заключне формування складу засновників і встановлення характеру та розміру кожного в статутний фонд. 5. Складання установчого договору і статуту. 6. Призначення керівника, бухгалтера, їх заступників. 7. Підписання учасниками і нотаріальне завірення установчого договору, статуту, інших документів, необхідних для реєстрації. 8. Здавання документів, погодження і реєстрація. 9. Підбір банку і відкриття банківського рахунку. 10. Виготовлення і реєстрація печатки.
Читайте також:
|
||||||||
|